На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Характеристика світового валютного ринку

Реферати > Міжнародні відносини > Характеристика світового валютного ринку

План

1. Загальна характеристика валютного ринку 3

2. Теоретичні концепції світового валютного ринку . 6

Список використаної літератури 11

1. Загальна характеристика валютного ринку.

Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют із метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи і дій власника валюти. Тому ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, а й його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію. Валютний ринок, побудований лише на інституційно регульованих структурах, перестає бути ринком по суті. У цьому разі він втрачає основне - свою стимулюючу функцію, конкурентно-конструктивну місію. Тому, розглядаючи механізм ринкових регуляторів, необхідно виходити з їх обслуговуючої, коригувальної ролі в загальному процесі саморегулювання валютного ринку. Таким чином, взаємний інтерес контрагентів, валютний прибуток, конструктивна конкуренція, комерційний ризик, система інституційних регуляторів - такий далеко не повний перелік основних органічно пов'язаних між собою ланок, на яких будується сучасна структура валютного ринку. У валютних операціях, здійснюваних на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб'єктів, кожна з який прагне задовольнити свій власний комерційний інтерес. Це традиційна тріада - продавці валют, її покупці та посередники. Іншими словами, суб'єктами валютного ринку є:

· по-перше, фірми, організації й індивідуальні особи, зайняті в різних сферах зовнішньоекономічної діяльності;

· по-друге, комерційні банківські установи, що забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків;

· по-третє, у функціонуванні валютного ринку особливо важливу роль відіграють брокерські фірми, контори й окремі брокери, що займаються посередницькою діяльністю, одержуючи за неї відповідну компенсаційну винагороду. На окремих валютних ринках ці структури проводять більше половини валютних операцій;

· по-четверте, державні установи, основне місце серед яких займають валютні банки і державні казначейства окремих країн. Основним споживачем валютного ринку, котрий, по суті, визначає попит на його основний товар - валютні ресурси, є світові транснаціональні банки. На них припадає близько 90 % усього валютного обігу. Унаслідок цього валютні курси формуються звичайно в процесі здійснення міжбанківських операцій. Статистичних даних про щорічні обсяги операцій на валютному ринку немає. За деякими оцінками, сучасний сукупний оборот валютних ринків досягає 100 трлн дол. за рік. Така астрономічна цифра пояснюється багаторазовістю валютних переказів як готівкою, так і на безготівковій основі. Найбільші валютні центри розташовані в країнах, де валютні обмеження зведені до мінімального рівня. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюріху, Франкфурті, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі й інших містах. На цих ринках обсяги валютних операцій можуть становити 100 млрд дол. і більше в день. Більшість валютних операцій здійснюється в доларах США (2/3 загального обсягу), а також у німецьких марках, англійських фунтах стерлінгів, японських єнах, французьких і швейцарських франках. Останнім часом у валютний оборот включаються і міжнародні засоби платежу - СДР, екю й інші колективні валюти. Але частка останніх у структурі міжнародного валютного обігу поки що незначна. У практиці функціонування валютного ринку використовуються дві групи валютних операцій. По-перше, це операції, здійснювані на умовах "спот" (spot). Йдеться про валютні угоди, які реалізуються на короткостроковій основі - поставка валюти здійснюється протягом 48 годин. Відповідно до цього визначається і валютний курс "спот" - курс на момент укладення угоди. По-друге, операції форвардного (forward) типу. Це термінові операції, розрахунки за якими провадяться не більше як за два дні (48 годин) після укладення угоди. Однієї з функціональних форм термінових угод є опціонні операції (option), відповідно до котрих суб'єкти ринку дістають право купити або продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладення відповідної угоди.

2. Теоретичні концепції світового валютного ринку

Міжнародна валютна система – це закріплена міжнародними угодами форма організації валютних (грошових) відносин. Виходячи із цього визначення, міжнародну валютну систему можна подати як сукупність засобів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються взаємні платіжно-розрахункові відносини в межах світового господарства .

Її структуру можна зобразити схемою, наведеною на рисунку 1.

Рис 1. Міжнародна валютна система

Режим обміну валют складають валютні курси і валютні паритети, умови конвертованості, регламентація й уніфікація форм міжнародних розрахунків.

Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Ядром валютного ринку є країни, в яких практично відсутні валютні обмеження. Це – США, Німеччина, Японія, Великобританія, Швейцарія, Швеція, Канада, Норвегія, Нідерланди та ін.

Провідну роль у здійсненні валютних операцій на валютних ринках відіграють комерційні банки, які на договірній основі виконують інкасові та інші платіжні доручення іноземних банків-кореспондентів. У більшості країн крім перелічених вище, на валютний ринок можуть виходити лише уповноважені банки (які мають право на проведення валютних операцій) та державні установи. Міжнародними банками здійснюється приблизно 90% валютних угод, а щоденний обіг валютних бірж становить біля 500 млрд. дол. Основними валютними центрами є Лондон, Нью-Йорк і Токіо.

Розрізняють міжбанківський і біржовий валютні ринки. На міжбанківському валютному ринку усі операції проводяться безпосередньо банками за допомогою технічних засобів зв’язку. Така форма валютного ринку є найпоширенішою (близько 90% усіх валютних угод). Міжбанківський валютний ринок поділяється на дві приблизно однакові частини: брокерський та прямий ринки.

На брокерському ринку банки користуються послугами брокерів, а на прямому самостійно знаходять партнерів.

На біржовому ринку зустрічаються представники центральних банків країн-членів і, балансуючи заявки своїх клієнтів, фіксують курс валют, який стає орієнтиром для всього валютного ринку.

Для більшості міжнародних операцій використовується шість валют: долар США, німецька марка, єна Японії, фунт стерлінгів, швейцарський та французький франк. На них припадає до 90% міжнародного конверсійного обігу.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат