На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціально трудові відносини

Реферати > Економіка підприємства > Соціально трудові відносини

Ø трудомісткість обслуговування, де враховувалися витрати праці всіх допоміжних робітників (То);

Ø виробничу трудомісткість (Твр ) як Тт +Т;о

Ø трудомісткість управління (Ту) - суму витрат праці керівників,

спеціалістів, інших службовців;

Ø повну трудомісткість (Тп) як суму усіх попередніх видів трудомісткості;

Ø нормативну трудомісткість на основі норм праці. Її використовували з метою визначення загальної величини трудовитрат, пов’язаних з виготовленням окремих виробів, а також з виконанням усієї виробничої програми.

Відрізняли також планову та фактичну трудомісткість.

У системі показників продуктивності, що використовуються у розвинутих країнах , показник продуктивності праці розглядається як один з окремих показників глобальної продуктивності різних факторів. При розрахунках продуктивності праці у цілому по країні до уваги береться не тільки населення, що зайняте у виробництві, а і безробітні, тобто розрахунок ведеться за чисельністю економічно активного населення.

Серед показників продуктивності стосовно власно праці можна відзначити наступні:

а) валова продуктивність праці, яка за своїм змістом близька до

показника виробітку продукції на одиницю витрат праці у нашій традиційній статистиці.

Незважаючи на те що цей показник ігнорує всі інші (окрім праці) фактори виробництва і на його величину чинить великий вплив вартість матеріалів, він використовується через простоту розрахунків та наявність достовірної статистичної інформації;

б) чиста продуктивність праці являє собою співвідношення вартості

чистої продукції (вартості, що створена знову)та витрат праці;

в) показник реальних доходів на одиницю витрат праці як частка

від ділення національного доходу (вартість чистої продукції) на витрати праці. Витрати праці відбиваються або числом зайнятих працівників, або числом людино-годин, що відпрацьовані. Цей показник цікавий тим, що він відбиває соціальну ефективність праці. [ 2 стр. 64-66 ]

4.Джерела стимулювання продуктивності праці

Загальновизнаним є визначення поняття "продуктивності праці" як її плідність, результативність. Але виникає запитання: чому плідність праці окремих працівників, що виготовляють одну і ту ж продукцію відрізняється. Різна також продуктивність праці при випуску однакової продукції на конкретних підприємствах, у різних країнах.

На рівень продуктивності праці впливають величина екстенсивного використання праці, інтенсивність праці, а також техніко-технологічний та організаційний рівень виробництва.

Екстенсивна характеристика праці відбиває ступінь використання робочого часу та його тривалість у зміну за умов незмінності інших характеристик. Екстенсивне використання робочого часу має наочну межу: законодавчо встановлену тривалість робочого дня та робочого тижня. Якщо у перебіг робочого дня встановлений законодавчо робочий час використовується на працю, то це і буде межею можливої величини екстенсивного її використання.

Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості у одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої за цей час енергії людини. Чим вища інтенсивність праці, тим вища її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними та психологічними можливостями людського організму, а це означає, що інтенсивність праці має психофізіологічну межу і не може бути необмеженою.

Нормальна праця передбачає і нормальну її інтенсивність, тобто таку витрату життєвої енергії на протязі робочого часу у зміну, яка забезпечує при діючій системі охорони здоров'я, реально доступній якості харчування та раціональному використанні вільного від роботи часу умови для повноцінного здійснення усіх життєвих функцій та повного відновлення працездатності до початку нового трудового дня.

Таким чином, інтенсивність праці - важливий фактор продуктивності, але він має психофізіологічну межу та потребує дотримання норм витрат людської енергії.[ 1 стр.191]

Джерелом росту продуктивності, який не має меж, є науково-технічний прогрес, технічне, технологічне та організаційне вдосконалення виробництва, появлення нових матеріалів, видів енергії тощо.

Це джерело продуктивності праці у свій час сформулював К.Маркс, розкриваючи категорію "продуктивна сила праці":

"Продуктивна сила праці визначається різноманітними обставинами, поміж іншим середньою ступінню мистецтва робітника, рівнем розвитку науки та ступенем її технологічного застосування, суспільною комбінацією виробничого процесу, розмірами та ефективністю засобів виробництва, природними умовами." (К.Маркс, т.23. С.48).

Продуктивна сила праці впливає на продуктивність живої праці, тобто тої, яка здійснюється уданий термін часу. К.Маркс стверджує: « . чим більша продуктивна сила праці, тим менше робочий час, що необхідний на виготовлення певного виробу, тим менша маса праці, що в ньому кристалізована, тим менша його вартість . Величина вартості товару змінюється, таким чином, прямо пропорційно кількості та обернено пропорційно продуктивній силі праці, яка находить собі здійснення у цьому товарові» (К.Маркс, т.23. С. 49).

Продуктивність праці, - це характеристика її плідності, якісний показник її ефективності, а продуктивна сила праці – є джерело продуктивності праці.

5.Фактори росту продуктивності праці

Велике значення, яку має зріст продуктивності праці для окремого підприємства і всього суспільства, робить необхідним вивчення факторів, що впливають на рівень продуктивності праці, та розкриття резервів її підвищення.

Фактори - це сили, причини, зовнішні обставини, що впливають на який-небудь процес або явище. В залежності від ступеня та характеру впливу на рівень продуктивності праці фактори можна об'єднати в чотири групи: матеріально-технічні, організаційно-економічні, соціально-економічні та соціально-психологічні.

Матеріально-технічніфактори пов'язані з використанням нової техніки, нових видів сировини та матеріалів.

Рішення завдань удосконалення виробництва здійснюється шляхом:

Ø модернізації обладнання;

Ø заміни морально застарілого обладнання новим, більш продуктивним;

Ø підвищення рівня механізації виробництва: механізації ручних робіт, впровадження малої механізації, комплексної механізації робіт на дільницях і у цехах;

Ø автоматизації виробництва: установлення верстатів-автоматів, автоматизованого обладнання, використання автоматичних ліній, автоматизованих систем виробництва;

Ø упровадження нових прогресивних технологій;

Ø використання нових видів сировини, прогресивних матеріалів та інших заходів.

Комплекс матеріально-технічних факторів та їх вплив на зміну

продуктивності праці можна охарактеризувати наступними показниками:

Ø енергоозброєність праці - споживання усіх видів енергії на одного

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат