2.3.Водний і сольовий обмін.

Поряд з обміном органічних речовин в організмі здійснюється водний і сольовий обмін. Ці речовини є джерелом енергії і поживними речовинами, але їх значення для організму дуже велике.

Вода входить до складу клітин, міжклітинної і тканинної рідини, плазми й лімфи. Загальна її кількість в організмі людини становить до 75%. У клітинах вода хімічно зв'язана з білками, вуглеводами та іншими сполу­ками. Вона розчиняє органічні й неорганічні сполуки. Усмоктування поживних речовин у кишечнику, їх поглинання клітинами з тканинної рідини й виведення з клітин кінцевих продуктів обміну може здійснюватися тільки в розчиненому стані й за участю води. Вода — без­посередній учасник усіх реакцій гідролізу. Добова потре­ба у воді дорослої людини складає близько 40 г на 1 кг маси його тіла (2,5—3 л). Ця потреба залежить від умов і температури середовища. Надходить вода в організм при питті й у складі їжі. У тонкому й товстому відділах ки­шечнику вода всмоктується в кров, звідки вона потрап­ляє в тканини, а з них разом із продуктами розпаду про­никає в кров і лімфу. З організму вода виводиться в ос­новному через нирки, а також шкіру, легені (у вигляді пари) і з калом.

Обмін води в організмі тісно пов'язаний з обміном солей.

Мінеральні речовини надходять в організм людини з їжею, відкладаються у вигляді солей і входять до складу різних органічних сполук. Так, залізо включене в моле­кулу гемоглобіну й бере участь у транспортуванні кисню й вуглекислого газу, йод входить до складу гормону щи­топодібної залози, сірка й цинк містяться в гормонах під­шлункової залози. Для кровотворення необхідні залізо, кобальт, мідь; солі фтору й кальцію входять до складу кі­сток; кальцій і натрій створюють певну концентрацію іо­нів у клітинній мембрані й по обидва боки від неї і т. ін.

Загальна кількість мінеральних речовин у тілі лю­дини становить близько 4,5%. Усі ці елементи надходять в організм з їжею і водою. Заліза багато в яблуках, йоду — у морській капусті, кальцію — у молоці, сиру, бринзі, яй­цях і та ін.

Людина потребує постійного надходження натрію та хлору. Натрій створює певну концентрацію іонів у плаз­мі, тканинній рідині, хлор (складова частина соляної ки­слоти) — компонент шлункового соку. Ці найважливіші компоненти організм отримує з кухонною сіллю.

2.4.Необхідність вітамінів для життєдіяльності організму.

Вітаміни (від лат. «віта» — життя) — біологічно активні речовини, необхідні для життєдіяльності орга­нізму. Вони сприяють нормальному перебігу всіх жит­тєвих процесів. Вітаміни були відкриті російським лі­карем М. 1. Луніним (1853—1937 pp.). Вітаміни сприяють зміцненню здоров'я, збільшують опірність організму за­студним та інфекційним захворюванням, підвищують працездатність.

При нестачі того чи іншого вітаміну — гіповітаміно­зі — або при відсутності вітамінів — авітамінозі — вини­кають глибокі порушення в процесах обміну речовин, які ведуть до тяжких захворювань, до самої загибелі організ­му. Організм людини не здатний синтезувати вітаміни й повинен щодня одержувати їх з їжею, насамперед з рос­линною.

Позначаються вітаміни великими літерами латинсь­кого алфавіту; А, В, С, D, Е, К, РР, Н. Деякі букви, напри­клад В1, охоплюють цілі групи: від В1 до В15.

Найважливіший з вітамінів — вітамін А. Його нази­вають вітаміном росту, він бере участь в окисно-віднов­них реакціях обміну. При нестачі вітаміну А в організмі спостерігається сухість шкіри, сухість рогівки очей та ЇЇ помутніння. З нестачею вітаміну А пов'язане порушення присмеркового зору («куряча сліпота»). Найбільш багаті вітаміном А печінка, вершкове масло, молоко, морква, абрикоси та ін.

Вітамін С, або аскорбінова кислота, синтезується в рослинах і накопичується в шипшині, лимоні, смородині, зеленій цибулі, плодах журавлини та ін. У наш час розро­блений промисловий синтез вітаміну С. При його нестачі розвивається цинга, особливо відчувається нестача віта­міну С навесні (у людини з'являються сонливість, втома, апатія).

Вітамін D відіграє важливу роль в обміні кальцію, фосфору й у цілому — у процесі утворення кісток. При відсутності вітаміну D солі кальцію й фосфору не відкла­даються в кістках, а виводяться з організму, і тому кіст­ки, особливо в дітей, розм'якшуються. Під вагою тіла ноги викривляються, на ребрах утворюються потовщення — чотки, затримується розвиток зубів. Найбільш багаті ві­таміном D печінка риб, вершкове масло, ікра, жовток яєць. Рослини містять речовину, близьку до вітаміну D, — ер­гостерин, який під впливом сонячних і ультрафіолетових променів переходить у вітамін D.

Вітаміни групи В (B1, В2 В6, В12 та ін.) регулюють ба­гато ферментативних реакцій обміну речовин, особливо обміну білків, амінокислот, нуклеїнових кислот. При їх нестачі порушуються функції нервової системи (хвороба бері-бері), шлунково-кишкового тракту (проноси), кровотворних органів (недокрів'я) та ін. Ці вітаміни міс­тяться в печінці ссавців і деяких риб, у нирках, петрушці та ін.

Вітамін РР необхідний для нормальної нервово-пси­хічної діяльності.

Отже з усього вище сказаного ми можемо зробити висновок,що процес обміну речовин у організмі дуже складний,та потребує ретельного вивчення,адже порушення на одній із його ланок може призвести до різних захворювань.А досконало вивчивши особливості обміну речовин ми зможемо вжити заходи профілактики.