На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Телебачення і політика

Реферати > Політологія > Телебачення і політика

План:

Вступ ……………………………………………………………… 3

Розділ 1. Становлення та вплив телебачення на політичну свідомість

Етапи становлення телебачення. Взаємопроникнення політики і телебачення ……………………………………………………… .5

Вплив телебачення на політичну свідомість ………………… 13

Агітація, пропаганда, імідж і телебачення …………………… 16

Розділ 2. Маніпуляція свідомістю і міф на телебаченні

Маніпуляція суспільною свідомістю. Роль телебачення …… 20

Телебачення як творець міфів ………………………………… .25

Висновок …………………………………………………………….28

Список використаної літератури

Вступ

Темою моєї роботи є «Телебачення і політика» — взаємозв’язок телебачення та політичної свідомості; вплив телебачення на формування політичної свідомості і політичної поведінки людини.

Мабуть важко знайти аналоги в історії, щоб інформаційний феномен за стислі терміни справив настільки величезний вплив на життя суспільства, як телебачення. За 50 із невеликим років (з перших експериментальних передач) телебачення увійшло в кожен будинок розвинених країн. За деякими даними, у світі нараховується близько 700 млн. телевізорів, більше 2 млрд. людей регулярно дивляться телепередачі.

Таємниця такого швидкого поширення цього засобу інформації у чому: по-перше, телепередачі найбільш просто сприймаються (книга, газета вимагають мінімум грамотності); по-друге, вони створюють ефект особистої присутності при події; по-третє, на думку психологів, до 40% всієї чуттєвої інформації про навколишній світ, про себе людина отримує за допомогою зору. Зоровий ряд звичайно вимагає словесного чи письмового опису. Інформація, отримувана глядачем, носить у значній мірі цілісний, образний характер, тож і дуже доступна.

У зв’язку з тим, що телевізор у сім’ї дає можливість отримувати необхідну, поточну, актуальну інформацію, телебачення і організовує дозвілля, відпочинок, розвагу. Час, проведений біля телевізорів, останніми роками зріс і складає значну частину часового бюджету людини, сім’ї. Так, за даними закордонних соціологів, середній англієць проводить перед телевізором 12 років із 70-річного життя; в США середня сім’я присвячує телепередачам 6.2 години на добу; 95% японців дивляться передачі телебачення щодня; 87.4% французів присвячують телебаченню більшу частину вільного часу. [1, - 38 с.]

Населення розвинених капіталістичних країн більше часу витрачає лише на роботу і сон. Найвигідніший час для передач вважається з 19.00 до 23.00. В цей час у блакитних екранів знаходяться десятки мільйонів чоловік. У США, де телебачення є комерційним (знаходиться в руках приватних осіб), цей час заповнений рекламою (від побутових предметів до реклами новин). Редактор Британської Енциклопедії з питань радіо і телебачення С. Міхельсон в книзі «Електричне дзеркало. Політика в століття телебачення» пише, що телебачення дозволяє за допомогою реклами формувати не тільки смаки, потреби населення, але і його відношення до всіх політичних проблем. Влада це знає, пише він, і Захід активно використовує телебачення для нівелювання свідомості відповідно до потрібних стандартів.

Об’єктом мого дослідження є політична свідомість.

Предметом дослідження — механізми впливу телебачення на формування, зміну, розвиток політичної свідомості.

Гіпотеза дослідження — телебачення є важливим елементом управління суспільством та найважливішим чинником у процесі політичної соціалізації.

Мета дослідження — виявити можливості впливу телебачення на формування політичної свідомості людини.

Мета і гіпотеза обумовлюють виконання наступних завдань:

1. зробити огляд літератури з даної проблематики

2. розглянути місце телебачення у процесі політичної соціалізації

3. дослідити засоби впливу на політичну свідомість та маніпулювання нею

4. проаналізувати можливості телебачення, щодо управління суспільством

5. за можливістю сформулювати певні рекомендації стосовно обраної теми

Актуальність роботи є високою тому, що телебачення зберігає свій статус основного та найдоступнішого медіа, ЗМІ в світі, залишається основним провідником політичних впливів, пропаганди, піару, один з визначальних чинників електоральної поведінки мас.

В дослідженні я користувався роботами дослідників ЗМІ — Маршала Маклугана, Р. МакНейла, маніпуляції свідомістю — С. Г. Кара-Мурзи, та ін., довідковими виданнями, інтернет джерелами, періодичними виданнями, даними соцопитувань, досліджень.

Методологічну основу курсової роботи складають загально визнані методи наукового пізнання, в першу чергу — науковий, порівняльний, системно-структурний, метод соціологічних опитувань.

Отже, роботу я б хотів почати з прослідкування етапів розвитку телебачення, його становлення, як головного джерела отримання політичної інформації, прикладів впливу телебачення, як на соціалізацію так і свідомість.

Розділ 1. Становлення та вплив телебачення на політичну свідомість

Етапи становлення телебачення. Взаємопроникнення політики і телебачення Телебачення, з’явившись в першій половині ХХ століття стало характерним породженням епохи індустріалізації, наступним етапом в поширенні масових засобів інформації, услід за радіо. Перевагою телебачення стали звісно привабливість для споживача (відомо, що людина близько 40% інформації про навколишній світ сприймає через зір), більший вплив на свідомість людини. Першими спробами реалізувати телевізор стали розробки винахідників ще у ХІХ столітті. Це був довгий шлях від паперових систем передачі статичних зображень (які більше подібні до «факсимільної телеграми») до появи телеприймача сучасного вигляду і концепції. Можна розділити історію розвитку телебачення у політичному контексті умовно на 3 етапи: 1) Теоретично-практичні розробки винахідників минулого та патентування нової схеми телевізійної системи (ще механічної) Розінга в 1911 році в Росії, а потім в Англії, Німеччині та США. Роботою Розінга не зацікавились ні урядові установи, ні військове відомство, очевидно тому, що вона не могла дати конкретно відчутні результати. Але вчений продовжував працювати над втіленням ідеї телебачення. Доводку системи Розінга здійснив його учень В. К. Зворикін, в СРСР (незалежно від Зворикіна) «іконоскоп» було розроблено С. І. Катаєвим. Становлення телебачення на початку відбувалося з труднощами (адже це була абсолютно нова, революційна технологія), але з того часу як механічні системи були витіснені електронними та почалася трансляція ефірного телебачення почався другий етап у розвитку, котрий характеризується наданням масовості телебаченню. 2) З 1936 р. і до початку 80-х р.— почалася регулярна трансляція по електронній системі в США (автор — Зворикін В. К.) в Англії (автор — також вихідець з Росії І. Шоенберг), а в 1938 р. — в СССР, Франції, Німеччині та Італії. З того часу телебачення почало активно поширюватися серед мас, і навіть Друга Світова Війна не завадила цьому. Технічно розвивалося в цей період по екстенсивному шляху, активно збільшувалась кількість ретрансляторів, поряд с освоєнням космосу з´являється супутникове телебачення (1965 р.).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат