На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Облік і аудит витрат на виробництво продукції

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Облік і аудит витрат на виробництво продукції

До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:

1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, це­хового транспорту та інструментів із складу основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх ба­лансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи при­скорену амортизацію активної їх частини.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більш як у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо та­ке рішення не е причиною підвищення рівня цін і тарифів на продук­цію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.

Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності). нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне віднов­лення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відносяться сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.

Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним включно на повне відновлення орендованої частки основних фондів,

2) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за корис­тування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами;

3) витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування устаткування, у тому числі взятого у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції та модернізації;

4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;

5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та прист­роїв нецільового призначення;

6) інші витрати, пов'язані із утриманням та експлуатацією устаткування.

- Витрати та експлуатацію устаткування кожного цеху відносять­ся тільки на ті види продукції ( робіт, послуг), що виготовляються в цьому цеху.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподі­ляються між видами продукції (робіт, послуг) за допомогою методів, що забезпечують найточніше обчислення їх собівартості.

Розподіл зазначених витрат між видами продукції проводиться, виходячи з величини цих витрат за годину роботи устаткування і тривалості його роботи( з урахуванням вартості, складності, потужності та інших характеристик устаткування) на виготовлення одини­ці відповідного виду продукції. Для цього визначаються кошторисні (нормативні)ставки, розраховані на підставі даних про кількість машино-годин.

Порядок обчислення кошторисних (нормативних) ставок витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведено в додатку.

Розподіл фактичних витрат на утримання та експлуатацію ус­таткування проводиться визначенням сум цих витрат, виходячи з кошторисних (нормативних) ставок, фактичного випуску кількості виро­бів і фактичної кількості умовних виробів у незавершеному виробни­цтві.

Кількість умовних виробів (машинокомплектів) обчислюється діленням кількості нормо-годин (або заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) у неза­вершеному виробництві за відповідним видом виробів) на трудомісткість одного виробу в нормо-годинах (або на суму заробітної плати за нормами одного виробу).

Для виробів індивідуального виробництва при позамовному мето­ді обліку нормативна сума витрат, пов'язаних з роботою устаткування, що підлягає віднесенню до незавершеного виробництва, визначається. виходячи із заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), що знаходиться у незавершеному виробництві та нормативному відсотку цих витрат до заробітної плати, що обчислюється на підставі розрахунку кошторисної (норма­тивної) ставки для цього виробу, а саме:

1) визначається різниця між фактичною сумою цих витрат і витратами, підрахованими за кошторисними( нормативними) ставками;

2) загальна сума відхилень розподіляється між товарною про­дукцію і незавершеним виробництвом пропорційно до кошторисних (нормативних) ставок витрат на утримання та експлуатацію устатку­вання.

Під час розподілу фактичних витрат на утримання та експлуата­цію устаткування слід врахувати, що відповідна їх частина відно­ситься на собівартість технічно неминучого браку. Ці витрати включаються до собівартості технічного неминучого браку пропорційно до основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношен­ням, підрахованим під час визначення кошторисних (нормативних) ста­вок.

Якщо підприємство випускає вироби великої номенклатури, як в нашому випадку, кошторисні (нормативні) ставки встановлюються згідно з викладеним порядком тільки на найголовніші види продукції або на їх типових представників, що характеризують решту видів продукції (в тому числі запасні частини до виробів, що випускаються). Типовим пред­ставником вважається виріб, який характеризує визначену групу виробів; близьких між собою за конструкцією, матеріалами, що засто­совуються, технологічним процесом, трудомісткістю тощо і має велику питому вагу у випуску відповідної групи виробів. На інші вироби цієї групи кошторисні (нормативні) ставки можуть бути встановлені за спрощеним порядком - множенням суми заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) на нормативний відсоток цих витрат, що обчислюється під час розра­хунку кошторисної (нормативної) ставки типового представника.

На різного роду дрібні замовлення (в тому числі і на роботи, що виконуються інструментальними та ремонтними цехами) допускається встановлення кошторисних (нормативних) ставок також за спрощеним порядком, виходячи із суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) для цього замовлення, окремо щодо механізованих (верстатних) робіт і механізованих (ручних) робіт. При цьому завчасно, у плановому порядку, встановлюється нормативна величина витрат на утримання та експлуатацію устаткування на 1 гривню заробітної плати меха­нізованих (верстатних) робіт і 1 гривню заробітної плати немеха­нізованих (ручних) робіт.

У цехах допоміжного виробництва, що випускають однорідну продукцію (роботи, послуги) з майже однаковим ступенем механізації допускається розподіл витрат на утримання та експлуатацію устатку­вання між окремими замовленнями й видами робіт пропорційно до ос­новної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відпо­відної продукції (робіт, послуг).

В деревообробній промисловості, де мають місце витрати на утримання цехового транспорту, засобами якого продукція та відходи перевозяться по внутрішньо-заводських коліях, а також витрати на інші перевезення, які виконуються залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту, ці витрати можуть від­носитися на окрему статтю калькуляції "Внутрішньозаводське пере­міщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продукції". До цієї статті включаються витрати на утримання та експлуатацію авто- і електрокарів, автомобілів, автонавантажувачів, паровозів, тепло­возів та інших видів нетехнологічного транспорту.

Витрати, пов'язані з переміщенням сировини, матеріалів, на­півфабрикатів і виробів безпосередньо до виробничого процесу (ко­ли із складу витрат на утримання та експлуатацію устаткування вони виділені в окрему статтю калькуляції), а також розподіляються між окремими видами виробів пропорційно до кошторисних (нормативних) ставок (з цією метою складається окремий кошторис і ведеться окре­мий облік витрат). При цьому кошторисні (нормативні) ставки виз­начаються для кожного виду виробів з урахуванням: ваги матеріалів і напівфабрикатів, що використовується на їх виготовлення, відстані виробничого маршруту, види транспорту, що застосовуються, часу його роботи для переміщення вантажів, тощо.

Таблиця № 3.

Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання на 1998 рік

СТАТТІ ВИТРАТ

Сума в тис. грн.

Амортизація обладнання і транспортних засобів

95,4

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

в тому числі заробітна плата;

нарахування на заробітну плату;

матеріали;

оснастка і інструмент;

вода, каналізація, електроенергія.

48,9

27,4

12,6

4,0

0,9

4,0

Ремонт обладнання і транспортних засобів

в тому числі матеріали;

заробітна плата;

начислення на заробітну плату.

62,3

5,4

41,4

15,5

Внутрізаводське переміщення грузів

в тому числі пальне;

матеріали (запасні частини);

заробітня плата;

начислення на заробітну плату.

2,4

1,4

0,7

0,3

Знос малоцінного інвентаря

0,4

Р А З О М

209,4

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат