На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Системи обліку і калькулювання за нормативними витратами

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Системи обліку і калькулювання за нормативними витратами

1. Одержані матеріали від постачальника: кількість - 10000 кг, нормативна вартість — 50000 грн, фактична вартість придбання — 52000 грн.

Основні матеріали 50000

Відхилення основних матеріалів за ціною 2000

Розрахунки з постачальниками 52000

2. Списані матеріали, витрачені на виробництво: за нормою — 4800 кг, фактично - 4820 кг. Мат гріали оцінені за нормативною вартістю (5 грн за 1 кг)

Незавершене виробництво 24000

Відхилення основних матеріалів за кількістю 100

Основні матеріали 24100

3. Нарахована оплата праці основним робітникам: за нор­мою - 2000 год. по 4 грн за годину, фактично нараховано за 1900 год. по 4,20 грн. за годину

Незавершене виробництво 8000

Відхилення оплати праці за тарифами 380

Розрахунки з оплати праці 7980

Відхилення оплати праці за нормами 400

4. Відображаються фактично понесені виробничі накладні витрати

Виробничі накладні витрати 3000

Різні рахунки активів та зобов'язань 3000

5. Розподіляються і списуються виробничі накладні витрати (нормативна ставка 1,60 грн. на одну людино-годину прямих вит­рат праці)

Незавершене виробництво 3200

Виробничі накладні витрати 3000

Відхилення накладних витрат за базою розподілу 160 Відхилення накладних витрат за ставкою розподілу 40

6. Оприбуткована вироблена продукція за нормативною со­бівартістю 33000 грн.

Готова продукція 33000

Незавершене виробництво 33000

7. Списується нормативна собівартість реалізованої продукції — 30000 грн.

Собівартість реалізації 30000

Готова продукція 30000

8. Списуються на рахунок «Собівартість реалізації» відхи­лення від нормативів

 

а) матеріалів за ціною — 2000 грн. Собівартість реалізації 2000

Відхилення основних матеріалів за ціною 2000

б) матеріалів за кількістю — 100 грн.

Собівартість реалізації 100

Відхилення основних матеріалів за кількістю 3 80

в) оплати праці за тарифами — 380 грн.

Собівартість реалізації 380

Відхилення оплати праці за тарифами 380

г) оплати праці за нормами 400 грн. Відхилення оплати праці за нормами 400

Собівартість реалізації 400

д) накладних витрат за базою розподілу — 160 грн. Відхилення накладних витрат за базою розподілу 160

Собівартість реалізації 160

є) накладних витрат за ставкою розподілу — 40 грн.

Відхилення накладних витрат за ставкою розподілу 40 Собівартість реалізації 40

9. Фактична собівартість реалізованої продукції списується на рахунок фінансових результатів 31880 грн.

Фінансові результати 31880

Собівартість реалізації 31880

Після відображення наведених операцій на рахунку «Со­бівартість реалізації» визначається фактична собівартість реалізованої продукції , яка списується на рахунок «Фінансові результати». Ці ж показники будуть перенесені в «Звіт про фінансові результати» (для внутрішнього використання).

Другий метод відображення відхилень від нормативів на бухгалтерських рахунках полягає у тому, що на дебет рахунка «Незавершене виробництво» відносять фактичну вартість використаних матеріалів, оплати праці та виробничих накладних витрат , а за кредитом цього рахунка відображають нормативну собівартість виготовленої продукції. У цьому випадку для визначення відхи­лень від нормативів не використовують їх документування, а здійснюють аналітичні розрахунки. Для цього спочатку визнача­ють нормативну собівартість залишку незавершеного виробниц­тва на кінець звітного періоду. З цією метою проводиться інвен­таризація незавершеного виробництва та його нормативна оцін­ка. Різниця між фактичною сумою залишку на рахунку «Неза­вершене виробництво» та його нормативною оцінкою показує загальну суму відхилень від нормативів, причини яких і виявля­ють в оперативному порядку або аналітичними методами. Сума відхилень розподіляється між незавершеним виробництвом, го­товою та реалізованою продукцією і списується на відповідні рахунки.

Практика нормативного обліку витрат, що склалася в Радянсь­кому Союзі, передбачала можливість трьох варіантів обліку :

1) облік витрат за нормами та окремо облік відхилень від норм;

2) паралельний облік фактичних і нормативних витрат;

3) змішаний облік.

Фактична собівартість виготовленої продукції визначається за такою методикою, як алгебраїчна сума нормативної собівар­тості, відхилення за рахунок зміни норм та відхилення фактич­них витрат від нормативних.

Така методика обліку зумовлювала збільшення обсягу об­лікових робіт та зниження оперативності і аналітичності обліко­вої інформації, що призводило до формалізму у застосуванні цього методу обліку. Проте система «стандарт-кост» орієнтована на зменшення обсягу облікових робіт порівняно із системою обліку фактичних витрат, тому що при її застосуванні відпадає не­обхідність індивідуального аналітичного обліку витрат матеріа­лів і праці на кожен вид продукції. Самі ж нормативи встанов­люються періодично і часто використовуються без зміни протя­гом тривалого часу, якщо не відбувається змін у технології ви­робництва. Рівень же накладних витрат у всіх випадках перегля­дається щорічно (незалежно від того, застосовується система «стандарт-кост» чи ні) і не впливає суттєво на відхилення обсягу облікових робіт. Це і зумовило значне поширення та тривале використання системи «стандарт-кост» у практиці, зарубіжних підприємств.

Який би метод обліку не обрало підприємство ,для всіх варіантів велике значення має управління відхиленнями, їх класифікація та документальне оформлення відхилень від норм .

Так, залежно від того, впливає чи, навпаки, не впливає на відхилення менеджер, вони, тобто витрати (аналогічно затратам), поділяються на такі, що підлягають контролю - підконтрольні, й такі, що не можуть бути проконтрольовані непідконтрольні. До тих, що підлягають контролю, належать відхилення трудозатрат за продуктивністю, за кількістю та нормами викорис­тання матеріалів та сировини.

Деякі відхилення перебувають поза контролем керівників одного рівня, проте в полі контролю іншого. Наприклад, ціни на сировину та матеріали, а також на продукцію перебувають поза контролем керівника виробничого структурного підрозділу, однак будуть у полі контролю керівника відділу маркетингу.

Для прийняття управлінських рішень важливою є класифікація відхилень на суттєві та несуттєві. Це пояснюється тим, що суттєву економію можна отримати лише за відхиленнями, які займають значну питому вагу.

Для досягнення максимального ефекту ці відхилення мають перебувати під контролем керівників структурних підрозділів, тобто бути підконтрольними, оскільки суттєві, але непідконтрольні відхилення не забезпечать досягнення реального ефекту (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Класифікація відхилень за видами та ефективністю контролю.

Види відхилень

Види ефектів

 

суттєві

Несуттєві

Відхилен підконтрольні

Максимальний ефект

Ефект несуттєвий

Відхилення непідконтрольні

Ефект мало реальний

Ефект відсутній

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат