3 Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має ко­лективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

4. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов во­лодіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

5. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, вихо­вує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

6. Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Дослідження.

Коли я проходила переддипломну практику, то я переконалася, що використання нестандартних методів і форм роботи є ефективнішими за традиційні. Ці методи покращують процес засвоєння знань. Більшість вчителі ЗОШ № 5 віддають перевагу нетрадиційним методам і форми роботи на уроці. Класний керівник 3 – А класу Козік Валентина Степанівна говорить: « Нетрадиційні методи і форми роботи є кращими за традиційні. Ці уроки є ефективнішими, цікавішими, заохочують дітей до навчання. Ці уроки дають можливість учителю визначити рівень знань та індивідуальні можливості кожного учня. Уроки проведені у нестандартній формі викликають у дітей інтерес до навчання і бажання навчатися. Отож я вважаю, що краще використовувати нетрадиційні методи і форми роботи на уроці. З учнями свого класу я проводжу уроки у різних формах і використовую різні методи, тому, що така робота покращує процес засвоєння знань.»

ЛІТЕРАТУРА

1. Нестандартні уроки в початковій школі Н. К. Редакція загально педагогічних газет, 2005. – с. 5-35

2. Нестандартні форми уроків//Початкове навчання і виховання – 2006. – №5(педагогічна академія Пані Софії)

3. Типи, жанри і структура уроків// Машан Л. М. Методика навчання мистецтва в початковій школі. – К. Ранок,2006. – с. 58 – 60.

4. Курінша В. І. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва//Початкове навчання і виховання – 2006. – №19-21. – с. 53-55

5. Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. – 2007. - №11. – с. 39-40

6. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва – БВПШ – 1999. -№21-22. – с. 44-46

7. Чорнобіль О. І. Малюємо казку. Урок казка в 1-му класі//БВПШ. - 2001. - №9. – с. 43-44

8. Казковий шлях. Урок казка у дружньому класі //БВПШ. – 2001. - №9 – с. 44-45

9. Декоративно ужиткове мистецтво України. Урок-подорож//БВПШ – 2001. - №9 – с. 45-47

10. Конструювання української дитячої іграшки. Урок-змагання//БВПШ – 2001. - №9. – с. 47-48

11. Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. – 2007. - №40. – Вкладка – с.9-12

Додаток 1

Тема: чарівні фарби.

Мета : дати поняття про елементарні закони кольорознавчтва, про емоційно – виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб’єктивні світовідчуття через взаємозв’язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип уроку: інтегрований ( образотворче мистецтво, музика, література).

Форма проведення: урок – змагання.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин із методичного фонду, планшети, трикотажна торбинка, прості музичні інструменти; для учнів – мольберт, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою.

Хід уроку

І. Організаційний моментКласи поділяються на дві ко­манди: зліва - команда «Веселка»; справа - «Палітра». Учитель по­відомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

Представляється журі конкур­су (це можуть бути старшокласни­ки - учні художньої школи).

Чарівні фарби (легенда)

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй па­роплав і пливи на ньому . Або зо­реліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, ­будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть

мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фар­би найдобрішому з усіх найдобріших дітей.

І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до зло­го хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс ­і буде людина двонога. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака ­рогатою, курка - вусатою, а кіш­ка - горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже виби­рає, кому із них подарувати чарівні фарби.

Цього разу дід Мороз подару­вав їх одному дуже доброму хлоп­чику. Найдобрішому із найдоб­ріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Ма­лював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу .

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він ма­лював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, ба­жаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але .

Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособо­кою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого на­гадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити А школа, ­яку дуже ретельно малював хлоп­чик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.

На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кри­вими колесами, будинки з пада­ючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'яви­лися тисячі речей, якими не мож­на було скористатися. І люди злякалися:

- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобрі­ших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому за­хотілося зробити людей щасливи­ми! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.