На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Нестандартні форми і методи наичання образотворчому мистецтву

Реферати > Образотворче мистецтво > Нестандартні форми і методи наичання образотворчому мистецтву

Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдо6ріших дідусів – Дід

Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, зви­чайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещас­тя? Він дістав пензля і почав ма­лювати.

Хлопчик малював, не розгина­ючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки ­умілими, і тепер на його малюн­ках замість кривих будинків із па­даючими стінами красувалися ви­сокі, світлі будівлі, а: замість су­конь, схожих на мішки, - яскра­вий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він ма­лював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивили ­ся на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й за­хоплювались.

- Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.

- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно – білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

Завдання 1. «Відгадай, що в торбинці»

На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)

Учитель демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети.

Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

- Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)

- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні – чорний, білий усі сірі; та хроматичні – всі кольорові

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

Завдання 2. «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Мета завдання – перевірити знання учнів.

- Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:

Це – червоний, жар неначе.

Це – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава – зелений колір.

Голубий – як у краплині.

А наступний колір – синій.

Синій колір – ніби річка,

Фіолетовий – як нічка.

А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати при змішуванні всього трьох кольорів: червоного. синього, жовтого? Ці три кольори називаються основними. А ті, що утворюються при змішуванні основних кольорів, - похідними.

Усі кольори діляться на теплі й холодні. До теплих належить: червоні, жовті, оранжеві, зелені. Ці кольори нагадують нам сонце, вогонь, те, що в природі справді дає тепло. До холодних належить: синій, блакитний, фіолетовий, зелений (смарагдовий), синьо - зелений. Ці кольори нагадують лід, сніг воду.

Кожний колір може дати декілька відтінків при освітленні, затемнені чи змішувані фарб між собою.

Завдання 3. «Відремонтуй павучку будиночок»

Домалювати вічка павутини, яких не вистачає, застосовуючи спосіб змішування фарб для отримання відтінку потрібного кольору.

- коли художник створює свою картину, він використовує відповідну кольорову гаму, тобто поєднання кольорів – теплих, холодних чи тих та інших разом.

Ми кажемо: «Картину написано в теплій кольоровій гамі, чи в холодній чи в змішаній».

(Демонструються репродукції картин у різноманітній кольоровій гамі: П. Сезан «У лісі», Ю. Терентьєв «Місто сонця…», М. Андрущенко «На подвір’ї».»

- Багато кольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )

Згадайте картини про природу, відтворені українськими поетами в чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: - Дай нам тої втіхи!

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат