На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика проведення предметних уроків

Реферати > Педагогіка > Методика проведення предметних уроків

Восени першокласники спостерігають за роботою старших дітей на пришкільній ділянці, допомагають їм. Весною уже самі включаються у посильну працю: готують ґрунт для грядок, висівають насіння овочевих і квіткових рослин, доглядають за ними.

У процесі ознайомлення з природою найближчого оточення діти дізнаються не лише про господарське значення рослин і тварин, але й про естетичну, рекреаційну цінність природного середовища. У них слід формувати уявлення, що людина — невід'ємна складова частина природи і берегти природу — її святий обов'язок.

Діти цього віку повинні усвідомити, що вони зможуть принести користь природі хоча б тим, що не будуть їй шкодити: забруднювати навколишнє середовище побутовими відходами, ламати дерева і кущі, руйнувати пташині гнізда, мурашники та ін.

Робота з екологічного виховання дітей проводиться під час безпосереднього спілкування їх з природою; на уроках «Охорона природи», «Правила поведінки у природі» набуті знання уточнюються і систематизуються. Формуванню свідомого, відповідального ставлення до навколишнього середовища сприяє ігрова діяльність дітей, зокрема ситуаційні ігри. Саме в ході гри дитина включається в такі ситуації, які можуть трапитись у реальному житті. Так, під час прогулянок можна провести гру «Покажи, який ти є». її мета — перевірити, як поводяться діти на природі і яка їх реакція на втручання людини в природне середовище. Маршрут вчитель визначає завчасно. Слід передбачити зустрічі дітей з різними природними об'єктами і прослідкувати за їхньою поведінкою, вчинками, аналіз яких і здійснюється в кінці маршруту. Так, штрафні очки записуються, якщо діти галасують, не йдуть стежкою, а топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки) тощо. Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Це залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.

Першокласники включаються і в практичну природоохоронну діяльність: вони збирають корми для зимуючих птахів, підгодовують їх узимку. При цьому слід пам'ятати одне з основних правил підгодівлі птахів: протягом усього сезону в годівничках регулярно повинен бути корм. Про нього слід потурбуватись завчасно. У вересні силами учнів можна заготовити насіння дикорослих рослин: чортополоху, кінського щавлю, кропиви, лободи. Взимку, коли земля вкриється снігом, насіння цих рослин стає недоступним для птахів. Зривати плоди треба разом із верхньою частиною стебла з тим, щоб можна було зробити невеликі снопики і зимою встромлювати їх прямо в сніг поряд із годівничкою.

Насіння кавунів, динь, гарбузів, кабачків — прекрасний корм для синиць. Вони легко роздовбують його тверду шкаралупу, а горобці, конкуренти синиць на годівничках, зробити цього не можуть.

Насіння ясена, бузку — улюблений корм снігурів. Проте збирати його немає потреби, бо крилатки ясена тримаються на дереві всю зиму, а коробочки бузку розкриваються лише у січні — лютому. Птахи самі знайдуть цей корм на деревах і кущах. Так само не слід заготовлювати ягоди з горобини, бузини, барбарису, черемхи, бо при їх збиранні можуть пошкоджуватись рослини, а зберігати ягоди у свіжому вигляді важко. Засушені ж треба перед згодовуванням птахам розмочувати. Птахи самі знайдуть ці ягоди у природному середовищі. А от соняшник, просо, овес, насіння яких із задоволенням поїдає більшість зимуючих птахів, можна виростити на пришкільній ділянці.

Отже, слід виділити деякі особливості ознайомлення шестилітніх дітей з природою.

1. Джерелом знань про природу є перш за все сама природа, що оточує дитину. Формування уявлень про пори року, рослини, тварин найближчого оточення, працю людей не обмежуються уроками, а відбувається і під час цільових прогулянок, екскурсій, які проводяться в позаурочний час, та під час роботи на навчально-дослідній ділянці.

2. Короткочасне перебування учнів у стінах класу під час уроків використовується вчителем для узагальнення і поглиблення знань, набутих внаслідок безпосереднього спілкування з природою.

3. Провідними методами пізнання природи є спостереження, які проводяться переважно під безпосереднім керівництвом учителя, а також ігрова діяльність дітей. Використовуючи інші методи навчання (бесіда, розповідь, робота з підручником, наочними посібниками), учитель постійно опирається на спостереження, життєвий досвід дітей, а включаючи їх в ігрові ситуації, забезпечує активізацію пізнавальної діяльності, доступність засвоєння матеріалу.

3.2. Особливості вивчення природознавства у ІІ клас

У II класі, як і в І, ознайомлення з природою відбувається на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить курсу «Ознайомлення з навколишнім світом». При вивченні теми «Природа навколо нас» поглиблюються і розширюються знання про зміни в природі та праці людей у різні пори року, рослини і тварин найближчого оточення, набуті в І класі. У II класі на основі створених уявлень проводиться робота по формуванню елементарних понять; більше уваги приділяється встановленню причинно-наслідкових зв'язків, взаємозв'язків у природі.

Як і в І класі, провідним методом ознайомлення з природою є спостереження, проте другокласники проводять їх здебільшого самостійно, систематично фіксуючи наслідки спостережень у зошитах з друкованою основою. Для ознайомлення з сезонними змінами у природі і праці людей проводяться екскурсії на пришкільну ділянку, у поле, ліс, парк. Зібраний під час екскурсій роздатковий матеріал використовується на предметних уроках. На комбінованих уроках застосовується різноманітна наочність, що відповідає особливостям сприймання і мислення дітей цього віку.

Ігровій діяльності другокласників також відводиться помітна роль. В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання, які поєднуються з ігровими діями, що сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню матеріалу. Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи, розвиток умінь порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

У процесі сільськогосподарської праці другокласники спостерігають за ростом і розвитком рослин, набувають конкретних знань про вирощування однорічних і багаторічних квіткових рослин, овочевих культур; знайомляться з умовами утримування курчат, кролів і догляду за ними. Вони закладають досліди на виявлення впливу якості насіння, його передпосівного обробітку, густоти посіву, догляду за рослинами на урожай їх. Діти набувають умінь вирощувати квіткові й овочеві рослини на пришкільній ділянці; доглядати курчат і кролів; охороняти зелені насадження.

Знання другокласників про природу та її явища поповнюються і при вивченні текстів «Читанки», об'єднаних у теми «Осінь щедра, осінь золотава .», «Зима-білосніжка», «А вже весна, а вже красна», «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом». По-різному слід організовувати роботу дітей над статтями науково-пізнавального характеру та художніми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярні статті в основному є джерелом знань, то художні твори розвивають у дітей естетичне сприймання природи, мову, образне мислення.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат