На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика проведення предметних уроків

Реферати > Педагогіка > Методика проведення предметних уроків

Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слід спрямувати на виховання у другокласників високих моральних якостей.

Уроки образотворчого мистецтва та музики покликані розвивати у дитини естетичне сприйняття природи, викликати різний емоційний стан від спілкування з нею. На уроках образотворчого мистецтва другокласники знайомляться із полотнами видатних майстрів живопису (І. Левітана «Золота осінь», О. Кульчицької «Осінь в парку», І. Шишкіна «Зима», Т. Яблонської «Весна», О. Саврасова «Граки прилетіли»), вчаться передавати у малюнках, аплікаціях, при роботі з пластиліном красу й виразність форм, забарвлення, рухів об'єктів природи.

Предметний урок на тему «Рослини навесні»

Мета. Продовжити формування в учнів поняття «рослина — частина живої природи», показати залежність рослин від неживої природи, виховувати бережливе ставлення до рослин у природі.

Обладнання: гілки ранньоквітучих дерев, кущів (вільхи, верби, ліщини), трав'янисті рослини (кульбаба, мати-й-мачуха та ін.).

Таблиці: «Весна», «Ранньоквітучі рослини», роздавальні картки, ілюстрації з журналів, листівки.

Хід уроку. 1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за спостереженнями в природі. Запитання: яка настала пора року? Які зміни ви спостерігали в неживій природі? чому вони відбуваються? які зміни відбулися з рослинами? чому? які ще зміни відбулися у живій природі? чому? Відповіді учнів учитель уточнює під час бесіди і демонструє відповідні ілюстрації.

2.Мотивація навчання. Постановка проблемних запитань. Чому навесні так дружно пробуджується природа? Чому над пахучими квітами кружляє безліч комах?

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Вчитель звертає увагу учнів на те, що знання про зміни у рослин навесні допоможуть їм краще пізнати існуючі у природі взаємозв'язки і залежність рослин від таких факторів, як сонячне освітлення, потепління повітря, збільшення вологи в ґрунті та інше, а також краще пізнати рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси. Дає завдання під час прогулянок стежити за пробудженням рослин, намагатися якомога більше помічати змін, які відбуваються у рослинному світі. Це дасть змогу учням щодня «відкривати» для себе таємниці природи.

4. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Робота з натуральними об'єктами. Завдання і запитання. Назвіть рослини, які лежать на ваших партах. Розкладіть їх у такій послідовності: дерева, кущі, трав'янисті рослини. У якому стані перебувають рослини? Пригадайте екскурсію в природу взимку. Який вигляд ці рослини мали взимку? Чому відбулися такі зміни у рослин? Від яких умов залежить життя рослин? Після цього увагу учнів переключають на вивчення зовнішньої будови спочатку дерев, а потім кущів і трав.

Завдання і запитання. Знайдіть гілочку вільхи, підніміть її. За якими ознаками ви її відрізнили від інших рослин. Розкажіть про зовнішній вигляд гілочки вільхи. Які бруньки ще не розкриваються на гілочці? Що з них розів'ється пізніше? Розгляньте гілочку верби. Який вигляд мають суцвіття у цієї рослини? Порівняйте суцвіття вільхи і верби. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Рано навесні зацвітають і трав'янисті рослини, розгляньте їх. Знайдіть рослину мати-й-мачуха, розкажіть про її зовнішній вигляд. Вчитель звертає увагу учнів на особливість листків, квітів, зібраних у суцвіття. Далі учні розглядають інші трав'янисті рослини. Порівнюють і знаходять між ними ознаки спільного і відмінного.

5. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини». З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло — кореневище, у підсніжника — цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.

6. Розповідь вчителя. Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.

7. Робота з підручником. Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок,

8. Узагальнення матеріалу із використанням наочності.

9. Завдання додому. Підготувати відповіді на запитання, спостерігати за змінами в природі.

3.3. Особливості вивчення природознавства у ІІІ клас

За навчальним планом для початкових класів на вивчення природознавства у III класі відводиться 1 год на тиждень, всього 34 год.

У І і II класі учні ознайомилися з найбільш поширеними рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці населення, дізналися про вплив неживої природи на стан рослин і поведінку тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі ознайомлення з навколишнім світом учні в доступній формі дізналися про використання і примноження природних багатств та охорону їх тощо.

Третьокласники починають вивчати новий предмет — природознавство, в якому будуть збагачуватися їхні знання про пори року, форми поверхні суші, корисні копалини, рослини і тварини лісів, лук, полів. Вони також деякою мірою вивчатимуть тіло людини й охорону здоров'я. Учні дізнаються, як людина своєю діяльністю впливає на природу і що робиться для раціонального й економного використання природних багатств у народному господарстві.

Зміст програми III класу складають такі розділи: «Природа рідного краю», «Тіло людини і охорона здоров'я».

Кожний розділ програми з природознавства має свою специфіку викладання. Так, в розділі «Природа рідного краю» найбільше значення відводиться спостереженням за природою і працею людей. Вони організовуються не тільки у зв'язку із веденням учнями класного «Календаря природи і праці людей», а й під час екскурсій і при виконанні різноманітних практичних робіт на місцевості, на пришкільній ділянці, при роботі з наочністю.

Вивчаючи цей розділ, учні ознайомлюються з працею людей, дізнаються про багатства свого краю на корисні копалини, використання водних ресурсів і охорону їх, вчаться розпізнавати культурні і дикорослі рослини лісу, поля, луків.

Використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення даного розділу дає змогу третьокласникам побачити навколишню дійсність у різноманітних зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою сприяє розвитку у дітей спостережливості в набутті знань, зацікавленості в навчанні.

Не можна переоцінити впливу рідної природи на формування у дітей позитивних емоцій, що сприяє вихованню естетичних смаків, патріотичних почуттів.

Спостереження за рідною природою, працею людей на полях, в садах і лісах, на виробництві є також однією з умов підготовки учнів до вибору майбутньої професії. Там, де ця робота поставлена добре, учні після школи залишаються працювати в рідному селі.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат