На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика проведення предметних уроків

Реферати > Педагогіка > Методика проведення предметних уроків

Однак вчителю слід пам'ятати й про те, що від окремого сприймання об'єкта, явища треба переключати увагу учнів на загальне. Так, під час екскурсії учні змогли ознайомитися лише із утворенням, видобуванням і використанням торфу. Але при формуванні поняття «корисні копалини» учнів треба ознайомити з іншими копалинами (нафтою, кам'яним вугіллям тощо), тобто від одиничного перейти до більш загального. Тому крім безпосереднього сприймання предметів і явищ увагу учнів слід спрямувати на роботу з підручником, різноманітною наочністю, на використання відомостей з газет, повідомлень радіо, телебачення, а також організувати школярів для зустрічі з передовиками виробництва свого краю, розкривати дітям велич праці всіх працівників, спрямованої на виконання завдань, накреслених Комуністичною партією.

При вивченні цього розділу здійснюється екологічний підхід до ознайомлення з природними об'єктами: взаємодія живої і неживої природи та природи і людини. Тому спостереження за об'єктами природи і працею людей повинні здійснюватись у полі, лісі, на лузі та інших природних місцях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння необхідно підводити учнів при вивченні кожної теми цього розділу. Разом з тим ми розвиваємо у дітей інтерес і любов до природи, прищеплюємо вміння раціонально її використовувати. Останнє особливо має реалізуватися під час екскурсій дітей у природу. На таких уроках поряд з дидактичною і пізнавальною метою необхідно передбачати посильну суспільно корисну працю дітей. Якщо ж під час екскурсії діти упорядкували джерельце або підв'язали зламану гілку чи зробили огорожу для мурашника, підгодували птахів, брали участь у збиранні шкідливих комах, то ці корисні справи запам'ятаються їм надовго і, безперечно, матимуть виховний вплив.

З вивчення розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» починається систематичне ознайомлення учнів з будовою тіла людини і прищеплення їм санітарно-гігієнічних навичок. Якщо в І—II класі робота в основному зводилась до того, щоб стежити за осанкою свого тіла, додержувати чистоти його і чистоти приміщень, де знаходяться учні, а також охайно і відповідно до пір року і заняття одягатися, то тепер третьокласники вивчатимуть певні системи органів, їхні функції і гігієну. Отже, вчитель повинен на доступних прикладах намагатись пояснити дітям, що наш організм — дуже складна природна система, в якій чітко і залежно один від одного і від навколишнього середовища працюють органи, що краще докласти великих зусиль для попередження захворювання, ніж потім позбутися його. Тому великого значення набуває загартовування організму, оберігання його від інфекційних і простудних захворювань, зміцнення фізичними вправами, посильною фізичною працею.

Під час вивчення даного розділу учням треба наводити конкретні приклади турботи Комуністичної партії про здоров'я народу. Треба зазначити, що діти в Радянському Союзі оточені загальною увагою. Для них створені всі умови, за їх здоров'ям стежать медичні працівники, щороку поліпшується добробут народу, будуються житлові будинки, школи, лікарні, санаторії, піонерські табори. Є все для того, щоб діти могли вчитися і нормально розвиватися.

Особливістю методики викладання тем розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» є максимальне використання наочних посібників і проведення на уроках практично-дослідних робіт. Для кращого засвоєння матеріалу запропонувати дітям самостійно працювати з малюнками в підручнику і різноманітною наочністю, більше використовувати завдань для самоконтролю.

На конкретних прикладах учитель показує шкідливість куріння і вживання алкоголю особливо дітьми. Роз'яснює учням, що це пошкоджує нервову систему, від якої залежить здоров'я і працездатність людини.

Навчання природознавству сучасними методами буде сприяти всебічному розвитку молодших школярів, підготовляти їх до сприймання основ наук у старших класах.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу третьокласниками досягатиметься методами, притаманними природничим наукам: проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрування натуральних об'єктів і самостійна з ними робота, а також використання різноманітної наочності і підручника як джерела знань. Необхідно вчителю систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності. Ставити учнів у положення маленьких «дослідників» природи. Вчити їх розкривати причини явищ, знаходити взаємозв'язки і залежності між предметами і явищами, між природою і працею людини.

Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається спостереженням учнів за навколишньою природою і працею людей, екскурсіям, предметним урокам, практичним заняттям на місцевості і шкільній ділянці, в куточку живої природи.

3.4. Особливості вивчення природознавства у iv клас

За навчальним планом на вивчення природознавства у IV класі відводиться 1 год на тиждень, всього 34 год. Завдання курсу природознавства у IV класі полягають у тому, щоб поглибити знання учнів про неживу і живу природу та працю людей свого краю, дати їм уявлення про різноманітні професії, сформувати вміння читати нескладний план, географічну карту, глобус, навчитись орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу і місцевих ознак (Сонця, розташування мурашників, розростання гілок на південь, а моху з північного боку дерев та інших орієнтирів). Озброїти учнів знаннями про природу та працю людей нашої Батьківщини. У IV класі учні продовжують вести спостереження за природою і працею людей своєї місцевості, і, таким чином, здійснюється сезонний і краєзнавчий принципи навчання.

Використання краєзнавчого матеріалу під час спостережень дає змогу учням побачити навколишню дійсність у різноманітних зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою сприяє розвитку у дітей спостережливості, самостійності в набутті знань, зацікавленості в навчанні.

Кожного сезону на підставі спостережень учнів проводяться узагальнення.

Кожний розділ програми з природознавства має специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ «План і карта». Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу вчителеві створити у них певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні усвідомили поняття «географічна карта», вчителю необхідно провести велику роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме: «горизонт», «сторони горизонту», «орієнтування на місцевості», «масштаб», «план», «топографічна карта» і лише після цього — «географічна карта».

Метод роботи з картою включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи.

1. Підготовчі. Учні усвідомлюють поняття про план і карту.

2. Математичні. Учні знайомляться з математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат