На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Безробіття, повна і неповна зайнятість

Реферати > Економічна теорія > Безробіття, повна і неповна зайнятість

В умовах існування ринкової економіки змінюються погляди людей на марксистський принцип загальності праці. Ринкові відносини передбачають вільний вибір людиною професії та місця роботи відповідно до її здібностей, добровільну незайнятість громадян, не допускають примусової праці в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством країни.

Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати. Економічна наука зайнятими вважає осіб, які відпрацювали протягом тижня не менше 4-х годин (в особистому підсобному господарстві не менше 30-ти годин) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.

Повна зайнятість характеризується існуванням такого рівня безробіття, коли кількість безробітних не перевищує кількості вільних робочих місць на ринку праці, що визначається природним безробіттям (2).

Природний тип безробіття має такі форми:

- фрикційне (добровільне);

- структурне;

- інституціональне;

Природне безробіття – це частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП.

Фрикційне (добровільне) безробіття пов’язане з добровільною зміною місця роботи за тими ж фахом і кваліфікацією. Рівень добровільного безробіття залежить від стадії економічного циклу. Закономірність даного виду безробіття полягає в тому, що чим менше у працівника шансів знайти нову роботу з кращими умовами найму, тим менше в нього бажання добровільно залишити роботу.

Проблема фрикційного безробіття - проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Для оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати дві обставини: кількість людей, що добровільно змінили роботу, і тривалість їх перебування "між роботами".

Наприклад, нехай протягом року 6 % працездатних змінило роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного безробіття складає:

6% = 0,5%

Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільного і тимчасового скорочення пропозиції, то в його моделі мають бути відображені зміни у пропозиції праці (рис. 3).

W

W1

S2

Рис. 3. Модель взаємодії попиту і пропозиції

робочої сили за умов фрикційного безробіття.

1. На графіку відображене скорочення пропозиції праці і відповідне скорочення зайнятості.

2. Стрілками показано зміщення пропозиції і її повернення у попередній стан;

Структурне безробіття пов’язане з необхідністю перекваліфікації працівників у зв’язку зі змінами структури попиту і пропозиції на ринку праці, що викликано змінами у структурі економіки. Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.

Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.

Структурне безробіття, на відміну від фрикційного, стосується зрушень лінії попиту на працю.

Розглянемо явище структурного безробіття на умовному прикладі, що дасть змогу побудувати графічну модель.

Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських послуг. Певного року, коли попит і пропозиція врівноважились, на ринку були представлені 8 вчителів фізики і 2 - економіки. Наступного року структура попиту змінилась: ринок потребував 4 викладачів фізики і 6 - економіки.

На перший погляд, сукупний попит має залишатись незмінним адже 8+2=4+6. Але насправді попит зменшується і виникає безробіття, тому що вчителі фізики не можуть одразу стати вчителями економіки. Таким чином, другого року роботу матимуть лише 4 вчителі фізики і все ті ж 2 вчителі економіки (рис. 4, 5).

W

2 4 6 8 L

Рис. 4. Ринок послуг вчителів фізики

W D D

A

D

E

2 4 6 8 10 L

Рис. 5. Ринок послуг викладачів економіки

Нижній графік є результатом поєднання двох верхніх графіків у тому розумінні, що проекція точки Е на горизонтальну вісь показує суму значень по горизонтальній осі точок В та С.

W D

D D D

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат