На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Логістика

Реферати > Менеджмент > Логістика

Рішення про інтервали поставок приймається на основі визначеної економічно обґрунтованої величини поставок, річної потреби в одиницях товару та рівня запасу. Оскільки збутова логістика базується на мінімізації витрат щодо збуту, то з погляду часу поставок вона керується принципом «чітко в строк». Реалізація цього принципу полягає в тому, що кожна наступна поставка товару має надходити до посередників та продавців незадовго до виникнення в ньому потреби. За відносно сталого попиту інтервал поставок може бути чітко визначений і зафіксований.

Інтервал між поставками відповідає календарним дням. Якщо ж розраховувати інтервал між поставками в робочих днях, тоді значенню коефіцієнта К відповідає кількість робочих днів у році. На практиці застосовують обидва методи розрахунку.

Однак інтервал між поставками може змінюватися, оскільки інколи планова річна потреба в одиницях товару може не збігатися з фактичною. Якщо в контракті чітко не обумовлена величина партії на поточний рік, то посередники можуть зменшувати або збільшувати її обсяги залежно від процесу збуту.

Інтервал між поставками розраховує не тільки виробник продукції, а й збутовий персонал каналів розподілу.

Посередники, визначаючи інтервали між поставками продукції, мають установити:

• максимальний обсяг товарного запасу;

• рівень незмінного запасу (мінімальний обсяг запасів);

• точку подачі замовлення па поставку товару (якій має відповідати певний обсяг товарного запасу).

Отже, кожен посередник (збутовий або роздрібний торговець) має з'ясувати, за якого обсягу запасу продукції йому доцільно розміщати замовлення поставки наступної партії товару (точку подачі замовлення).

Що довшим буде процес проходження поставки (часу транспортування відвантаженого товару)та більшою ймовірність можливих затримок вантажу, то вище розміщуватиметься точка подачі замовлення. Підвищення попиту на товар також зісуває точку подачі замовлення догори.

Залежно від характеру кривої, що характеризує процес збуту проекції (і, як наслідок, зменшення товарного запасу), буде визначатися інтервал між замовленнями. Вироби, отримавши замовлення, визначає оптимальний строк відвантаження товару. При цьому він має керуватися, як уже зазначалося, принципом «чітко в строк» і відповідно до цього розраховувати час відвантаження товару.

Під терміном «інтервал між поставками» ми будемо розуміти дві його можливі варіації – інтервал між поставками, що відвантажує виробник, та інтервал між поставками, що отримує посередник.

Рішення про способи поставок товару зводиться до вибору оптимального виду транспорту. Загалом виділяють сухопутний (залізничний, автомобільний), водний (річковий та морський), повітряний та трубопровідний транспорт.

Вибір виду транспорту проводять за такими критеріями:

· вид вантажу;

· фактор часу;

· вартість перевезення;

· безпечність транспортування.

Вид вантажу. Специфічні властивості товарів інколи зумовлюють його способи транспортування. Наприклад, вантажі, що швидко псуються або їх необхідно швидко доставити в досить віддалений географічний сегмент ринку, перевозять авіатранспортом. Водночас авіаперевезення є недопустимими для вибухонебезпечних вантажів.

Фактор часу. У системі логістики фактор часу відіграє важливу роль, оскільки транспортування має відбуватися в передбачені часові інтервали. Тому вибір виду транспорту, орієнтований на часовий фактор, проходить відповідно до спланованої програми поставок.

Вартість перевезення. Вартість перевезення в системі логістики має бути якомога нижчою, але при цьому всі зазначені умови транспортування (потрібний товар у потрібне місце та в обумовлений термін транспортується з мінімальним ризиком) мають виконуватися.

Безпечність транспортування. Крихке і дороге обладнання інколи транспортують літаком, якщо навіть його доставка не є терміновою. Транспортування вантажу має відбуватися з мінімальним ризиком його ушкодження або втрати.

20. Проблеми створення ланцюгів постачання

В часи стрімкого розвитку і розповсюдження логістичних інформаційних систем і Інтернету ефективні ланцюги постачання і транспортування грають чи не найвизначальнішу роль в успішному розвитку підприємств з позицій логістики і електронної економіки. Першим кроком на шляху виходу підприємства в Інтернет повинно бути не створення web-сайту, а переосмислення існуючих транпортно-логістичних процесів. Серед ефективних методів рішення проблем транспортної логістики варто виділити метод SCM (Supple Chain Management) – управління ланцюгами поставок. SCM з системою інформаційного забезпечення вирішне задачі координації, планування і керування процесами постачання, складування і транспортування.

Керування поставками нероздільно пов’язане з внутрішньофірмовим ресурсним плануванням – інформаційними системами ERP (Enterprise Resourse Planning). Ефективний механізм поставок може бути створений оптимізації бізнес-процесів. Організація транспортно-логістичних процесів в рамках SCM має за основу розгляд всього логістичного ланцюга, що поєднує декілька підприємств за допомогою інформаційно-технологічних засобів. Суттєвий потенціал, яким вже сьогодні володіють різноманітні варіанти керування ланцюгами, може бути збільшений, якщо своєчасно зрозуміти ринкові тенденції розвитку. Рушійною силою є темп змін, що відбуваються в сфері економіки, в тому числі і на транспорті.

Систематичне об’єднання всіх процесів між підприємствами в ланцюгу створення вартості містить у собі інтегровану інформацію про всі види діяльності всередині логістичного ланцюга, починаючи з прогнозування потреб клієнтів, розподілу замовлень і закінчуючи транспортуванням.

Таким чином, забезпечується взаємодія («перекриття») всіх найважливіших логістичних задач: постачання – виробництво – розподіл-перевезення.

В ході інтеграції впроваджуються нові логістичні процеси на основі об’єднання ряда операцій, нової організації бізнесу. Таким чином, логістика здатна реалізувати синергетичну ефективність. Інтегрована логістика є сполучною ланкою у всьому ланцюзі і володіє великим ступенем впливу на керування. При цьому виявляється великий потенціал для покращення всього процесу інтеграції. Важливим результатом інтеграції повинно бути створення єдиної організації з самокеруючою і самооптимізуючою ланками – центрами відповідальності.

Показником сучасного розвитку SCM є зростання інформаційних мереж. Для успішного використання логістичної інформації в ланцюгу потрібне розміщення комунікаційних мереж, що орієнтовані на логістичні процеси. Інформаційні і комунікаційні мережі утворюють основу для інтеграції вантажних, товарних і інформаційних потоків, а також бізнес-процесів. наприклад, використання інтернет-технологій має суттєвий вплив на зниження часу поставок (перевезень) і запасів. Виробник апаратного забезпечення фірма «Dell» змогла забезпечити зниження часу поставок до декількох днів, а час поповнення запасів – з 30 до 4 днів. Застосування інтегрованих інформаційних систем в SCM дозволяє досягнути суттєвих економічних результатів:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат