На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Реферати > Міжнародні відносини > Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Основними задачами МАКП, як зазначено в її Статуті є: співробітництво теоретиків та практиків міжнародного кримінального права, вивчення злочинності (не лише міжнародної), її причин та засобів боротьби з нею, дослідження реформ у кримінальному праві, пенітенціарної системи та кримінального процесу. Асоціація видає журнал «Міжнародний огляд кримінального права», публікує відгуки про міжнародні заходи боротьби зі злочинністю, а також видає праці з цієї теми.

Основним міжнародним заходом МАКП є проведення конгресів, які проходять один раз на 5 років. Коло питань, що обговорюються на конгресах, включає в себе як проблеми міжнародного кримінального права в прямому розумінні цього слова, так і проблеми кримінального процесу, прокурорського нагляду, кримінології.

В проміжках між конгресами МАКП проводить декілька колоквіумів. Їх тематика, як правило, збігається з темою наступного конгресу та стосується регіональних проблем, що будуть виноситися на конгрес.

У 1972 р. МАКП спільно з місцевою владою міста Сіракузи (Сицилія) створили Вищий міжнародний інститут кримінально-правових наук. Щорічно у січні, травні та грудні Інститут проводить учбові семінари, де навчаються наукові та практичні працівники з різних країн. Періодично інститут організовує міжнародні конференції експертів з різних питань боротьби зі злочинністю. Так, в кінці 1991 р. Інститут під егідою Генерального секретаря Європейської Ради провів міжнародну конференцію «Охорона прав людини при здійсненні кримінального правосуддя в країнах Центральної та Східної Європи». Головна задача конференції - допомогти обміну думками у галузі науково-практичної діяльності у боротьбі зі злочинністю [31].

Однією з найвпливовіших міжнародних організацій, що займається питаннями забезпечення міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю є Міжнародна кримінологічна спілка (МКС). Вона являє собою об`єднання національних інститутів та спеціалістів. Відповідно до Статуту МКС має консультативний статус ООН та другу категорію міжнародних неурядових організацій, а також свого представника в ООН. Діяльність МКС подібна до діяльності МАКП. Головною подією в роботі МКС також є проведення конгресів. За весь час існування спілки проведено 11 конгресів (Рим 1938 р., Париж 1950 р., Лондон 1955 р., Гаага 1960 р., Монреаль 1965 р., Мадрид 1970 р., Белград 1973 р., Лісабон 1078 р., Відень 1983 р., Гамбург 1988 р., Будапешт 1993 р.). Протягом всього часу існування МКС оперативно реагувала на будь-які тенденції та явища, що виникали в міжнародній злочинності, що відразу знаходило своє відображення у конгресах Спілки [49, c. 255].

Окрім міжнародних організацій та міжнародних органів вагомий вплив на співробітництво у розкритті та протидії міжнародній злочинності здійснюють внутрішньодержавні правоохоронні органи. Співпраця між різними органами – поліцією, прокуратурою і розвідувальними службами – дає змогу ефективно боротися з різними видами злочинів: відмиванням грошей, виявленням наркотиків, тяжкими злочинами. За результатами цієї співпраці були розроблені концепції Цільової групи і Спеціальних підрозділів із боротьбі з організованою злочинністю. Хоча обидві концепції охоплюють широке коло знань і навичок, принцип їхньої роботи все-таки досить відмінний.

Цільова група містить групу агентств, що використовують свої власні ресурси, знання, навички і юрисдикцію з метою поширення інформації для досягнення визначеної мети. В основу концепції Цільової групи покладені зв'язки, що утворилися між різними державними і федеральними правоохоронними органами в Сполучених Штатах у 1970-х – початку 1980-х років. Діяльність двох спільних цільових груп з боротьби з організованою злочинністю, створених у 1983 році, була настільки успішною, що надалі були створені додатково вісім цільових груп, а в 1990-х – чимало федеральних агентств. На відміну від більш неформальних методів координації, коли інформація може бути розділена, але немає потреби одночасної дії агентів, концепція Цільової групи має на меті спільні дії й активний поділ інформації так, щоб її визначена мета могла бути досягнута. Концепція Цільової групи особливо корисна в рамках децентралізованих структур поліції або коли потрібна координація відомств, що мають різну юрисдикцію. Наприклад, Цільова група Прибалтійських держав містить чимало правоохоронних органів з Естонії, Данії, Литви, Норвегії та Росії [47, c. 436].

Підрозділи боротьби з організованою злочинністю (ПБОЗ) є спеціальними постійними структурами, в яких спеціально підготовлений персонал і експерти по організованій злочинності розслідують будь-які справи, пов'язані з організованими злочинними групами. Вони функціонують згідно з "принципом привабливості" і здатні визначити справи, пов'язані з діяльністю організованих злочинних груп для їхнього подальшого розслідування. Вони мають право позбавити інші відділи або органи права прийняти до розслідування або відхилити ту чи іншу справу. Працівники ПБОЗ можуть мати навички з криміналістики, розвідувальної практики, але спрямовують свою діяльність виключно на боротьбу з організованою злочинністю. З двох мультидисциплінарних організацій ПБОЗ є більш загальною. Функціонування цього підрозділу особливо підтримують нові демократичні держави, зокрема ті, що є кандидатами на вступ до Європейського Союзу, оскільки після розвалу комуністичної імперії у цих країнах процвітає організована злочинність [31].

Існує кілька моделей міжнародного співробітництва правоохоронних органів. Класифікація співробітництва може проводитися на наступних підставах: поліція, що включає офіцерів зв'язку, Інтерпол і регіональні угоди; митниця, ФРУ (Фінансові розвідувальні управління) і правосуддя, що включає міжнародні судові угоди, правову взаємодопомогу і судових офіцерів зв'язку.

Особливе місце у міжнародному співробітництві у боротьбі зі злочинністю на глобальному, універсальному та міжурядовому рівнях займає Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол, оскільки саме вона здійснює безпосередню діяльність у боротьбі з міжнародною кримінальною злочинністю. Ця робота ведеться як підрозділами центрального апарату Інтерполу, що розташовані у Ліоні (Франція), так і національними центральними бюро Інтерполу.

Цілями Інтерполу є:

1. забезпечення широкої взаємодії усіх органів кримінальної поліції у рамках внутрішнього законозавства за Загальної декларації прав людини;

2. створення та розвиток установ, які будуть сприяти попередженню міжнародної кримінальної злочинності та боротьбі з нею.

До головних органів Інтерполу належить Генеральна Асамблея, Виконавчий комітет та Генеральний секретаріат. У своїй діяльності Інтерпол спирається на Національне центральне бюро (НЦБ), що створюється у країнах-учасницях. Інтерпол збирає та систематизує кримінально-розшукову та іншу криміналістичну інформацію, надає інформацію національним поліцейським службам, бере участь у міжнародному розшуку (злочини проти особистості та власності, організована злочинність та тероризм, незаконна торгівля зброєю, наркотиками, дорогоцінними металами та камінням, торгівля людьми, проституція, злочини сексуального та іншого характерів щодо неповнолітних, шахрайство, фальшування, злочини в сфері економіки та кредитно-фінансової галузі).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат