На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Реферати > Міжнародні відносини > Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, норми сучасного міжнародного права, що передбачають міжнародну кримінальну відповідальність фізичних осіб і містяться у Римському статуті 1998 року та в актах міжнародного гуманітарного права, практика застосування цих норм міжнародними трибуналами, доктринальні положення, які стосуються проблеми відповідальності індивідів у міжнародному праві, а також цінності та блага, що порушуються внаслідок скоєння міжнародних злочинів.

Предметом дослідження магістерської роботи є фізична особа як суб’єкт міжнародного злочину, підстави для її притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності та порядок судового провадження щодо її справи у міжнародних інституціях.

Методи дослідження. Теоретичними і методологічними засадами магістерської роботи є теорія та практика міжнародного кримінального права, а також положення міжнародно-правових актів, що регламентують інститут міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб. Інформаційною базою роботи були дослідження вітчизняних та зарубіжних фахівців в у галузі міжнародного кримінального права та міжнародні документи.

Практичне значення магістерської роботи. Сукупність, представлених в роботі теоретичних досліджень, висновків та результатів може бути використана при формуванні подальшого розвитку теорії і практики міжнародного кримінального права вітчизняними науковцями.

Структура дипломної роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (52 найменування). Повний обсяг роботи становить 89 сторінок, включаючи 5 сторінок списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

1.1. Фізична особа як суб’єкт міжнародного злочину

Відповідальність фізичних осіб за міжнародні злочини найчастіше настає за умови, що їхні злочинні дії пов’язані зі злочинною діяльністю держави. Офіційний статус особи (голова держави, уряду тощо) не звільняє її від кримінальної відповідальності. Тому зараз загальновизнаними є норми вироку Нюрнберзького трибуналу. По-перше: „Злочини проти міжнародного права вчиняються людьми, а не абстрактними категоріями, і тільки шляхом покарання окремих осіб, які скоїли такі злочини, можуть бути виконані норми міжнародного права…”. Це положення безпосередньо обґрунтовує наявність та необхідність саме індивідуальної відповідальності фізичних осіб. А по-друге: „Принцип міжнародного права, який в окремих випадках захищає представника держави, не може бути застосований до дій, які засуджуються як злочинні за міжнародним правом”. Принцип індивідуальної кримінальної відповідальності фізичних осіб знайшов своє відображення також у статутах Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (ст. 7) і Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди (ст. 6), а також у Римському Статуті Міжнародного кримінального суду. Так, згідно з ч. 1 ст. 25 Римського Статуту визначено юрисдикцію Суду щодо фізичних осіб, незалежно від того, чи є вони представниками державної влади, чи приватними особами [25].

Відносно питання ефективності індивідуальної кримінальної відповідальності в першу чергу може виникнути питання доцільності й впливовості такого виду міжнародної відповідальності, адже існує достатньо інших видів міжнародно-правової відповідальності за міжнародні злочини. Частково відповідь на це питання вже була дана. Кримінальна відповідальність за злочини є обґрунтованою, адже відповідальність за злочинні дії осіб не може перекладатися на міжнародні організації, органи держави або державу взагалі. Суть кримінальної відповідальності саме і полягає в настанні для фізичної особи негативних обмежень прав і свобод за скоєння злочину [26, c.28].

Затверджуючи принцип індивідуальної кримінальної відповідальності, Міжнародний воєнний трибунал у Нюрнберзі наголосив: «…Порушення міжнародного права породжує індивідуальну відповідальність. Саме люди, а не абстрактні організації, вчинюють злочини, зупинення яких необхідне як санкція міжнародного права».

Хоча й існує думка, що фізична особа не може бути суб’єктом міжнародного злочину. З такою позицією не можна погодитись, адже вона може призвести до відродження доктрини державного акту, і тому зараз інститут міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб є загальновизнаним.

На думку деяких авторів, встановлення відповідальності винних фізичних осіб згідно з міжнародним правом, часто всупереч національному праву держави-правопорушника, є обмеженням суверенітету (фізичні особи фактично виключаються з юрисдикції держави-правопорушника). Підтримуючи цю позицію, інші автори вважають, що міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб має два аспекти: з одного боку, це – форма політичної відповідальності держави, яка виявляється в обмеженні суверенітету, а з іншого – кримінальна відповідальність конкретних фізичних осіб, яка випливає з норм міжнародного права [36].

Що ж визначає ефективність того чи іншого виду відповідальності за порушення певних норм? Безсумнівно, це є ступінь досягнення мети юридичної відповідальності за конкретних обставин вжиття певних заходів, передбачених у якості відповідальності за правопорушення. Серед цілей індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення норм міжнародного права слід назвати, насамперед, саме мету покарання винної у скоєнні міжнародного злочину особи у вигляді застосування до неї конкретних негативних наслідків, передбачених санкціями норм міжнародного права. По-друге, дуже важливою метою кримінальної відповідальності є превенція – тобто запобігання повторення скоєного злочину. Виокремлюють загальну та спеціальну превенції. Остання передбачає попередження повторного вчинення злочину винною особою. Що ж до загальної, то вона спрямована на попередження вчинення даного злочину іншими особами [47, c. 146].

Кажучи про міжнародну кримінальну відповідальність, слід зазначити, що вона має місце лише у випадках скоєння міжнародних злочинів. Доцільним буде розкрити поняття міжнародного злочину, та відмежувати його від транснаціональних злочинів та злочинів міжнародного характеру - інших видів протиправних діянь, що порушують норми міжнародного права та в цілому світову безпеку й правопорядок, але при цьому відповідальність за їх скоєння настає за нормами національного права.

Отже, міжнародний злочин - це діяння, яке є суспільно небезпечним умисним посяганням на життєво важливі інтереси міжнародного співтовариства, основи існування держав, народів та міжнародний правопорядок, за який встановлено відповідальність безпосередньо міжнародним правом, незалежно від того, чи вважаються такі діяння злочинними у державі, де їх було скоєно [4, с.436].

Поняття будь-якого злочину, зокрема й міжнародного, нерозривно пов’язане зі встановленням його ознак. У літературі вони переважно не виділяють, проте без встановлення таких ознак з’ясування змісту поняття міжнародного злочину буде неможливим.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат