На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Реферати > Міжнародні відносини > Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Отож-бо, покарання у вигляді позбавлення волі відбувається в державі, обраної Судом з переліку держав, що повідомили Суд про готовність прийняти осіб, яким винесено вироки.

Після детального розгляду порядків прийняття та виконання рішень у Міжнародному кримінальному суді виникає логічне питання: «Чи були вони застосовані на практиці?».

У своєму інтерв’ю на радіо «Ехо Москви» Голова Міжнародного кримінального суду Філіп Кірш зазначив: «Міжнародний кримінальний суд здійснює свою юрисдикцію лише у тих ситуаціях, коли держава не здатна здійснити це самостійно. Наприклад, зараз дві справи знаходяться на розгляді у Суді. Одна з них стосується Уганди, де близько 20 000 дітей було викрадено та призвано до військової служби, тобто вони стали солдатами. Друга – це ситуація, що сталася у провінції Ітурі в Конго, де відбулися масові вбивства та ґвалтування» [30].

Ситуація у Конго.Наприкінці червня 2004 р. Прокурор МКС Луіс Морено Окампо оголосив у Гаазі про початок першого в історії цього органу розслідування, що стосується злочинів, скоєних на території Демократичної Республіки Конго (ДРК) з 1 червня 2002 року. З того часу до МКС надходила інформація про тисячі людей, які загинули у Конго в результаті масових вбивств. Прокурор МКС також заявив, що Римський статут розрізняє поняття попереднього аналізу ситуації та розслідування злочинів. Канцелярія Прокурора впродовж 2003 року проводила досконалий аналіз ситуації у ДРК, першочергово зосередив свою увагу на злочинах, що мали місце в Ітурі. У вересні цього ж року Прокурор інформував держави, що ратифікували Статут, про готовність просити дозволу Палати попереднього провадження МКС розпочати розслідування. У листопаді 2003 року у направленому до МКС листі уряд ДРК висловило свою згоду на наміри МКС розпочати розслідування, а у березні 2004р. ДРК офіційно заявила про передачу цієї справи під юрисдикцію Суду.

45-річний Томас Лубанга Д’їло – засновник та лідер Союзу конголезьких патріотів та його воєнізованого крила «Патріотичні сили визволення Конго» - став «відомим» для МКС ще у 2002 р., коли з проханням розслідувати військові злочини у ДРК до Суду звернувся президент держави Жозеф Кабіла. У лютому 2004 р. МКС видав ордер на арешт Лубанги, який вже на той час перебував близько року у в’язниці Кіншаси, а через місяць він був направлений у в’язницю під Гаагу. За словами свідків, на трап французького літака він піднімався у розпачі, вочевидь не сподіваючись вже коли-небудь повернутися на батьківщину. Томаса Лубангу звинувачують у насильному вербуванні дітей менших 15-річного віку для участі у військових діях проти плем’я Ленду у роки військового конфлікту у північно-східній провінції Ітурі. Боротьба за контроль над регіоном, багатим запасами золота, тривала з 1999 до 2003 рр. та позбавила життя близько 60 000 людей та змусила переселитися близько 600 000 людей. За даними звинувачення, під час конфлікту Лубанга та його люди викрадали дітей та готували їх до участі у боях. Фактично їх використовували як живий щит. Сам Лубанга усі звинувачення відкидав, називаючи їх політичним переслідуванням за його відмову дозволити іноземним компаніям видобуток природних ресурсів на території Ітурі.

Не дивлячись на явний прогрес діяльності Суду, знайшлися й обурені тим, як МКС веде справу щодо Лубанги. Як заявив лідер правозахисної організації Human Rights Watch, звинувачення були пред’явлені лише лідеру Союза конголезьких патріотів, хоча участь у кровопролитних війнах брали ще 5 військових угруповань. До того ж, Лубангу звинувачують у насильному вербуванні дітей, тоді як на його совісті ще масові тортури, розстріли та вбивство 9 оонівських миротворців з Бангладеш.

Ситуація в Уганді.У січні2004 р. Президент Уганди Йовері Мусевені звернувся до Міжнародного кримінального суду з проханням розпочати розслідування щодо відомої своєю жорстокістю повстанської групи «Господня армія опору», що займалася викраденням дітей задля наступного їх використання як бойовиків або сексуальних рабів. Очолює групу Джозеф Коуні, відомий темними справами, фанатичний до релігії, а також приписує собі магічний дар. 29 липня МКС заявив про початок розгляду справи проти «Армії опору». Прокурор Суду зазначав, що позов Мусевені має стати важливою подією, що зможе відзначити легітимність трибуналу. Проте правозахисні організації заявили, що Мусевені, який захопив владу у 1986 р., також міг би стати об’єктом розгляду справи за численні злочини та насильні діяння угандських військових. Правозахисники розкритикували Прокурора МКС Луіса Морено Окампо за те, що коли він з’явився у супроводі Президента Мусевені, щоб публічно оголосити про початок розслідування злочинів, які скоїли заколотники, він жодного слова не сказав про той безлад, який чинили військовослужбовці армії Уганди під керівництвом теперішнього президента. Нездатність розслідувати обидві сторони конфлікту могло породити подвійний стандарт.

Міхаїл Владімірофф, голландський адвокат, який захищав першого підозрюваного у трибуналі по Югославії, вважає, що МКС повинен уникати «злиття» з політикою. «Вони не можуть уникнути контакту з урядами під час переговорів, проте Прокуророві міг себе проявити як більш майстерний тактик, ніж він себе продемонстрував. Йому варто було б уникати «панібратських» стосунків з можливим підозрюваним».

8 липня 2005 р. МКС видає ордери на арешт 5 лідерів «Армії опору»: Джозефа Коуні, Вінсента Отті, Раски Луквії, Окота Одхаямбо та Домініка Онгвена. У серпні 2006 року стало відомо, що під час військової операції було вбито Раску Луквію, тому судовий розгляд було впроваджено проти інших 4 членів ГАО. Та лише 8 листопада 2007 р. було прийнято остаточне рішення щодо визнання їх винними. За вироком Суду усі 4 лідери угандського угруповання засуджувалися до довічного позбавлення волі.

Після розгляду цих 2-х справ МКС став функціонувати фактично, оскільки протягом більш ніж 4 років з моменту його створення він існував лише на папері. Ці справи продемонстрували руйнівну практику залучення дітей до дорослих війн та досить жорсткі покарання за скоєння таких злочинів.

РОЗДІЛ 3

СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ ТА МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ

3.1. Міжнародний кримінальний суд та держави-учасниці Римського статуту

Відповідно до положень Статуту держави-учасниці Римського договору беруть на себе цілий комплекс зобов'язань, пов'язаних із наданням МКС допомоги при здійсненні ним своїх функцій. Така допомога передбачає співробітництво із МКС у розслідуванні злочинів, щодо яких він наділений юрисдикцією, у кримінальному переслідуванні за такі злочини, а також під час відбуття засудженими призначеного покарання [1].

Загалом співробітництво під час розслідування справи здійснюється впродовж усієї стадії попереднього провадження і передбачає проведення державами певних процесуальних дій з метою його оптимізації.

Характерною рисою такої кримінально-правової допомоги є те, що вона надається на підставі виконання норм міжнародного договору – яким є Статут МКС та в процесуальному порядку, що передбачений внутрішнім законодавством відповідної держави. Статут наділяє МКС правом звертатись до держав-учасниць з проханням про співробітництво. Таке прохання має відповідати певним вимогам.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат