На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Діловодство як функція управління

Реферати > Менеджмент > Діловодство як функція управління

ЗМІСТ

Значення діловодства у здійсненні процесу управління. 2

Поява діловодства на Русі (X-XIIIст.) 3

Діловодство у князівстві Литовському (XIV-XVIIст.) 4

Діловодство в гетьманській Україні (XVII-XVIIIст.) 5

Діловодство в XVIII- на початкуXIX ст. 6

Радянський період розвитку діловодства. 6

Класифікація документів. 6

Висновок. 8

Значення діловодства у здійсненні процесу управління

Функція у перекладі з латинської означає діяльність. Функція управління - вид діяльності, що заснований на розділі та кооперації управлінської праці та характеризується певною однорідністю, складністю, стабільністю впливу на об'єкт та суб'єкт управління. Процес управління включає основні типові документаційні операції, що взаємодіють між суб'єктами та об'єктами: збір та опрацювання документаційної інформації; підготовка рішень та розпоряджень; прийняття рішень та їх документаційне забезпечення; доведення рішень до виконавців; виконання рішень; контроль за виконанням; збір інформації про виконавця; передача інформації по вертикалі та горизонталі; збереження та пошук інформації.Інформаційне забезпечення управління складається з організації пошуку, збору, зберігання та передачі інформації з метою її використання у процесі рішення управлінських задач.В організації інформаційного забезпечення центральна роль належить документуванню.

Кожна з вказаних операцій може бути реалізована документаційно як традиційними методами, так і за допомогою комп'ютерних систем та технологій.

Недокументаційні управлінські дії є допоміжними, оперативними, організаційними. Вони становлять невеликий відсоток у процесі управління об'єкта чи суб'єкта.

Апарат управління – це складний механізм, який реалізує свої дії через організаційно-розпорядчі документи, що взаємодіють зі специфікою діяльності системи управління, починаючи зверху вниз.

З кожним роком обсяг документів зростає. У зв'язку з великим обсягом інформаційних процесів та їх опрацюванням великого значення набуває регулювання документаційних потоків, створення банку даних, а також знання і вивчення документів у сфері управління, опрацювання, збереження та їх використання.

Управління як механізм реалізації дій об'єкта чи суб'єкта являє собою технологічно складний, постійно діючий цикл, що повинен відповідати вимогам ведення документаційного господарства на всіх його рівнях.

Документ – основний об'єкт у сфері управління, є фундатором документаційних досліджень, що визначає наукове, практичне та історичне значення і регулює відносини суб'єктів і об'єктів в їх практичній діяльності. Документи в житті людини та суспільства в цілому виступають як історичне джерело доказів, що впливає на науково-технічний розвиток інформації, її систем, використання бази даних у різних сферах науково-технічного, економічного, культурного і політичного розвитку. Документи регулюють інформаційні процеси, потоки, створюють сучасні інформаційно-технічні банки даних по вертикалі та горизонталі.

Діловодство – це діяльність, що охоплює документування та організацію роботи з документами у процесі управлінської діяльності на всіх його рівнях.

Задачі діловодства:

• забезпечення ефективного процесу управління;

• утворення документів;

• зберігання і забезпечення доступу до документів.

Велика увага приділяється підготовці та оформленню ОРД у сфері управління, їх класифікаціям, застосуванню та використанню реквізитів, що допомагає в практичній роботі всім, хто працює з документами.

На основі чинних державних і міжнародних стандартів визначені правила складання та оформлення службових документів: договорів, контрактів, протоколів, звітів та ін., а також документів з особового складу тощо.

Документообіг - це рух документів в організації з моменту їх отримання чи утворення до завершення виконання чи відправки.

Поява діловодства на Русі (X-XIIIст.)

Необхідність створення документів виникла одночасно з появою писемності. Більш того, вважають, що саме потреба в створенні різних документів (угод,, договорів і тому подібне) і спричинила появу писемності, як способу викладу інформації не тільки особистого, але і державного значення.

Вже в V ст. існувала проблема введення чітких "писаних" законів. Створення зафіксованих на папері законів і правил було також головною вимогою середньовічних повстань. Коли ж з'явилися закони, від діловода була потрібна абсолютна точність формулювань і бездоганне знання форми викладу, інакше документ втрачав силу.

Після утворення староруської держави писемність стала необхідного для ведення листування з іншими країнами, а також для укладення міждержавних договорів. В умовах формування класового суспільства виникла необхідність в складанні заповітів, записів про борги, висновку торгових контрактів, в написах на вазах про їх призначення і тому подібне. Важливі документи староруські князі зберігали краще, ніж коштовності. Відомо, що за часів Ярослава Мудрого збори найбільш давніх грамот і договорів Русі зберігалися в Михайлівській прибудові Софіївського собору. Учені допускають, що саме тут були зосереджені і документи до володимирських часів. Одним з найбільш відомих сховищ є також Києво-печерський монастир, заснований вихідцем з Чернігівщини преподобним Антонієм ще при Ярославі Мудрому.

Із-за пожеж, князевих між усобиць і монголо-татарского нашестя велика частина пам'яток староруських часів загинула. До нашого часу дійшли лише окремі пам'ятки, доля яких виявилася вдалішою

Одним із стародавніх і важливих документів норм права є "Правда Руська" або, по прийнятій в науці назві, "Руська правда" (термін "правда" тут означає закон). Важливими документами тієї епохи були "князеві статути" і "уроки", а також церковні статути. Князеві статути були направлені на доповнення або зміцнення внутрішніх державних норм і порядків, як, наприклад, "Статут Володимира Мономаха", який став доповненням і своєрідною частиною "Руської правди". Під "уроками" маються на увазі ухвали князів переважно фінансового характеру про податки. Церковні статути мали мету упорядкувати правове положення церкви в державі, а також церковні суди і забезпечити церкву матеріально. Збереглися церковні статути князів Владимира і Ярослава.

Одним з важливих є Лаврентієвський список, названий по імені ченця Лаврентія, який склав його в 1377 р., і Іпатьевський список (від Іпатьевського монастиря в Костромі, де він був знайдений), датований початком XV в, Саме в цьому літописі містяться відомості про перші міжнародні акти — договори Русі з іноземними державами. Зокрема, тут є відомості про чотири договори Русі з могутньою державою того часу — Візантією (угоди 907 і 911 рр. князя Олега, 947 р. — князя Ігоря і 971 р. — князя Святослава)

Вже в ті давні часи документ служив гарантією виконання обов'язків і йому надавалося велике значення. У договорі з Візантією (947 р.) читаний: "Відтепер же хай приходять до князя руського з грамотою, в якій свідчитимуть про свої мирні наміри . Якщо ж прийдуть без грамоти, то хай містяться під вартою, поки не сповістимо про них князя Ігоря".

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат