На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Поняття про особистість

Реферати > Психологія > Поняття про особистість

Таким чином, в рамках психодинамічної теорії особистість є система сексуальних і агресивних мотивів, з одного боку, і захисних механізмів – з іншою, а структура особистості є індивідуально різним співвідношенням окремих властивостей, окремих блоків (інстанцій) і захисних механізмів.

б) Аналітична теорія особистості -

Аналітична теорія особистості близька до теорії класичного психоаналізу, оскільки має з нею багато загального коріння. Багато представників цього напряму були учнями З. Фрейда. Проте було б невірним вважати, що аналітична теорія є якоюсь новою, досконалішим етапом в розвитку класичного психоаналізу. Це – якісно інший підхід, заснований на ряду нових теоретичних положень. Найбільш яскравим представником цього підходу є швейцарський дослідник K. Юнг.

Головним джерелом розвитку особистості Юнг вважав природжені психологічні чинники. Людина отримує по спадку від батьків готові первинні ідеї – «архетипи». Деякі архетипи універсальні, наприклад ідеї Бога, добра і зла, і властиві всім народам. Але є архетипи культурно- і індивідуально-специфічні. Юнг передбачав, що архетипи відбиваються в сновидіннях, фантазіях і нерідко зустрічаються у вигляді символів, використовуваних в мистецтві, літературі, архітектурі і релігії. Сенс життя кожної людини – наповнити природжені архетипи конкретним вмістом. [8; c.25]

На думку Юнга, особистість формується протягом всього життя. У структурі особистості домінує несвідоме, основна частина якого складає «колективне несвідоме» – сукупність всіх природжених архетипів. Свобода волі особистості обмежена. Поведінка людини фактично підпорядкована його природженим архетипам, або колективному несвідомому. Внутрішній світ людини, в рамках даної теорії, повністю суб’єктивний. Розкрити свій світ особистість здатна лише через свої сновидіння і відношення до символів культури і мистецтва. Дійсний вміст особи прихований від стороннього спостерігача. [8; c.25]

У аналітичній моделі виділяють три основні концептуальні блоки, або сфери, особистості:

1. Колективне несвідоме – основна структура особистості, в якій зосереджений весь культурно-історичний досвід людства, представлений в психіці людини у вигляді успадкованих архетипів.

2. Індивідуальне несвідоме – сукупність «комплексів», або емоційно заряджених думок і відчуттів, витиснених зі свідомості. Прикладом комплексу може служити «комплекс влади», коли людина всю свою психічну енергію витрачає на діяльність, прямо або побічно пов’язану з прагненням до влади, не усвідомлюючи цього.

3. Індивідуальне свідоме – структура, що служить основою самосвідомості і що включає ті думки, відчуття, спогади і відчуття, завдяки яким ми усвідомлюємо себе, регулюємо свою свідому діяльність. [8; c.29]

Згідно аналітичної теорії, особистість – це сукупність природжених і реалізованих архетипів, а структура особи визначається як індивідуальна своєрідність співвідношення окремих властивостей архетипів, окремих блоків несвідомого і свідомого, а також екстравертної або інтровертної установок особистості.

в) Гуманістична теорія -

У гуманістичній теорії особистості виділяється два основні напрями. Перший, «клінічний» (орієнтовано переважно на клініку), представлено в поглядах американського психолога Д. Роджерса. Основоположником другого, «мотиваційного», напряму є американський дослідник А. Маслоу. Не дивлячись на деякі відмінності між цими двома напрямами, їх об’єднує багато загального.

Головним джерелом розвитку особистості представники гуманістичної психології вважають природжені тенденції до самоактуалізації. Розвитком особистості є розгортання цих природжених тенденцій. Згідно Д. Роджерсу, в психіці людини існують дві природжені тенденції. Перша, названа ним, тенденцією, що «самоактуалізується», містить спочатку в згорнутому вигляді майбутні властивості особи людини. Друга – є механізмом контролю за розвитком особи. На основі цих тенденцій у людини в процесі розвитку виникає особлива особова структура «Я», яка включає «ідеальне Я» і «реальне Я». Ці підструктури структури «Я» знаходяться в складних стосунках-від повної гармонії (конгруентності) до повної дисгармонії.[3;c.95]

У гуманістичній моделі особистості основними концептуальними «одиницями» виступають:

1) «Я реальне» – сукупність думок, відчуттів і переживань «тут і зараз» (Роджерс Д.);

2) «Я ідеальне» – сукупність думок, відчуттів і переживань, які людина хотіла б мати для реалізації свого особового потенціалу.

3) потреби в самоактуалізації – природжені потреби, визначальне зростання і розвиток особистості. [3; c.97]

Як блоки особи в цій теорії виступають п’ять рівнів потреб людини за А. Маслоу.

Цілісна особистість: по-перше, прагне до встановлення хорошого психологічного контакту зі своїми друзями і близькими, до розкриття ним своїх прихованих емоцій і таємниць; по-друге, чітко знає, хто вона є насправді («Я реальне») і ким би вона хотіла бути («Я ідеальне»); по-третє, максимально відкрита до нового досвіду і приймає життя таким, яким воно є «тут і зараз»; по-четверте, практикує безумовне позитивне відношення до всіх людей; по-п’яте, тренує в собі емпатію до інших людей, тобто намагається зрозуміти внутрішній світ іншої людини і дивитися на іншу людину його очима. [3; c.98]

Цілісну особистість характеризують:

1) ефективне сприйняття реальності;

2) спонтанність, простота і природність поведінки;

3) орієнтація на рішення проблеми, на справу;

4) постійна «дитячість» сприйняття;

5) часті переживання «пікових» відчуттів, екстазу;

6) щире бажання допомогти всьому людству;

7) глибокі міжособистісні стосунки;

8) високі моральні стандарти. [3; c.98]

Таким чином, в рамках гуманістичного підходу, особистість – це внутрішній світ людського «Я» як результат самоактуалізації, а структура особистості – це індивідуальне співвідношення «реального Я» і «ідеального Я», а також індивідуальний рівень розвитку потреб в самоактуалізації. [3; c.99]

г) Когнітивна теорія особистості -

Когнітивна теорія особистості близька до гуманістичної, проте в ній є ряд істотних відмінностей. Основоположником цього підходу є американський психолог Дж. Келлі (1905-1967). На його думку, єдине, що людина хоче знати в житті, – це те, що з ним сталося і що з ним станеться в майбутньому. [4; c.209]

Головним джерелом розвитку особистості, згідно Келлі, є середовище, соціальне оточення. Когнітивна теорія особистості підкреслює вплив інтелектуальних процесів на поведінку людини. У цій теорії будь-яка людина порівнюється з ученим, що перевіряє гіпотези про природу речей і робить прогноз майбутніх подій. Будь-яка подія відкрита для багатократної інтерпретації. Головним поняттям в цьому напрямі є «конструкт» (від англ. construct – будувати). Це поняття включає особливості всіх відомих пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, мислення і мови). Завдяки конструктам людина не лише пізнає світ, але і встановлює міжособистісні стосунки. Конструкти, які лежать в основі цих стосунків, називаються особовими конструктами (Франселла Ф., Банністер Д., 1987). Конструкт – це своєрідний класифікатор-шаблон нашого сприйняття інших людей і себе. [4; c.209]

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат