На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Філософія як універсальний тип знань

Реферати > Філософія > Філософія як універсальний тип знань

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ I. Філософія як універсальний тип знань

1. Поняття «філософія як вид знання». 4

2. Розділи філософії 7

3. Сучасна філософія як універсальний тип знань. 8

Висновок. 12

Список використаної літератури. 13

Вступ. 14

1. Філософське вчення Р.Декарта. 16

2. Місце вчення Декарта у системі філософського знання. 19

Висновок. 22

Список використаної літератури. 23

ВСТУП

У наш час більша частина наук працює над розв’язанням глобальних проблем, закладається підґрунтя культури на наступне тисячоліття, на порядок денний ставиться необхідність аналізу специфіки філософії.

Філософії, як виду знання притаманні ознаки, як наукової, так і художньої творчості, ці ознаки направлені на розкриття універсальних закономірностей об'єкта і суб'єкта. Саме філософське знання забезпечує осмислення і обґрунтування категоріального і методологічного апарату наук. Центром розв’язання такого завдання слугують принципи, закономірності і категорії філософії, саме вони утворюють своєрідний каркас системи фундаментальних принципів, ідей, понять. Особливо корисну роль виконують філософські категорії, які забезпечують досягнення об'єктивного аналога, є формами відображення речової і соціальної дійсності. Філософія, як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю, правом —одне з видатних надбань людської цивілізації та культури. Вона — не тільки візитна картка цивілізації і культури, а й їхня основа та животворний фермент.

Історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і наука, і мистецтво, і мораль, і право і набули статусу самоусвідомлюючи особливих проявів людського духу та практики життєдіяльності людини і суспільства. Філософія виникла в глибоку давнину, задовго до появи таких наук, як біологія, хімія, фізика та інші. Поняття філософія походить від грецьких слів Філею і Софія, що в перекладі означає любов до мудрості. Філософія виникла раніше багатьох наук - як тільки людина почала серйозно міркувати про навколишній світ. І, як будь-яку науку, викликала її до життя потреба людини пізнавати і практично впливати на навколишній світ.

Філософія як універсальний тип знань

1.1 Поняття «філософія як вид знання»

Слово "філософія" давно увійшло до нашого буденного мовлення [10,с.3]. Філософією зараз називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупність принципів будь-якої діяльності - наприклад: "філософія рекламної кампанії", "філософія управління підприємством", "моя життєва філософія" і т.п.

Таке вживання слова "філософія", хоч і не відповідає тому значенню, яке вкладають в нього сьогодні професійні філософи, має певні підстави. З виникненням в Європі системи освіти і встановленням відповідної останньої системи наук, філософія набула статусу головної (і довгий час єдиної) теоретичної дисципліни, без оволодіння якою вважалось неможливим отримання вищої освіти взагалі.

До філософського знання не варто підходити із загальними мірками, що сформувалися у свідомості при вивченні нефілософських наук. Підхід до філософського знання з використанням критеріїв і стандартів, що склалися при вивченні природничих та деяких суспільних наук, може призвести до зведення філософії до окремих галузей знань, наук. Варто зазначити: філософія — специфічний вид знання, що має свій предмет пізнання, свої проблеми, які не звидяться до окремих наук, а також має свою специфічну мову, методи і засоби дослідження.

Центральне місце у філософських шуканнях, філософствуванні займає людина як суб'єкт діяльності, її походження, сутність, призначення і сенс її буття. І саме це головний сенс і призначення філософії.

Прагнучи з'ясувати граничні основи буття, філософія, на відміну від релігії і міфології, спирається на знання. Але будь-яка наука здобуває знання та оперує ними, наприклад, фізика, історія та ін. Вся справа у природі знань. А природа знань різна. У людини є знання про конкретні речі, що чуттєво сприймаються, їх властивості, ставлення, відносини, тобто відомості малого

ступеня спільності. Є знання з високим ступенем спільності, що відображуються у системі понять і категорій. За обсягом знання містять різні ознаки, властивості й відносини речей матеріального світу. Філософія - не складає її другу особливість, а оперує гранично широкими, універсальними категоріями, висновками й узагальненнями: причинність, свідомість, річ, відносини та ін. Ці висновки й положення за характером загальні, а отже, містять невизначеність, що компенсується тісним зв'язком філософії і науки. За багато століть існування філософія сформувала досвід використання універсальних понять, виробила ефективні методи оперування ними. Філософія прагне вивести людину зі сфери повсякденності, надати її життю істинний зміст, привабити високими ідеалами, обґрунтувати шлях до загальнолюдських цінностей. Таким чином, філософія є спроба органічно відобразити науково-теоретичні і практично-духовні аспекти життя людини й зрозуміти світ, як цілісний та єдиний організм.

Особливість філософського знання, відмінність його від знання соціально-наукового полягає у багатозначності філософських ідей. Мається на увазі, що ідеї можуть осмислюватись і розвиватись у різних напрямах. Усе тут залежить від глибини розуміння філософських ідей, інтересів і переваг філософії. Так, з філософії Джина Локка зробили різні висновки: Джордж Берклі — суб'єктивно-ідеалістичні, французькі мислителі XVIII ст. - матеріалістичні. Фактично, з філософських ідей Іммануїла Канта, Геoрга Гегеля та інших представників німецької класичної філoсофії виросли майже всі сучасні філософські знання [8, с.39-40].

Як бачимо, філософське знання досить багатомірне, не народжується і не розвивається лінійно, а багато в чому пов'язане з творчим, критичним осмисленням досягнень і фoрм філософствування минулого і сучасного. Не випадково філософському знанню притаманна риса -сумнів. Уже давньогрецькі скептики (Піррон та ін.) закликали: не вірити oчам, вухам, слову і все піддавати сумніву. Розумна частка скепсису є у філософії; найважливіша умова її власного творчого рoзвитку і надійна прoтивага заперечення різних форм догматизму [6, с.42].

Можемо зауважити, що філосoфське знання відрізняється від наукового, насамперед, національним характером філософії. Так, філософія завжди є філософією окремого народу. Але зрозуміло, що немає і не може бути китайської або японської математики, американської або англійської біології. Але цілком правомірно говорити про особливості німецької, французької, української філософії, оскільки нарoдження і розвиток філософських ідей здійснюється у конкретних історичних умовах, та має свій національний ґрунт. Наприклад, українська філософія життєвим корінням входить у плоть і кров українськoго народу. У ній виражається душа народу, його внутрішній духовний досвід, потаємні мрії та сподівання. З глибин самосвідомості народного духу, з морального досвіду поколінь українська філoсофія сформувала виснoвки: що цінність людського життя абсолютна, що експерименти, насилля, приниження гідності особистості, відсутність свободи недопустимі. Саме тут джерела вчення Григорія Сковороди про «спорідненість праці», «горної республіки», «філосoфії серця» Памфіла Юркевича та ін., що відображають кордоцентризм, антеїзм та екзистенційність українськoго світогляду [1, с.121].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат