На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Маркетинговый менеджмент

Реферати > Маркетинг > Маркетинговый менеджмент

Þ

Власний досвід практичної діяльності у виробничій сфері

   

Þ

Безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами

   

Þ

Відомості про конкурентів

   

Þ

Статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності)

   

Þ

Поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації

   

Þ

Рекламні матеріали, матеріали виставок, ярмарків, науково-практичних конференцій

   

Þ

Публікації з питань підприємництва

Рис. 2. Інформаційне поле бізнес-плану

Тому, основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану є:

— власний досвід практичної діяльності;

— безпосередні контракти з майбутніми споживачами, постачаль­никами, торговими агентами);

— відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контрактуючи з їхніми працівниками;

— статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

— поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

— рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

— публікації з питань підприємництва.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. Основними показниками якості інформації вважають:

1) об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);

2) актуальність (відповідність конкретним інформаційним потребам);

3) своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прий­нятий для використання термін);

4) комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта господа­рювання);

5) наочність (очевидність).

Оскільки інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації, будь-яке передбачення майбутнього, а також і розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди ґрунтується на певних припущеннях стосовно можливих обсягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку. Тільки після ретельного аналізу таких передбачень і припущень потенційні інвестори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.

3. Оптимізація структури бізнес-плану

Багато хто з підприємців помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки — одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програм­них продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину по­слідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, викорис­товуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові досліджен­ня можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації. Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві "перескочити" через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Структура бізнес-плану залежить від тієї аудиторії, для якої його призначено. Вибір, тієї чи іншої аудиторії, залежить від цілей, які ставить перед собою підприємець, опрацьовуючи бізнес-план (залучення зовнішнього капіталу, комунікації з партнерами по бізнесу, моделювання системи управління майбутнім бізнесом, попередив визначення перешкод та проблем, розвиток високих управлінських навичок).

Перше правило, якого має дотримуватися підприємець у процесі складання бізнес-плану, — це чітко визначити мету його розробки.

На структуру бізнес-плану впливають розміри бізнесу й обсяги фінан­сових потреб. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше ін­вес­тицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-пла­ні, тим детальнішими та обгрунтовнішими мають бути відповідні розрахунки. Зміст і структура бізнес-плану залежить також і від інших факторів, зокрема:

• конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;

• ступеня конкуренції в галузі;

• можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Наявність багатьох факторів, які впливають на структуру та обсяги біз­нес-плану (рис.3.), свідчать, що не існує певної стандартної форми бізнес-плану.

Аудиторія, для якої призначено бізнес-план:

· потенційні інвестори

· партнери по бізнесу

· майбутні співробіт­ники

· сам підприє­мець

Сфера бізнесу:

· Виробництво

· послуги

· роздрібна торгівля

· оптова торгівля

· будівництво

· посередницька діяльність

Характеристики продукту бізнесу:

· простий (складний)

· принципово новий (традиційний)

· виробничого (споживчого) призначення

Цілі розробки бізнес-плану:

· залучення зовніш­нього капіталу

· комунікації з партнерами

· моделювання сис­теми управління

· попереднє визна­чення перешкод

· розвиток власних управлінсь­ких навичок

Рис.3 Фа

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат