На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Молодіжні субкультури

Реферати > Соціологія > Молодіжні субкультури

Виникнення молодіжних субкультур обумовлена рядом причин:

1. Молодь живе загалом в соціальному і культурному просторі, тому криза суспільства не може не відбитися на утриманні і спрямованості молодіжної субкультури. Яке суспільство - така і молодь, отже, і молодіжна субкультура.

2. Криза інституту сім'ї і родинного виховання, придушення індивідуальності і ініціативності дитяти, підлітка, молодої людини як з боку батьків, так і педагогів, всіх представників «дорослого» світу. Це наводить, з одного боку, до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної неадаптованості і до проявів протиправного або екстремістського характеру. Агресивний стиль виховання породжує агресивну молодь.

3. Комерціалізація засобів масової інформації, в якійсь мірі, і всієї художньої культури формує визначений «образ» субкультури не менше, ніж сім'я і система освіти. Адже саме перегляд телепередач разом із спілкуванням - найбільш поширений вигляд самореалізації. У багатьох своїх рисах молодіжна субкультура просто повторює телевізійну субкультуру. Все мы похожи и внешне, и по образу жизни, и по своим привычкам. Загалом можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур: 1.Специфічний стиль життя і поведінки. 2.Наявність власних норм, цінностей, картин світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді. 3.Нонконформізм, протиставлення себе решті суспільства. 4.Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення. 5.Ініціативний центр, який генерує тексти. Існує дві найпоширеніші помилки, пов’язані із вживанням терміну «молодіжна субкультура»: 1. Утотожнення термінів «молодіжна субкультура» і «молодіжна контркультура». Молодіжна контркультура[2] Subculture– це об'єднання молоді, що має всі ті елементи культури, що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній чи пасивній опозиції до існуючих у суспільстві норм і цінностей. Безперечно, що деякі субкультури є контркультурними, але зовсім не означає, що ці два терміни можна протиставляти. 2. Підміна поняття «молодіжна субкультура» поняттям «неформальний молодіжний рух». Неформальним молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної діяльності у взаємозв'язку між собою і з суспільством загалом. У свою чергу, молодіжний неформальний рух є частиною ширшого середовища – «андеґраунду». До «андерґраунду» часто входять представники різних субкультур, але оскільки їхня взаємодія не перебуває у чистому субкультурному середовищі, тому й субкультурою або молодіжною субкультурою неформальний рух назвати не можна. До того ж, неформальний рух може взагалі не містити представників субкультур. Якщо в країні, наприклад, відбувається масове страйкування шахтарів, то це можна віднести до неформального руху, бо такий рух формально не відбувається періодично і не є загальнопередбаченим, як наприклад, міграційні процеси, внаслідок економічних чи неекономічних чинників, але тим не менше він відбувається, хоча представників жодної з субкультур в собі не містить. Поряд з неправильним вживанням терміну «неформальний молодіжний рух» існує також помилкове означення терміном «неформал» самих представників субкультур. Кожна людина є особистістю, а кожна особистість є неповторною. Неповторність – це неформальність, відхилення від певного формального шаблону, якого не може існувати в плані особистості. Отже, синонімом поняття «неформал» може бути поняття «не такий як усі» чи «відмінний від усіх». З цього випливає, що кожна людина є неформалом і в тому числі представники субкультур. Торкаючись цих тонкощів, слід зауважити, що кожну особистість можна віднести до певної субкультури, хоча субкультури більшості людей не мають ні назви, ні системи символів, які відзначають їхні межі. Вірогідність такого твердження полягає в тому, що самоідентифікація і символіка проявляються лише разом з необхідністю швидко і ефективно відрізнити своїх від чужих. Виходячи з цього, можна висунути гіпотези відносно зв’язку організаційних факторів і проведення символічних границь. Емпіричні дані[4] в цілому підтверджують таке твердження, тому що зв’язок між суб’єктивною важливістю субкультурної самоідентифікації[5] і ступенем, з яким соціальна група розпорошена у великій за розмірами популяції, є очевидним. Це означає, що необхідно визначити чіткі критерії і показники, за допомогою яких ці субкультури можна виявляти, описувати і типологізувати. Основними складовими субкультури є: знання (картина світу у вузькому розумінні), цінності, стиль і спосіб життя, соціальні інститути як системи норм, процедурні знання (навички, уміння, способи і методи реалізації), потреби і схильності.

Всі ми схожі і зовні, і по способу життя, і за своїм звичкам. Мы подвергаемся влиянию моды, СМИ, общественному мнению и подчиняемся порядкам. Ми піддаємося впливу моди, громадської думки та підкоряємося порядку. У неформала свой мир и свои правила: когда в моде розовые рюшечки, он одевается исключительно, как хочет он или как принято в его субкультуре: будь это косуха и козаки или джинсы и хайратник. У представника субкультури свій світ і свої правила: коли в моді рожеві рюші, він одягається виключно, як хоче він або як прийнято в його субкультурі: будь це косухи[6] і козаки або джинси та баскетболки.

Молодежь, как наиболее чуткая и восприимчивая группа первой воспринимает новые формы развития в сфере досуга со всеми позитивными и негативными явлениями.Молодь, як найбільш чуйна і сприйнятлива група, першою сприймає нові форми розвитку у сфері дозвілля зі всіма позитивними і негативними явищами. Ее не могут до конца удовлетворить существующие общепринятые развлечения и способы провождения времени. Її не можуть до кінця задовольнити існуючі загальноприйняті розваги та способи проводження часу.И молодежь придумывает свой способ. І молодь вигадує свій спосіб. Раньше в России (Советском Союзе) было больше контроля над молодежью, существовали пионерская организация и комсомол, которые были обязательны, но большинство их членов были пассивными и вступали в них скорее потому, что «так полагалось».Раніше в Україні (Радянському Союзі) було більше контролю над молоддю, існували піонерська організація і комсомол, які були обов'язкові, але більшість їх членів були пасивними і вступали в них швидше тому, що «так належало». Та й навіть в СРСР були молодіжні субкультури. Протестного та екстремального характеру в цілому були малорозвиненими і мали вкрай вузьке коло адептів[7]; широке розповсюдження мали субкультури активно-творчого, романтичного та альтруїстичні напрямку.Причиной этого была низкая степень изоляции групп молодёжи друг от друга и от общества в целом, широкий охват общей массы молодёжи множеством клубов по интересам, доступность учреждений культуры, массовое внедрение в школах официальной идеологии позитивной направленности («человек человеку друг, товарищ и брат»), официальная цензура и отсев протестного и негативного материала. Причиною цього була низька ступінь ізоляції груп молоді один від одного і від суспільства в цілому, широке охоплення загальної маси молоді безліччю клубів за інтересами, доступність установ культури, масове впровадження в школах офіційної ідеології позитивної спрямованості («людина людині друг, товариш і брат»), офіційна цензура і відсів протестного і негативного матеріалу. В то же время косность официальной власти и идеологии приводила к возникновению протестных настроений также и в субкультурах позитивной направленности.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат