На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Похідна функції

Реферати > Математика > Похідна функції

Нехай функція у = f (t) означена і неперервна на деякому проміжку [a; b]. Визначимо рівняння дотичної й нормалі до графіка функції у = f (x) у точці з абсцисою .

Оскільки дотична й нормаль проходять через точку з абсцисою х0, то рівняння кожної з них будемо шукати у вигляді рівняння прямої, що проходить через задану точку М0 (х0; у0) у даному напрямі (рис. 4.4):

, (4.2)

де k кутовий коефіцієнт дотичної. Використовуючи геометричний зміст похідної, маємо .

Рис. 4.4

Рівняння дотичної. Оскільки , то з виразу (4.2) ді- станемо рівняння дотичної у вигляді

. (4.3)

Рівняння нормалі. Означення. Нормаллю до графіка функції в точці М0 називається перпендикуляр, проведений до дотичної в цій точці (рис. 4.4).

Використовуючи умову перпендикулярності дотичної та нормалі, знаходимо кутовий коефіцієнт нормалі і записуємо її рівняння у вигляді

. (4.4)

Приклад. Знайти рівняння дотичної та нормалі до графіка функції у = х2 у точці з абсцисою х0 = – 3.

l Знайдемо похідну від заданої функції , звідси .

Рівняння дотичної (4.3) і нормалі (4.4) запишуться так: або у загальному вигляді: 6х + у + + 9 = 0, х – 6у + 57 = 0.

Залежність між неперервністю і диференційовністю функції

Функція у = f (x) є неперервною в точці х, якщо у цій точці .

Означення. Функція у = f (x) називається диференційовною в точці, якщо у цій точці вона має похідну, тобто якщо існує кінцева границя:

.

Означення.Функція у = f (x) називається диференційовною на інтервалі (а; b), якщо вона диференційовна в кожній точці даного інтервалу.

Зв’язок між неперервністю і диференційовністю функції встановлює теорема.

Теорема. Якщо функція диференційовна в деякій точці, то у цій точці функція неперервна.

Обернене твердження неправильне: для неперервної функції може не існувати похідної.

Справді, нехай функція диференційовна в точці . Запишемо тотожність , звідси

Таким чином, функція неперервна в точці .

Рис. 4.5

Наслідок. Якщо функція розривна в деякій точці, то вона не має похідної в цій точці.

Прикладом неперервної функції, що не має похідної в одній точці, є функція (рис. 4.5). Ця функція неперервна при х = 0, але не ди- ференційовна для цього значення, оскільки в точці з абсцисою х = 0 не існує дотичної до графіка функції.

Таким чином, необхідною умовою диференційовності функції у = f (х) у точці х є її неперервність у цій точці.

Основні правила диференціювання

Теорема 1. Похідна сталої дорівнює нулю, тобто якщо у = с, де с = const, то .

Теорема 2. Похідна алгебраїчної суми скінченної кількості диференційовних функцій дорівнює алгебраїчній сумі похідних цих функцій: .

Теорема 3. Похідна добутку двох диференційовних функцій дорівнює добутку першого множника на похідну другого плюс добуток другого множника на похідну першого:

.

Теорема 4. Сталий множник можна виносити за знак похідної:

, де .

Теорема 5. Якщо чисельник і знаменник дробу диференційовні функції (знаменник не перетворюється в нуль), то похідна дробу також дорівнює дробу, чисельник якого є різницею добутків знаменника на похідну чисельника і чисельника на похідну знаменника, а знаменник є квадратом знаменника початкового дробу .

Зауваження. Похідну від функції , де , зручно обчислювати як похідну від добутку сталої величини на функцію u (x):

.

Приклад. Обчислити похідну для функції у = tg x.

Таким чином, .

Похідна складної функції. Нехай у = f (u), де , тобто . Функція f (u) називається зовнішньою, а функція — внутрішньою, або проміжним аргументом.

Теорема 6. Якщо у = f (u) та — диференційовні функції від своїх аргументів, то похідна складної функції існує і дорівнює .

Таким чином, похідна складної функції дорівнює добутку похідної зовнішньої функції за проміжним аргументом на похідну проміжного аргументу за незалежною змінною.

Похідна неявної функції. Нехай рівняння F (x; y) = 0 визначає у як неявну функцію від х. Надалі будем вважати, що ця функція — диференційовна.

Продиференціювавши за х обидві частини рівняння F (x; y) = 0, дістанемо рівняння першого степеня відносно . З цього рівняння легко знайти , тобто похідну неявної функції.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат