На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Музеї та пам’ятники Черкас

Реферати > Українознавство > Музеї та пам’ятники Черкас

Могила Леся Гомона (кладовище по вулиці Одеській)

Лесь Гомін (Королевич Олександр Дмитрович), український письменник, народився в 1900 році в Черкасах, де закінчив гімназію. На початку 20-х років служив У Червоній Армії, працював інструктором Київського відділу всеобучу. Після закінчення у 1924 році Київського інституту народної освіти працював у редакціях журналу «Металеві дні», черкаської окружної газети «Радянська думка». В 1935 році був репресований. З 1939 року і в повоєнний час викладав українську літературу в Ніжинському педінституті. У роки Великої Вітчизняної війни працював у школах Узбекистану.

Лесь Гомін - автор наукових праць «Визвольна війна 1648-1654 рр. у народні пісенній творчості», «Українські народні думи і історичні пісні ХVI-ХVІІ ст.», «Соціально-естетична природа новели». З-під його пера вийшли збірник оповідань « Контрольні цифри» (1931), повість «Велетень з хворим серцем» (1932), п'єса «Маска» (1933), романи, вперше видані лише після смерті письменника, - «Голгофа»(у 1959) і «Люди»(у 1971).

Помер в Черкасах. В 1958 р. на могилі встановлено стелу з написом «Український радянський письменник Лесь Гомін (Королевич Олександр Дмитрович). 30.III.1900-16.I.1958. Ти вічно живий у наших серцях. Дружина, син, донька».

Могила В.А.Симоненка (кладовище по вулиці Одеській)

Василь Андрійович Симоненко, видатний український поет, народився в 1935 році в с.Біївці Лубенського району на Полтавщині. Його життя і творчість тісно пов'язані з Черкасами, куди він приїхав у 1959 р. після закінчення факультету журналістики Київського держуніверситету ім. Т.Шевченка.

Працював в обласних газетах «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», кореспондентом «Робітничої газети». Брав активну участь в роботі обласного літературного об'єднання. З Черкас направив у видавництво свою першу книжку віршів «Тиша і грім» (1962). В наступні роки, вже по смерті поета, побачили світ його книги «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963), «Подорож у країну Навпаки» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1965), «Избранная лирика» (1968), «Лебеді материнства» (1981), «Поезії» (1984) та інші.

Помер В.А.Симоненко в 1963 р. в Черкасах.

Посмертно у 1989 р. удостоєний Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського, а в 1995 р. - Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

У 1967 р. на могилі В.Симоненка встановлено пам'ятник у формі гранітної брили (2 х 1,3 х 2,3 м), У верхній частині якої висічено портрет поета з книгою в руках. На передній шліфованій частині пам'ятника напис: «1935-1963. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко».

Автори - скульптор С.Грабовський, архітектор М.Кириленко.

Могила Є.І.Кухарця (кладовище по вулиці Одеській)

Євген Іванович Кухарець, народний артист України, художній керівник і головний диригент Черкаського державного заслуженого українського народного хору. Народився в с.Велюнь Дубровицького району Рівненської області.

Після закінчення Одеської консерваторії з 1974 р. працював хормейстером, а згодом - художнім керівником і головним диригентом Черкаського хору. Відомий як композитор, автор музики до пісень «Земле моя», «Яблунька з Черкаської землі», «Над колискою сина» та інших. В 1981 р. колектив хору став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г.Шевченка.

В 1986 р. Є.І.Кухарець нагороджений орденом Дружби народів. Трагічно загинув у 1987 р.

У 1991 р. на могилі встановлено гранітний обеліск (вис. - 3 м) З бронзовим барельєфним зображенням Є.I.Кухарця. Біля обеліску на гранітній надмогильній плиті встановлена бронзова скульптура схиленої у журбі бандуристки у національному одязі (вис. - 1, 7м). На обеліску напис: «Кухарець Євген Іванович. Народний артист УРСР. 1945-1987 рр.»

Могила Г.І.Байди (кладовище по вулиці Одеській)

Григорій Іванович Байда, двічі Герой Соціалістичної Праці, народився у 1902 р. в с.Леськи Черкаського району.

Працював наймитом, робітником на металургійних заводах Катеринослава, пізніше – трактористом, слюсарем, комбайнером в Дніпропетровській області. В роки Великої Вітчизняної війни - на фронті.

У повоєнні роки працював комбайнером на Дніпропетровщині. За високі показники у збиранні зернових та технічних культур, а також винахідницьку діяльність по удосконаленню сільськогосподарської техніки Г.І.Байда у 1950 р. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, а у 1958 р. – вдруге удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. На батьківщині, у с.Леськи йому споруджено бронзовий бюст.

Помер в 1981 р. в Черкасах.

У тому ж році на його могилі встановлено обеліск, у верхній частині якого викарбовано дві зірки Героя Соціалістичної Праці і вмонтовано фотографічне зображення Г.І.Байди. В нижній частині - напис «дважды Герой Байда Григорий Иванович. 1902-1981. Помним. Скорбим. Родные».

Могила В.І.Крючкова (кладовище по вулиці Одеській)

Василь Іванович Крючков, підполковник, учасник Першої світової, громадянської та Великої Вітчизняної воїн.

Народився в с.Ліньківці Кельменецького району Чернівецької області.

Брав участь в Хотинському повстанні на Буковині, служив у бригаді Котовського, потім – в прикордонних військах. В роки Великої Вітчизняної війни при звільнені Києва підрозділ під його командуванням знищив 13 танків ворога. Ратні подвиги В.І.Крючкова відзначені 4-ма Георгієвськими хрестами, орденами Леніна, Червоного Прапора, Б.Хмельницького.

Помер в 1976 р. в Черкасах.

В 1992 р. на могилі В.І.Крючкова встановлено обеліск з лабрадориту (вис. – 2,4 м) з барельєфним зображення героя. На обеліску викарбовано напис «В.И.Крючков. 1888-1976. Жизнь его – легенда, бывшая былью».

Могила А.І.Хименка (кладовище по вул. Руставі)

Андрій Іванович Хименко (Химко), український письменник, народиввся в 1919 р. в С.Адамівці Чигиринського повіту.

У 1939 р. закінчив Черкаський медичний технікум і вступив на заочне відділення літературного факультету Дніпропетровського університету. Початок війни застав А.І.Хименка в Полтаві на лікуванні. За участь в підпільній роботі неодноразово заарештовувався гестапо. З уманської в'язниці у березні 1944 р. звільнений радянськими військами.

У серпні 1944 р. за сфабрикованим звинуваченням його було ув'язнено на 10 років з наступним п'ятирічним поселенням у віддалених районах. З 1964 р. проживав в Черкасах, де працював і займався літературною діяльністю. Схвальні відгуки отримала його трилогія про козацького ватажка Івана Сірка («Засвіти», «Між орлами і півмісяцем,), «Під Савур-могилою»),

автобіографічний твір «У пазурах вампіра», поема «Анти».

Помер у 1991 р.

У 1993 р. на могилі А.І.Хименка встановлено гранітний обеліск (вис. 0,8 м), на якому викарбовано напис «Хименко Андрій Іванович (Андрій Химко). 27.07.1919 - 18.12.1991». На гранітній надмогильній плиті - тризуб і напис:

«І гасла й стяг дідів

я ніс, як міг, роки,

і їхні звичаї мені святі,

що тризна!

Та чільними були завжди

лиш два таки:

мій люд на всій землі

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат