На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розвиток періодичного закону д. І. Менделєєва і будова атома

Реферати > Хімія > Розвиток періодичного закону д. І. Менделєєва і будова атома

За високої температури сірка сполучається з воднем з утворенням сірководню. У лабораторіях сірководень добувають в апаратах Кіппа, діючи розбавленими розчинами кислот на сульфіди металів:

Сірководень — безбарвний газ з неприємним запахом тухлих яєць, зріджується за температури -60,3 °С, твердне за температури -85,6 °С.

Н2S горить на повітрі голубуватим полум'ям. Сірководень надзвичайно отруйний газ. Молекула Н2S має кутову форму (Н8Н = 92°), довжина зв'язку (Н — 8) = 0,133 нм; молекула Н2S полярна. Здатність молекул сірководню до утворення водневих зв'язків значно слабкіша, ніж молекул води, тому сірководень за звичайних умов — газ.

Сірководень — сильний відновник. На повітрі він горить з утворенням оксиду сульфуру (ІV) і води:

У водному розчині Н28 повільно окиснюється киснем повітря:

Сірководень здатний реагувати також з іншими окисниками. Залежно від природи окисника, умов, рН розчину, температури сірководень у розчині окиснюється до вільної сірки або до , наприклад:

У воді сірководень розчиняється добре: за температури 20 °С в одному об'ємі води розчиняється 2,5 об'єму Н28. Йонізація Н28, що перебуває у рідкому стані, мізерно мала. Значно краще він піддається йонізаціїу воді:

Водний розчин Н2S є слабкою двохосновною кислотою, яка дисоціює за двома ступенями:

Солі сірководню називаються сульфідами. Завдяки двохосновності сірководню в разі пропускання його в розчин лугів він здатний утворювати два типи солей: кислі (гідрогенсульфіди NаHS) та середні (сульфіди На2S).

Більшість сульфідів у воді не розчиняється, за винятком сульфідів лужних металів і амонію. Гідрогенсульфіди відомі тільки для лужних і лужноземельних металів. Гідрогенсульфіди кальцію і стронцію дуже нестійкі. Розчинні сульфіди як солі слабкої кислоти піддаються гідролізу. Гідроліз сульфідів, що містять елементи у високих ступенях окиснення (Сr2S3, А12S3 тощо), йде до кінця й є необоротним процесом. Більшість сульфідів забарвлені в різні кольори.

Нерозчинні у воді сульфіди можна добути за реакціями обміну:

Погано розчинні у воді сульфіди (МnS, РеS, СоS, NiS, ZnS) розчиняються в сильних кислотах-неокисниках, а такі сульфіди, як СdS, СuS, РbS, Sb2S3, АS2S3, SnS, SnS2, мають дуже малі добутки розчинності і не розчиняються у сильних кислотах-неокисниках. Останні можна перевести у розчин нагріванням з царською водою або нітратною кислотою:

Здатність сульфідів по-різному взаємодіяти з водою, розчинами кислот, розчином сульфіду амонію, який утворює з сульфідами Sn(ІV), As(III), Sb(V), Sb(III) розчинні тіосполуки, використовують у хімічному аналізі.

Залежно від природи електропозитивного елемента сульфіди можуть виявляти основні, кислотні або амфотерні властивості, що яскраво простежується на прикладі реакцій гідролізу і комплексоутворення. Так, сульфіди s-елементів І групи періодичної системи розчинні у воді і під час гідролізу зумовлюють лужну реакцію середовища:

Отже, Na2S, К2S, Li2S — оснoвні сульфіди.

Сульфіди неметалів називаються тіоангідридами, оскільки вони гідролізують з утворенням відповідних кислот:

Амфотерні сульфіди не розчиняються у воді, проте деякі з них (Al2S3, Сr2S3, Fе2S3) повністю гідролізують:

Основні і кислотні-сульфіди взаємодіють між собою з утворенням так званих тіосолей:

Тіокислоти є нестійкими сполуками і розкладаються на сірководень і відповідний сульфід:

Крім сульфідів існують сульфуровмісні метали — полісульфіди. Полісульфіди лужних металів утворюються під час взаємодії сірки з відповідним сульфідом (у разі спалювання або в концентрованому розчині):

Дисульфід

натрію

У молекулах полісульфідів число атомів Сульфуру досягає 2-8, але найчастіше воно дорівнює 2. Утворення полісульфідів можна пояснити здатністю Сульфуру до утворення гомеоланцюгів (енергія утворення зв'язку S-S дорівнює 226 кДж). У структурі полісульфідів є ланцюги атомів:

Полісульфіди можна розглядати як аналоги відповідних пероксидів. Для полісульфідів характерні окислювальні і відновні властивості:

Тіогерманат амонію

У цій реакції Сульфур із ступенем окиснення -1 окиснює Германій до ступеня окиснення +4, а сам відновлюється до ступеня окиснення -2.

У реакції

Сульфур із ступенем окиснення -1 (FеS2) є відновником.

Дисульфід водню Н2S2 менш сильний окисник, ніж H2O2 практичне значення має дисульфід заліза FеS2 (пірит).

ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ ТА ЕНТАЛЬПІЯ. ЗАКОН ГЕССА І ТЕРМОХІМІЧНІ РОЗРАХУНКИ

Хімічна термодинаміка — це наука, що вивчає перехід енергії з однієї форми в іншу; енергетичні ефекти, що супроводжують хімічні та фізичні процеси; можливість і напрямок перебігу того чи іншого процесу. Поряд із вченням про будову речовини термодинаміка, становить теоретичну основу сучасної неорганічної хімії.

У хімічній термодинаміці користуються так званими термодинамічними функціями (характеристиками), які дають змогу охарактеризувати стан системи і зміни, що відбуваються в ній. Серед останніх важливе значення для хіміків мають внутрішня енергія U, ентальпія H, ентропія S, енергія Гіббса G тощо.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат