На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Мікроспорія

Реферати > Медицина > Мікроспорія

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

Кравець Олена Володимирівна

УДК 616.5-002. 828-053.2-085.849.19

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІКРОСПОРІЇ ДІТЕЙ

У СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА РОЗРОБКА НОВИХ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Проценко Тетяна Віталіївна,

Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України,

професор кафедри шкірних та венеричних

хвороб факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Радіонов Володимир Григорович,

Луганський державний медичний

університет МОЗ України,

завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб

доктор медичних наук, професор

Лісницький Анатолій Іванович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри шкірних та венеричних хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України,

кафедра шкірних та венеричних хвороб

з курсом проблем СНІДу, м. Київ

Захист відбудеться “11” грудня 2002 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України

за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий “6” листопада 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с. Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Погіршення соціально-економічної й екологічної обстановки призводить до збільшення захворюваності зоонозної мікроспорії (Мс) (Калюжна Л.Д., 2001; Потекаев Н.Н., 2000). Мс, обумовлена Microsporum canis (M. сanis), є однією з найпоширеніших дерматофітій, особливо в дитячому віці (Степанова Ж.В., Гребенюк В.Н., 2001; Romano C., Asta F., 2000). Вивчення динаміки захворюваності Мс у м. Донецьку за останні 20 років дозволило відзначити, що на фоні зниження загального числа хворих дерматофітіями, вона залишається на досить високому рівні, складаючи в місті до 82% хворих дерматофітіями або 73,5-171,4 на 100 тис. населення (Тарануха Н.Н., 1998). Контагіозність, тривалість лікування, значний економічний збиток, що заподіюється цією інфекцією, підкреслює актуальність проблеми.

Незважаючи на численні дослідження, присвячені епідеміологічним особливостям Мс, дотепер не вивчені закономірності сезонних спалахів дерматозу (Мавров І.І., 2001; Пятикоп И.А., 2001). Клінічні прояви Мс добре відомі, і діагностика типових її варіантів не викликає труднощів. Однак в останні роки зросла частота Мс у дорослих і немовлят, частіше стали спостерігатися атипові, важкі для розпізнавання форми Мс, у зв'язку з чим актуальною є проблема швидкої культуральної діагностики, тому що рання ідентифікація гриба дозволяє вчасно провести необхідні лікувально-протиепідемічні заходи (Калюжна Л.Д. і ін., 1999; Кутасевич Я.Ф., 2000).

Відзначено поліморфізм як зовнішніх ознак культури M. canis, так і морфологічної її структури в залежності від складу середовищ (Юсуф М., 1996; Фахретдинова Х.С., 1996). Тому вивчення культурально-морфологічних особливостей гриба на різних живильних середовищах розширить і доповнить наші уявлення про M. canis і допоможе уникнути помилок під час ідентифікації його культур.

Дотепер дискутується роль змішаної інфекції в патогенезі дерматозу (Коляденко В.Г., 2000; ФедотовВ.П., 2001; Goldsrein A.O., Smith K.M., Ives T.G., 2000). У складі мікотичних асоціацій збудників усе частіше стали виявлятися плісняві гриби (КоляденкоВ.Г., Степаненко В.І., 2001). Однак у літературі називають лише видовий склад збудників, що виявляються в асоціаціях, не враховують характер взаємозв'язку між різними видами збудників, що можуть чинити загальнотоксичну і сенсибілізовану дію на організм, впливати на особливості мікотичного процесу і формуватиімунодефіцитний стан у хворих (Гукасян Д.А., Суворова К.С., 1993; Котов В.С., 2000).

Основним методом лікування хворих Мс волосистої частини голови є застосування системних антимікотиків (гризеофульвін, тербінафін, ітраконазол) у сполученні із зовнішніми протигрибковими засобами (Кутасевич Я.Ф., 2001; Федотов В.П., 2002). Однак тривалість системного лікування нерідко викликає побічні ефекти і ускладнення, описані випадки резистентності до гризеофульвіну (Калюжна Л.Д., Корольова Ж.В., Турик Н.В., 1999; Корсунская И.М., 2001). Цим пояснюється постійний пошук нових методів і засобів, що підвищують ефективність протимікотичної терапії і зменшують тривалість лікування.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми може бути використання низькоінтенсивного гелій-неонового лазерного випромінювання (НІЛВ), що має антибактеріальну (Баженов Н.Г., Акбарова В.А., 1998), антифунгальну (Данилова А.А., Федоров С.М., 1993) дію, виявляє гіпосенсибілізований, протизапальний та імуномодельований ефекти (Радионов В.Г., 1998; Берлиена Х.П., Мюллер Г.И., 1997). Застосування різних режимів НІЛВ дозволить підвищити ефективність лікування і зменшити медикаментозне навантаження на організм, що особливо важливо в дитячому віці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірних і венеричних хвороб ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Розробити патогенетично обгрунтовані підходи до лікування і профілактики деяких хронічних розповсюджених дерматозів і ЗПСШ на підставі вивчення порушень гомеостазу організму в умовах екологічно несприятливого великого промислового регіону” (УН 01.08.16 № держрегістрації 0101U002736). Матеріали дисертації склали фрагмент глави “Обґрунтування й ефективність лазеротерапії в комплексному лікуванні дітей, хворих на мікроспорію”, присвяченої вивченню особливостей клініки і лікування мікотичної інфекції.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих на Мс шляхом застосування в комплексній терапії локального та черезшкірного лазерного опромінення крові на підставі вивчення епідеміологічних, клініко-імунологічних особливостей Мс і ролі мікотичних асоціацій у патогенезі дерматозу.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат