На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Мікроспорія

Реферати > Медицина > Мікроспорія

Терміни утворення макроконідій (типові форми спороношения) M. canis також істотно варіювали на різних лабораторних середовищах. На середовищі Сабуро при температурі +320С у більшості ізолятів макроконідії виявлялися в основному через 6-8 днів після інокуляції гриба. На сусло-агаровому середовищі та пшеничному агарі терміни утворення макроконідій у всіх ізолятів дерматоміцета скоротилися в порівнянні з контрольним середовищем (середовище Сабуро) і склали 3-4 дні після посіву. На глюкозо-пептонному агарі з дріжджовим екстрактом і глюкозо-пептонному агарі з екстрактом із пшеничних висівок макроконідії були виявлені на 5-9-у добу, на середовищі Чапека-Докса, глюкозо-картопляному агарі і середовищі Ролена-Тома – на 11-14-у добу після інокуляції гриба. Таким чином, елективними середовищами для вирощування культур M. canis є сусло-агарове середовище і пшеничний агар, що можуть бути впроваджені в практиці мікологічних лабораторій для прискорення культуральної діагностики мікроспорії (на 3-5 днів раніш).

Із 120 обстежуваних хворих на Мс у 78 (65%) виявлена моноінфекція, викликана M. canis, у 42 (35%) – змішана інфекція. Лабораторні дослідженн дозволили встановити, що в осередках мікст-інфекції Мс крім M. canis часто зустрічалися гриби з родів Aspergillus sp. і Penicillium sp.: Aspergillus niger v. Tiegh., Penicillium frequentans Westnl. і Penicillium notanum Westnl., які були виділені в чисту культуру та ідентифіковані загальноприйнятими методами (Дудка И.А., Вассер С.П., 1982). Клінічні дослідження показали, що в присутності пліснявих грибів у більшості хворих (67%) Мс протікала найтяжче, триваліше, частіше виникали різні ускладнення. У досвідах in vitro було виявлено, що в асоціації M. canis і пліснявих грибів вторинні продукти метаболізму дерматофіта чинили стимулюючу дію на ріст і розмноження пліснявих грибів, які, у свою чергу, виявляли слабку і вибіркову антагоністичну активність у відношенні збудника Мс, що виявлялося в утворенні зони лізису між протикультурами (M. canis і Penicillium sp) й інгібування росту вегетативного міцелію M. canis з наступним наростанням антагоніста (A. niger) на дерматофіт. Очевидно, однією з причин виникнення ускладнень при змішаній інфекції є алергійна реакція організму на продукти обміну пліснявих грибів, зокрема мікотоксини. Так, під час алергообстежень пацієнтів відзначена підвищена чутливість до грибів з родів Penicillium (у 37% спостережень) і Aspergillus (у 15%) (Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Кравченко А.В, 2002). Загальнотоксична і сенсибілізуюча дія грибів на організм, особливо в дитячому віці відзначається багатьма авторами (Суворова К.Н., Гукасян Т.М., 1993).

Під час вивчення впливу НІЛВ (l = 632,8 нм) на ріст M. canis на стадії анаморфи in vitro встановлено, що обидва режими лазерного опромінення не викликали значних змін макроморфологічних ознак гіфальної системи дерматофіта. Однак виявлена виразна фунгістатична дія переривчастого НІЛВ з експозицією 5 хв у відношенні M. сanis (швидкість росту міцелію зменшилася на 25-32% у порівнянні з контрольною).

У дітей на Мс виявлені істотні зміни показників імунологічної реактивності, що виявляються статистично значимим збільшенням у сироватці крові концентрацією Ig E (P<0,01), зниженням питомої ваги Т-зрілих лімфоцитів, Т-хелперів-індукторів (P<0,01) та імунорегуляторного індексу СD4/CD8 (P<0,05). Доведено, що посилена продукція Ig E відображає активність Th2 клітин, що гнітить протигрибковий клітинний імунітет, який сприяє розвитку мікотичної інфекції і сенсибілізації до неї організму та пояснює схильність до алергійних шкірних проявів, особливо в хворих з атопичним анамнезом (Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В., 2001). Вважають, що високі титри Ig E при грибковій інфекції можуть служити прогностичним показником (Фахретдинова Х.С., 1999).

Результати комплексних клініко-імунологічних і мікробіологічних досліджень послужили обґрунтуванням розробки диференційованого підходу до терапії Мс із застосуванням як традиційних (антимікотичних засобів), так і немедикаментозних методів впливу (ЛТ: ЧЛОК, ЛОПШ), що впливають як на збудника Мс, так і на імунологічну реактивність і неспецифічну резистентність організму, а також мають гіпосенсибілізуючу, регеніруючу та протизапальну дію (Баженов Л.Г., 1998; Корепанов В.И., 1996).

У залежності від методів лікування хворі були розподілені на чотири групи: перша група – контрольна (20 хворих), що одержували традиційне лікування, друга група (30 хворих) – традиційну терапію поєднували з ЧЛОК, третя група (35 хворих) – традиційну терапію поєднували з ЛОПШ, четверта група (35 хворих) – традиційну терапію поєднували з ЧЛОК і ЛОПШ. Усі групи за складом хворих (вік, стать, клінічна форма Мс) істотно не відрізнялися між собою.

Традиційна терапія включала гризеофульвін, що призначали з розрахунку 22 мг на 1 кг маси тіла на добу протягом чотирьох тижнів, потім при негативних контролях препарат скасовувався. Крім гризеофульвіну призначалися гепатопротектори (сілібор, карсіл), полівітаміни (ревіт), гіпосенсибілізуючі й антигістамінні препарати (глюконат кальція, діазолін чи супрастин), зовнішню терапію проводили за стандартною методикою.

ЛТ проводили за допомогою гелій-неонового лазера “АЛОК-2” (довжина хвилі 632,8 нм) з потужністю випромінювання на кінці світоводу 5 мвт у 2-х режимах: ЛОПШ – на гладкій шкірі або волосистій частині голови, з експозицією 5-10 хв на одне поле, щодня, на курс 10-15 сеансів і ЧЛОК – з опроміненням проекції кубітальної області з експозицією 10-30 хв, через день, на курс 10 сеансів.

Порівняльний аналіз ефективності різних методів лікування Мс показав, що найбільш виражений регрес елементів висипки, більш швидке настання мікологічної вилікуваності відзначене в пацієнтів, які отримували поряд із традиційною терапією ЧЛОК і ЛОПШ. Так, повне клініко-мікробіологічне видужання наступило на 27,2±0,21 день лікування в хворих IV групи, у той час як у хворих I групи лише на 32,4±0,32 день.

Терміни елімінації збудника Мс також залежали від способу терапії. При I контролі повна елімінація збудника відзначена в 16 хворих (80 %) у першій групі, у 28 хворих (93,3%) – у II групі, у 32 (91,4%) – у III і в 34 (97,1%) –у четвертій. При наступних контролях (II-V), M. canis не виявлявся в жодного з хворих II-IV груп, у той час як у першій групі M. canis виявили в 2-х із 20 хворих у другому контролі, і в одного з 20 – у V контролі (рецидив захворювання).

При клініко-імунологічних зіставленнях виявлено, що в хворих на Мс дітей, комплексна терапія яких включала ЛТ/ЧЛОК, відзначено більш швидкий регрес запальних змін в осередках ураження, більш швидка і стійка мікробіологічна санація осередків. Комплексна антимікотична терапія з використанням ЛТ/ЧЛОК, у порівнянні з традиційним лікуванням, забезпечувала нормалізацію значень Ig, показників питомої ваги Т-хелперів-індукторів і експресії CD3+ молекул. У дітей, що одержали традиційне лікування, залишалися зниженими, у порівнянні з контрольною групою, показники відсотка кліток, що несуть CD3 і CD4 рецептори.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат