На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Фермерські господарства та перспективи їх розвитку в Україні

Реферати > Народні промисли > Фермерські господарства та перспективи їх розвитку в Україні

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Питанням кредитування під­приємств агропромислового комплексу та кредитним відносинам, що виникають між аграріями та банком присвячена значна кількість наукових праць вчених, зокрема П.т. Сабпука, м.я. Дем'яненка, І.Г. Кириленко, А.Г. Борща, Н.М. Єфименка, О.О.Непочатенка, В.М. Алексійчука, О.Г. Малія, О.Ю.Шубко. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Відсутність у бі­льшості фермерів доступу до кредитних ресурсів це одна із основних причин гальму­вання розвитку фермерства. І хоча кожен банкір при нагоді охоче погоджується з тим, що кредитування фермерства - справа потрібна, ситуація не покращується. Фахівці у сфері банківського кредитувания наголошують на досить повільному розвитку довго­строкового кредитування сільського господарства. Відповідно до оцінок експертів, по­треба сільгоспвиробників у довгострокових кредитах задовольняється тепер на 2 %, у той час як по короткострокових кредитах - на 50%. Це є серйозною проблемою для розвитку фермерства на Україні, оскільки фермери змушені направляти обігові кошти на придбання довгострокових активів. Не менш несприятливою, але неминучою є прак­тика продажу основних засобів для покриття поточних витрат. Дана публікація присвячена проблемам кредитування сільськогосподарських підприємств. Метою статті є дослідження та аналіз діючої практики кредитування сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств та надання про­позицій щодо удосконалення системи кредитування агропромислового комплексу.Виклад основного матеріалу. Специфікою кредитування невеликих фермерсь­ких господарств виступає те, що фермер, якому необхідно 10-20 тис. грн звернеться скоріше в будь - яких кредитний союз, до партнера або сусідів, ніж в комерційних банк. Це обумовлюється, як правило, більш простою процедурою одержання кредиту. незначними додатковими витратами або Їхньою відсутністю взагалі, часто більш низь­кою ставкою по кредиту, а головне - необов'язковістю кредитного забезпечення у ви­гляді 'Застави. Для банків фермери також звичайно є менш важливими клієнтами, ніж великі сільськогосподарські підприємства, що беруть значні суми кредитів. При цьому різні дослідження показують, що фермерські господарства в цілому краше повертають кредити, ніж великі реформовані сільськогосподарські підприємства про те. ймовірно. банки поки не знають. Однією з додаткових перешкод на шляху невеликим фермерсь­ким господарством кредиту в комерційному банку є проблематичність в одержанні компенсації частини кредитної ставки з боку держави. Багато фермерів відзначають, що великі сільськогосподарські підприємства мають великі шанси на одержання даної пільги. Існуючі в багатьох регіонах кредитні спілки звичайно пропонують більш високі кредитні ставки. але приваблюють простотою процедур при оформленні кредиту. Однак цей вид кредитування поки що майже не розвинутий і такі спілки працюють скорі­ше як каси взаємодопомоги і не мають у своєму розпорядженні достатніх ресурсів. Крім цього, фермерські господарства ",можуть одержувати кредити в Державному фонді підтримки фермерських господарств, але через відсутність грошових коштів фонд за­безпечує пише близько 5 % потреб фермерів у кредитних ресурсах.

У 2000 році держава припинила практику товарного кредитування сільського госнодарства і почала стимулювати грошове. Функції кредитного забезпечення були передані комерційним структурам. У результаті кредитні ресурси нарешті пішли в АПК через банківську систему, витрати бюджету на кредитування його суттєво зменшилися. На сьогодні, банківська інфраструктура області представлена рядом комер­ційних і державних банків, до яких із кредитними заявами звертаються сільськогоспо­дарські товаровиробники. Найчастіше фермери звертаються в банки "Аваль"(30-45%), "Приватбанк" (20-26%),"Промінвестбанк"( 18-24%), які щорічно надають понад 3/4 усіх позик, що Їм видаються. Незважаючи на те, що процентні ставки по кредитах відчутно знизились в 2005 році у порівнянні з 2004 роком, вони все ж таки не задовольняють практично всіх товаровиробників. Крім цього, середня ставка по кредитах, виданих фермерам на 1-2-процентних пункти вища. Банк визначає ставку по кредиту для кожного клієнта ін­дивідуально. Велика кількість банків говорить про наявність у них гнучкої системи аналізу кредитних заявок і оцінок кредитоспроможності, а також наявність окремих проrрам кредитування фермерів. Виходячи з норм Господарського кодексу Укрюни [3], зокрема відповідно до статті 346, можна зробити висновок, що для одержання кредиту позичальник надає ба­нку заяву, в якій зазнається характер кредитної угоди, мету використання кредиту, суму позики та строк користування нею, а також розрахунок економічного ефекту від його реалізації.

Працівник банку надає клієнту необхідну інформацію за умовами кредитування та пропонує йому відповістн на запитання анкети банку. ця анкета дає кредитному ін­спектору важливу інформацію про потенційного клієнта ще до того, як відбудеться їх особисте знайомство. На бесіду з кредитним інспектором майбутній позичальник при­ходить з кредитною заявкою, яка містить відомості про кредит, цілі, на які він надаєть­ся, суму, строк погашення та забезпечення, що пропонується позичальником.

Для одержання кредитних коштів кредитоотримувачем - фермерським (селянсь­ким) господарством - в банк необхідно надати нотаріально засвідчені копії договору оренди або інших документів, що свідчать про право власності або користування зем­лею, обгрунтування кредитного заходу, бухгалтерські і статистичні звіти про доходи й іншу док)'ментацію. На розсуд банку перелік наданих документів, як у відношенні кре­литоотримувачів - фермерських господарств, так і у відношенні інших претендентів, може змінитися в той або інший бік. Для того, щоб одержати кредит, фермер-одержу вач кредиту повинен відповідати слідуючим критеріям:

•досвід роботи в тому напрямку діяльності, для якого береться кредит, не менще 2 років;

•діяльність господарства не є збитковою, що і слугує гарантом по поверненню кре­диту та відсотків по користуванню ним;

•відсутність простроченої заборгованості по податках та інших обов'язкових Працівник банку повинен з'ясувати надійність та кредитоспроможність позича­льника , його репутацію як можливого партнера по бізнесу. Особливу увагу слід приді­лити відносинам з новими кпієнтами. Крім цього визначити ступінь забезпеченості по­вернення кредиту та обгрунтованість кредитної заявки.

Розмір кредиту визначається виходячи з реальної потреби в цьому кредитному заході. На даному етапі важливо визначити оптимальний розмір, тому що від цього в значній мірі залежить повернення кредиту. Якщо сума буде банком безпідстав­но занижена, то кредитоотримувач невдовзі виявить брак коштів і заявить про видачу нового кредиту. При цьому перший кредит ще не буде погашений, тому що його опти­мапьний розмір визначено не вірно і як результат недостатність коштів, і як наслідок ­кредитний захід не одержав тих доходів, які розраховувалося направити на погашення кредиту. І навпаки, якщо сума кредиту завищена, то в отримувача кредиту з'явиться можливість використовувати кошти не за призначенням, а контроль зі сторони банку, в цьому випадку знижено до мінімуму, а ризик неповернення кредиту зростає. Те ж саме стосується і терміну кредиту. Тому з боку працівників кредитного відділу необхідна наявність спеціальних знань в галузі господарської діяльності, до якої відноситься пре­тендент кредиту, володіти технологією виробництва і реалізації, питаннями маркетин­гу. При вирішенні питання про кредитування банки основну увагу приділяють по­передньому контролю за фінансово - економічною діяльністю потенціапьного позича­льника та накопичують інформацію, що стосується репутації майбутнього кредитоот­римувача і прогнозують ризик неповернення кредиту. Працівники банку вивчають кре­дитоспроможність позичальника і вимагають надання зобов'язань, що гарантують за­безпечення повернення кредиту. Застава - це найпоширеніший спосіб забезпечення кредитного договору. Як застава може виступати рухоме і нерухоме майно, активи або поручительство третіх осіб. Майбутній врожай також може виступати в вигляді заста­ви, але більшість банків бажають розглядати інші варіанти, а деякі з них таку заставу взагалі, незважаючи на те, що майбутній врожай, як предмет застави для банку має свої перевагн( простота оформлення та відчуження, висока ліквідність можливість страху­вання). Для фермера застава майбутнього врожаю теж вигідна: при відсутності іншої за­стави можна отримати кредит; в випадку настання страхового випадку зі страховою компанією буде спілкуватися в першу чергу банк. Важливим питанням при оформленні в заставу майбутнього врожаю - його оцінка. Занижена оцінка загрожує для банку втратою клієнта, а завищена - втратою грошей, якщо доведеться продавати врожай. Ці причини і являються основними причинами, з яких банк відмовляється надавати кредит під заставу майбутнього врожаю. Від мети, на впровадження якої в життя і береться кредит, залежать і терміни надання кредиту. Якщо кредити беруться для придбання паливо - мастильних матеріа­лів, насіння. добрив, кормів, тобто для придбання оборотних актинів, термін кредиту не може перевищувати 12 місяців. Якщо фермер бере кредит на придбання основних засо­бів (сільськогосподарської техніки, устаткування, нерухомості). то термін кредитування збільшується до 3 років. Висновки даного дослідження. На закінчення необхідно відзначити, що суттє­вих позитивних зрушень в довгостроковому кредитуванні сільськогосподарських під­приємств не відбувається. Основні чинники, які гальмують розвиток довгострокового кредитування. можна відзначити такі недоліки у функціонуванні банківської системи:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат