На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Склад злочину

Реферати > Правознавство > Склад злочину

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНОЛОГІЇ

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з кримінального права

на тему:

«Склад злочину»

Виконав:

Патрелюк Дмитро Андрійович

Дніпропетровськ

2007

Зміст

Вступ _3

1. Поняття та значення складу злочину 5

2. Обєктивні ознаки складу злочину _ 9

3. Субєктивні ознаки складу злочину _ 13

4. Види складів злочинів та їх значення для кваліфікації _ 22

5. Відмежування поняття злочину від складу злочину 27

Висновок _ 32

Список використаної літератури 34

Вступ

Кож­на лю­ди­на має при­род­не пра­во на жит­тя, на фі­зич­ну ці­ліс­ність, на сво­бо­ду дум­ки, со­віс­ті і ре­лі­гії, на нав­чан­ня, на сво­бо­ду пе­ре­су­ван­ня, на рів­ність пе­ред сус­піль­ством і за­ко­ном, на людсь­ку честь, гід­ність і ре­пу­та­цію та їх за­хист.

Але кож­на лю­ди­на жи­ве не са­ма по со­бі, а є чле­ном сус­піль­ства і то­му, крім при­род­них, має ще й со­ці­аль­ні пра­ва, суть яких вип­ли­ває без­по­се­ре­дньо з при­ро­ди людсь­ко­го сус­піль­ства. Це пра­во на со­ці­аль­ний за­хист і опі­ку, на жит­ло, пра­цю та її оп­ла­ту, від­по­чи­нок, їжу, охо­ро­ну здо­ров’я, ос­ві­ту та ін. Дот­ри­ман­ня і за­без­пе­чен­ня як од­них (при­род­них), так і ін­ших (со­ці­аль­них) прав лю­ди­ни пок­ла­да­єть­ся на дер­жа­ву і зок­ре­ма на уряд.

Го­лов­ною цін­ніс­тю жит­тя є Лю­ди­на, і за­кон, виз­на­ча­ю­чи за нею її пра­ва і сво­бо­ди, на­дає їй мож­ли­вос­ті в дер­жав­ні га­ран­тії ско­рис­та­ти­ся ни­ми на прак­ти­ці. Сус­піль­ство і дер­жа­ва по­вин­ні бу­ти за­ці­кав­ле­ні у ви­ко­рис­тан­ні гро­ма­дя­на­ми сво­їх прав і сво­бод, в ак­тив­ній жит­тє­вій по­зи­ції кож­ної лю­ди­ни. Од­нак і кож­ний гро­ма­дя­нин по­ви­нен так бу­ду­ва­ти свою по­ве­дін­ку, щоб не за­чі­па­ти прав, сво­бод ті ін­те­ре­сів ін­ших гро­ма­дян, дот­ри­му­ва­тись ви­мог, вста­нов­ле­них у нор­мах за­ко­ну. В цьо­му і по­ля­гає важ­ли­ва роль дер­жа­ви — во­на не тіль­ки по­вин­на ут­ри­му­ва­тись від по­ру­шен­ня прав лю­ди­ни, але й му­сить за­хи­ща­ти кож­но­го гро­ма­дя­ни­на від мож­ли­вих за­зі­хань ін­ших гро­ма­дян.

Ос­нов­ний курс, взя­тий Ук­ра­їнсь­кої дер­жа­вою на со­ці­аль­но-еко­но­міч­ний роз­ви­ток кра­ї­ни, не мож­ли­вий без ак­тив­ної пос­лі­дов­ної бо­роть­бі зі зло­чин­ніс­тю та ін­ши­ми ан­ти­сус­піль­ни­ми про­я­ва­ми. У пла­ні ре­а­лі­за­ції заз­на­че­них ви­мог ве­ли­ке зна­чен­ня має по­даль­ше вдос­ко­на­лен­ня бо­роть­би з пра­во­по­ру­шен­ня­ми та зло­чи­на­ми. Бо­роть­ба зі зло­чин­ніс­тю є ор­га­нич­ною час­ти­ною за­галь­ної сис­те­ми со­ці­аль­ної ді­яль­нос­ті, нап­рав­ле­ної на удос­ко­на­лен­ня спо­со­бу жит­тя на­ро­ду і гро­мадсь­кої дис­цип­лі­ни. Ефек­тив­на бо­роть­ба зі зло­чин­ніс­тю за­хи­щає сус­піль­ство від осіб, які де­зор­га­ні­зу­ють гро­мадсь­ку дис­цип­лі­ну, тоб­то які ве­дуть амо­раль­ний та про­тип­рав­ний спо­сіб жит­тя.

Метою курсового дослідження є з’ясування юридичної природи та поняття злочину, його основних ознак. Відповідно до поставленої мети завданнями роботи будуть наступні:

1) визаначення поняття і значення складу злочину;

2) дослідження об’єктивних ознак складу злочину;

3) дослідження суб’єктивних ознак складу злочину;

4) аналіз видів складів злочинів та визначення їх значення для кваліфікації;

5) дослідження питання теретичного відмежування понять «склад злочину» та «злочин».

Курсове дослідження має логічну структуру та складається зі вступу, основної частини (в межах якої викладені пункти плану) та висновку.

1. Поняття та значення складу злочину

Чинний КК, так само, як і попередній, не містить загального поняття складу злочину. Склад злочину - це своєрідна юридична абстракція, що встановлена наукою кримінального права, її формулювання базується на законодавчому визначенні підстави кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 2 КК), матеріально-формальному понятті злочину (ст. 11 КК) та теоретичному узагальненні ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК.

Злочин, як реальний факт, не може служити підставою кримінальної відповідальності, оскільки містить у собі деякі ознаки, що не впливають на відповідальність.

Тому тільки сукупність вказаних у законі ознак, суттєвих для визначення суспільної небезпеки та характеру певного виду злочину, утворює склад злочину, факт встановлення якого і є підставою для кримінальної відповідальності та кваліфікації злочину за певною статтею КК.

Ст. 2 КК як підставу кримінальної відповідальності визначає факт «вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбачений цим Кодексом».[2; с. 4]

Законодавче визначення підстави кримінальної відповідальності надає можливість виділити такі характерні риси складу злочину.

По-перше, відомо, що кожне суспільно небезпечне діяння володіє різноманітними ознаками об'єктивного й суб'єктивного характеру. Але при цьому кримінальним законом повинні бути закріплені, насамперед, стійкі, постійні й типові для більшості діянь ознаки. Оскільки поняття складу злочину як підстави кримінальної відповідальності тісно пов'язане з поняттям злочину як суспільно небезпечного діяння, ці ознаки повинні у своїй сукупності визначати рівень суспільної небезпеки діяння взагалі, а кожна з них окремо - впливати на ступінь суспільної небезпеки зокрема.

По-друге, склад злочину - це законодавче поняття про злочин і вказує лише на ті його ознаки, що закріплені в законі про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. З КК «законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права».[2; с. 4]

Тобто, ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, а не будь-якими іншими законодавчими актами. Виняток становлять нормативно-правові акти, що наповнюють кримінально-правові норми з так званими бланкетними диспозиціями відповідним змістом, уточнюють ознаки окремих складів злочинів (прикладом можуть бути ознаки складів злочинів, передбачених статтями 247 та 274 КК).

Класичний принцип «Nullum crimen sine lege» передбачає, що усі кримінально карані діяння мають були описані у законі про кримінальну відповідальність. Згідно з цим принципом правові звичаї не можуть визначати злочинність діяння.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат