На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Склад злочину

Реферати > Правознавство > Склад злочину

За ступенем суспільної небезпеки розрізняють: основний, кваліфікований, особливо кваліфікований та склади злочинів із пом'якшуючими обставинами.

Основний (простий) - це склад злочину певного виду без обтяжуючих (кваліфікуючих) та пом'якшуючих обставин. Такими є, наприклад, склади злочинів, що описані у ч. 1 ст. 115 КК (умисне вбивство), ч. 1 ст. 185 КК (крадіжка).

Кваліфікований - це склад злочину з обтяжуючими обставинами (кваліфікуючими ознаками), тобто такими, що обтяжують покарання і впливають на кваліфікацію. Це, наприклад, склад злочину, що описаний у ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), ч. 2 ст. 186 КК (грабіж, вчинений повторно).

Особливо кваліфікованим є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами (ознаками). У такому складі міститься вказівка на обставини, що додають злочинові особливої суспільної небезпеки. Такими є, наприклад, склади злочинів, що описані у частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою).

Склад злочину з пом'якшуючими обставинами (інколи його ще називають привілейованим) - це склад злочину з обставинами (ознаками), що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину. До таких складів злочинів належать, зокрема, склади злочинів, описані у статтях 116-118 КК: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини, умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.[11; с. 13]

Залежно від способу описання злочину в законі розрізняють простий та складний склади злочинів.

Простий склад злочину містить опис ознак одного діяння, що посягає на один об'єкт, вчинюється однією дією і характеризується однією формою вини (наприклад, склад крадіжки, передбачений ч. 1 ст. 185 КК).

Складний склад злочину характеризується наявністю: а) двох і більше безпосередніх об'єктів (наприклад, склад розбійного нападу - ст. 187 КК), б) двох форм вини - складної (змішаної) (наприклад, склад умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК), в) двох або більше дій, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину (наприклад, ст. 357 КК - викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем .).[4; с. 85]

До числа складних належать також склади злочинів, об'єктивна сторона яких характеризується різними способами вчинення злочину або настанням різних наслідків.

Залежно від конструкції об’єктивної сторони розрізняють злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом.

Злочини з матеріальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. У таких складах об'єктивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом віднесені вбивство (статті 115-119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) та інші.

Злочини з формальним складом ~ це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення зазначених у законі дій.

Безумовно, що і в злочинах з формальним складом має місце настання певних наслідків, але вони не віднесені законом до числа ознак злочину і перебувають немовби за межами складу злочину. Настання таких наслідків не впливає на кваліфікацію злочину і може враховуватись лише при призначенні покарання. До злочинів із формальним складом віднесені одержання хабара (ст. 368 КК), дезертирство (ст. 408 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та інші.

Різновидом злочинів із формальним складом визнаються так звані усічені склади злочинів, які у зв'язку з їх підвищеною суспільною небезпекою визнаються закінченими на більш ранніх стадіях вчинення злочину: готуванні або замаху. Момент закінчення злочину у таких складах переноситься на стадію попередньої злочинної діяльності. Так, розбій (ст. 187 КК) вважається закінченим із моменту нападу, а не з моменту заволодіння майном, а бандитизм (ст. 257 КК) - з моменту організації банди. Іншими словами, закон конструює ці злочини таким чином, що вони вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.

У кримінально-правовій літературі йдеться ще й про формально-матеріальні склади злочинів. До цих складів С. Д. Шапченко відносить злочини, момент закінчення яких пов'язаний як з часом вчинення діяння, так і з часом настання передбачених у відповідній нормі наслідків. Типовим прикладом, на його думку, є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). Вважаючи зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього одним юридичним складом злочину, Шапченко С. Д. робить висновок, що це і є формально-матеріальний склад злочину: якщо в специфічну конструкцію особливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування малолітньої чи малолітнього - цей склад розглядається як формальний.

До цього ж виду складів злочину віднесено й такі злочини, що вважаються закінченими як з моменту настання злочинного наслідку, так і з моменту вчинення замаху на його досягнення (наприклад, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, - ст. 379 КК).

5. Відмежування поняття злочину від складу злочину

Зло­чин, як і будь-яке ін­ше пра­во­по­ру­шен­ня, є вчин­ком лю­ди­ни. Са­ме то­му йо­му при­та­ман­ні усі ті об’єк­тив­ні та суб’єк­тив­ні влас­ти­вос­ті, які ха­рак­те­рі­зу­ють будь-яку людсь­ку по­ве­дін­ку: фі­зич­ні влас­ти­вос­ті — той чи ін­ший рух ті­ла або ут­ри­ман­ня від ньо­го, ви­ко­рис­тан­ня фі­зич­них, хі­міч­них, бі­о­ло­гіч­них та ін­ших за­ко­но­мір­нос­тей нав­ко­ли­шньо­го сві­ту; пси­хо­ло­гіч­ні влас­ти­вос­ті — про­я­ви сві­до­мос­ті і во­лі, мо­ти­ва­ція по­ве­дін­ки, її ці­лес­пря­мо­ва­ність.

Але на від­мі­ну від ін­ших вчин­ків лю­ди­ни зло­чин за сво­єю со­ці­аль­ною сут­ніс­тю є по­ся­ган­ням на ті від­но­си­ни, які скла­ли­ся у сус­піль­стві, від­би­ва­ють йо­го най­більш важ­ли­ві ін­те­ре­си, внас­лі­док чо­го й охо­ро­ня­ють­ся кри­мі­наль­ним за­ко­ном. Зло­чин зав­жди су­пе­ре­чить ос­нов­ним пот­ре­бам та ін­те­ре­сам сус­піль­но­го роз­вит­ку. А ос­кіль­ки са­ме об’єк­тив­ні за­ко­но­мір­нос­ті роз­вит­ку сус­піль­ства, йо­го пот­ре­би та ін­те­ре­си вис­ту­па­ють кри­те­рі­єм, мі­ри­лом цін­нос­ті або ан­ти­цін­нос­ті людсь­кої по­ве­дін­ки, від­по­від­нос­ті або не­від­по­від­нос­ті цим пот­ре­бам та ін­те­ре­сам, зло­чин зав­жди є ан­тиг­ро­мадсь­кою по­ве­дін­кою.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат