На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціальне партнерство як механізм регуляції трудових відносин в організації

Реферати > Економіка підприємства > Соціальне партнерство як механізм регуляції трудових відносин в організації

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра управління персоналом і економіки праці

Ященко Вікторія Вікторівна

Група ЗУП-06-1

Курсова робота

з курсу: економіка праці в організації на тему: «Соціальне партнерство як механізм регуляції трудових відносин в організації».

Допускається до захисту Перевірила:

–––––––––––––––––––––– Маслова С.О.

Захищено з оцінкою

––––––––––––––––––––––

Житомир – 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.

1.1. Система соціально-трудових відносин.

1.2. Механізм регуляції соціального партнерства.

1.3. Соціальне партнерство в системі соціально-трудових відносин.

Розділ ІІ. Соціальне партнерство як механізм регуляції трудових відносин в організації.

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.

2.2. Аналіз трудового потенціалу підприємства.

2.3. Стан соціального партнерства на ПП «Поділля».

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення соціального партнерства в умовах ПП «Поділля».

3.1. Основні напрямки розвитку соціального партнерства на підприємстві.

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

ВСТУП

В ХХІ столітті саме права і свободи людини, в тому числі і її економічні права і свободи, посядуть пріоритетне місце в системі ціннісних орієнтацій громадянського суспільства. Це обумовлено пріоритетністю завдань формування людського капіталу, який стає визначальним чинником розвитку і найціннішим економічним ресурсом постіндустріального суспільства. Умови його формування, нагромадження й ефективного використання прямо залежить як від економічного, так і не меншою мірою – від соціального добробуту суспільства, тому соціальне партнерство в найширшому розумінні узгодженої взаємодії соціальних інституцій стає необхідною умовою соціально-економічного прогресу.

Соціальне партнерство – це механізм для функціонування розвинутого, здорового суспільного організму. Він успішно «працює» в умовах стабільної економіки і злагодженого суспільства. Такі нагальні українські проблеми як корумпованість, непосильний податковий, адміністративний і кримінальний тиск, повсюдне порушення законів, примусовий переділ власності тощо викликають у багатьох людей сумніви щодо адекватності соціального партнерства як способу вирішення цих складних проблем. Однак ця обставина не змушує, а ,навпаки, збільшує значення соціального партнерства для України. В нашій країні соціальне партнерство – це, в повному значенні – інструмент подолання системної кризи, а вже зокрема – шлях досягнення розумного компромісу між працею і капіталом.

Мета і задачі дослідження. З‘ясувати сутність соціального партнерства та його значення у функціонуванні ринкової економіки, його форми і принципи, роль держави, роботодавців і найманих працівників у створенні системи узгодженої взаємодії сторін з метою реалізації інтересів кожної з них.

Об‘єкт дослідження. ПП «Поділля».

Предмет дослідження. Соціальне партнерство як механізм регуляції трудових відносин на прикладі ПП «Поділля».

РОЗДІЛ І.

Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.

1.1. Система соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, «серцевиною» усього комплексу суспільних відносин, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежить якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес. За рівнем розвитку соціально-трудових відносин можна судити про міру соціалізації відносин між працею та капіталом, рівень демократизації суспільства і соціальної орієнтованості економічної системи, досконалість суспільного буття загалом. Наукові теорії, спрямовані на формування справді партнерських, ефективних соціально-трудових відносин і конструктивна практична діяльність розвитку країни у цій галузі стали одним з найвагоміших досягнень світової цивілізації.

Проблема створення нової концепції соціально-трудових відносин для України має об’єктивні й суб’єктивні причини, які в реальному житті тісно переплетені. Об’єктивною базою для розробки положень про соціальне партнерство і тристороннє співробітництво є трансформація нашого суспільно-економічного життя на ринкових засадах, поява нових суб’єктів соціально-трудових відносин, а також негативні наслідки тривалої економічної кризи. Суб’єктивні причини поширення цієї концепції – прагнення соціальної згоди в суспільстві, європейський вибір нашої країни, орієнтація на міжнародні стандарти.

Категорія соціально-трудових відносини, на відміну від категорій виробничі відносини і трудові відносини у їх традиційному розумінні, які пронизані ідеєю класової боротьби, відображає нову соціальну реальність й іншу ідеологію – ідеологію соціальної злагоди і суспільного розвитку на основі високої ефективності виробництва.

Соціально-трудові відносини – це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб’єктами і органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодавчої і виконавчої влади), які пов’язанні з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворення робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.

Ці відносини охоплюють широке коло питань – від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов’язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладанням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішення трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.

Соціально-трудові відносини мають об’єктивний характер, оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої людини, тобто це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин. Разом з тим, соціально-трудові відносини, безумовно, суб’єктивовані, оскільки вони відображають суб’єктивно визначені наміри і дії учасників цих відносин, сформовані з усвідомленням взаємної залежності.

Соціально-трудові відносини в сучасному розумінні їх сутності й змісту є сферою не класового протистояння, а взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між покупцями й продавцями трудових послуг на ринку праці за участю держави. Соціально-трудові відносини пройшли у своєму розвитку чотири стадії.

● Ранньокапіталістична, що характеризується повною незалежністю працівників від свавілля роботодавця.

● Конфронтаційна, однією з основних ознак якої є організований страйковий рух.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат