На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Роль статистики в державному регулюванні демографічних проблем

Реферати > Державне регулювання > Роль статистики в державному регулюванні демографічних проблем

З метою висвітлення перебігу вищезазначених процесів в основному створено науково обґрунтовану систему статистичних індикаторів, яка базується на міжнародних стандартах та враховує потреби різних верств користувачів.

Удосконалення, здійснені Держкомстатом, наблизили нашу державу за рівнем надійності показників та практики їх поширення до міжнародних стандартів і 10 січня 2003 року Україна офіційно стала 52 країною (першої серед країн Співдружності Незалежних Держав), що приєдналася до Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного Валютного Фонду.

Для визначення чисельності населення Держкомстатом України застосовуються як міжнародні рекомендації (“Керівництво по проведенню переписів населення та житлового фонду”, ООН, 1992г.; “Рекомендації по проведенню переписів населення та житла 2000 року”, 1988г.; “Принципи та рекомендації відносно переписів населення та житлового фонда”, ООН, 1999г.; Довідник із систем та методик статистичного обліку природного руху, ООН; Міжнародна статистична класифікація хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий перегляд) так і національні нормативно-правові акти (Закон України „Про державну статистику” в редакції від 13.07.2000 № 1922-ІІІ зі змінами; Закон України „Про інформацію” від 2.10.1992 № 2657-ХІІ; Закон України „Про Всеукраїнський перепис населення” від 19.10.2000 № 2058-ІІІ; Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 № 1382-ІV; Сімейний кодекс України від 1.10.2002 № 2947-ІІІ).

Статистика населення в органах державної статистики представлена поточною демографічною інформацією та даними переписів населення. Вона займається статистичним описом населення (чисельність населення, розподіл за статтю, віком) та демографічних явищ (народження, смерті, укладення або розірвання шлюбів).

Відповідно у Держкомстаті України розрахунки здійснюються за такими напрямами:

• статистика чисельності та складу населення (чисельність наявного та постійного населення, міського та сільського; розподіл населення за статтю та віком, демографічне навантаження, середній, модальний, медіанний вік населення, структурні показники);

• статистика природного руху населення (кількість народжених, померлих, шлюбів, розлучень, загальні показники природного руху населення; рівень смертності немовлят, вікові показники народжуваності і смертності, шлюбності та народжуваності; розподіл дітей за порядком народжень, склад померлих за причинами смерті, стандартизовані показники смертності, сумарні показники народжуваності);

• статистика міграції населення (кількість прибулих та вибулих на постійне проживання в межах окремого регіону та країни в цілому, рівні міграції, характеристики мігрантів за віком та статтю, за напрямками міграції, за громадянством, країнами вибуття та прибуття);

• таблиці народжуваності та смертності (очікувана тривалість життя, коефіцієнти дожиття, сумарний показник народжуваності, брутто- та нетто-коефіцієнти відтворення населення);

Всі дані демографічної статистики у міжпереписний період розраховуються в цілому по Україні та регіонах. Значна частина показників розраховується до рівня районів, міст обласного та республіканського значення, а загальні показники щодо чисельності населення, рівня народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності та міграційної активності населення – до рівня найдрібніших міських населених пунктів.

Співставність статистичних даних забезпечується методологічною єдністю формування, комплексністю отримання, і взаємним контролем показників.

Щорічні оцінки чисельності населення держави проводяться лише Державним комітетом статистики України.

Слід зауважити, що розрахунки, які виконуються органами державної статистики України є досить надійним інструментом виміру кількісних та якісних ознак тих демографічних трансформацій, що відбуваються у суспільстві. Результати першого національного перепису населення підтвердили, що поточні дані демографічної статистики, які, виходячи з інформації адміністративних джерел, розраховувалися у період між переписами населення 1989 і 2001 років, об’єктивно відображають зміни у чисельності, складі та розміщенні населення. Достатньо сказати, що розбіжність даних щодо чисельності населення за результатами перепису порівняно з поточним обліком становило лише –0,7%. Таке зіставлення даних зазвичай використовується для загальної оцінки якості як поточного обліку, так і результатів перепису. Ось дані про різницю в показниках чисельності населення за результатами останніх національних переписів порівняно з поточним статистичним обліком в деяких країнах світу: США (–0,6%), Канада (–3,5%), Франція (–1,0%), Китай (+1,6%).У країнах СНД ця різниця є також переважно від’ємною і коливається від –1,3% у Білорусі до –3,4% у Казахстані. Іншими словами, відповідний показник Всеукраїнського перепису населення цілком відповідає наведеним міжнародним орієнтирам, а серед країн СНД є одним із кращих.

Дані про населення наводяться щомісячно у економічній доповіді „Про соціально-економічне становище України”; у експрес-випуску „Демографічна ситуація в Україні”; у тематичних експрес-випусках, які видаються не періодично; у щорічних статистичних збірниках: „Населення України”; „Міграція населення України”; „Розподіл постійного населення України за статтю та віком”; „Чисельність наявного населення України”, „Статистичний щорічник України”; „Україна у цифрах”; „Регіони України” та інших; в режимі он-лайн http://www.ukrstat.gov.ua

Інформація про дати випуску статистичних збірників і бюлетенів представлена у каталозі статистичних публікацій, який розсилається користувачам и розміщується на сайті.

Дані одночасно розповсюджуються користувачам через Інтернет, а також статистичні публікації Держкомстату України, в яких містяться дані про населення.

М 87

Малий І. Й., Диба М. І., Галабурда М. К.

Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія / За заг. та наук. ред. д-ра екон. наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с.

ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ СКЛАДОВІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Структурні складові

Напрями у межах розділів

1. Розподіл і перерозподіл суспільного продукту

1.1. політика формування доходів населення; 1.1.1. політика стимулювання найманої праці; 1.1.2. політика формування доходів власників засобів виробництва і капіталу);

1.2. політика оподаткування доходів і майна;

1.2.1. політика прямого оподаткування доходів; 1.2.2. політика непрямого оподаткування доходів;

1.2.3. політика оподаткування майна населення, тобто нерухомості);

1.3. політика індексації доходів населення;

1.4. політика надання пільг, компенсацій і привілеїв;

1.5. політика обмеження «тіньових» доходів

2. Демографічна політика

2.1. політика охорони материнства й дитинства;

2.2. політика стимулювання репродуктивного зростання населення;

2.3. політика регулювання шлюбно-сімейних відносин і державної допомоги сім’ї;

2.4. геронтологічна політика;

2.5. міграційна політика

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат