На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Стилі правничої лінгвістики

Реферати > Мовознавство > Стилі правничої лінгвістики

Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність.

3. Законодавча стилістика, її наукові засади.

Законодавча стилістика – це система прийомів найбільш доцільного використання мовних засобів у нормативних документах.

Законодавча стилістика – це складова юридичної техніки, що поєднує і використання юридичної термінології, інших засобів юридичної техніки (юридичних конструкцій), і застосування в галузі права вимог сучасної літературної мови, вимог до мови офіційних документів.

Питання законодавчої стилістики ґрунтовно розроблялися в радянській юридичній науці (Д.А. Керімов, А.С. Піголкінимн, А.А. Ушаковим).

А.А. Ушаков виділив ряд аспектів використання категорій "форма" і "зміст" для вирішення проблем правотворчості. Ним порушувалося питання необхідністі формування спеціальної юридичної науки - законографії (см.: Ушаков А.А. Содержание и форма в праве и советское правотворчество.-Автореф. докт. дисс. Свердловск, 1970; Ушаков А.А. Очерки советской законодательной стилистики). А.А. Ушаков розглядає законодавчу стилістику (стилістику законодавчого мовлення) як теорію, що одночасно стосується юридичної і лінгвістичної науки, літературознавства

На думку А.С. Піголкіна, особливою наукою повинна бути юридична техніка. Особливостями мови законодавства, на його думку, є: його офіційний характер, логічність, закінченість і послідовність викладу; умисна стриманість; відсутність емоційного забарвлення; максимальна точність викладу; формалізація мови; ясність і простота формулювання юридичного припису; економічність, лаконічність вираження думки законодавця; відсутність вираженої індивідуалізації стилю (см.: Пиголкин А.С. Теоретические проблемы правотворчества в СССР. - Автореф. докт. дисс., с. 29-30).

Вимоги до мови нормативних актів:

1. Доступність - мова правових документів була проста, ясна і зрозуміла для кожного, кому адресований документ. Фрази правового документа повинні мати нескладну конструкції, без перевантаження їх підрядними реченнями. Велике значення має також правильне вживання різних сполучних або роз'єднувальних союзів, розділових знаків, порівнянь, образних виражень. При складанні тексту правового акта потрібно уникати уживання вузькоспеціальних термінів або термінів, уживаних тільки у визначеній місцевості.

2. Стиль нормативних актів забезпечує граничну переконливість розпоряджень, що містяться в ньому. У ряді випадків у нормативні акти включаються преамбули і пояснення, але, головне, самі формулювання юридичних норм повинні мати велику силу переконання.

3. Точність, визначеність, висока юридична культура стилю правових актів. Мова закону, писав академік Л.В. Щерба, вимагає насамперед точності і неможливості яких-небудь спотворень змісту; швидкість розуміння не є вже в такому випадку винятково важливою, тому що зацікавлена людина без усякого примусу прочитає статтю закону двічі, й тричі[1]. Іншими словами, доступність і переконливість не є в нормативних актах самоціллю, це – доступність і переконливість у вираженні волі законодавця[2].

4. Сувора визначеність фраз, висловлень, термінів. Кожна фраза, кожне вираження, кожен термін повинні розумітися тільки в одному значенні. Неприпустимі яка-небудь двозначність, розпливчастість формулювань, що дозволяють витлумачувати зміст нормативних актів по-різному. Як правильно підкреслюється а літературі, "едва ли возможно назвать какую-нибудь иную область общественной деятельности, где неверно или неуместно употребленное слово, ошибочно построенная фраза, разрыв между мыслью и ее текстуальным выражением влекут за собой такие серьезные, а иногда и тяжелые последствия, как в области правотворчества"[3].

5. Лаконічність. Максимальна стислість, зрозуміло, не самоціль: вона дозволяє сполучити приступність і точність юридичних текстів з необхідним рівнем нормативних узагальнень. Короткі і ясні юридичні формулювання, що виражають з вичерпною повнотою думка законодавця, стають характерною рисою сучасного стилю правових актів.

6. Узагальненість вираження. Законодавець прагне до найбільшого узагальнення, уникаючи подробиць і деталей. Наприклад: "Власникові належить право володіння, користування і розпорядження майном у межах, установлених законом". Для мови законів характерна також повна відсутність індивідуалізації мови, стандартність викладу, тому що закон звертається не до конкретної, окремої людини, але до всіх людей або груп людей. Тому мова законів абстрагується від індивідуальних мовних особливостей людей і вимагає відомої стереотипності викладу.

Як приклад можна навести Французький цивільний кодекс 1804 р., відомий також як Кодекс Наполеона. Це, на думку фахівців, зразковий звід законів буржуазного суспільства, створений на основі римського права. Ось деякі уривки з нього:

Титул V ПРО ШЛЮБ

Глава I. Про умови, необхідні для укладання шлюбу

144. Чоловіки до досягнення повних 18 років, жінки до досягнення повних 15 років не можуть укласти шлюбу.

146. Немає шлюбу, якщо немає згоди.

147. Не можна укласти другий шлюб до розірвання першого шлюбу.

288. Жінка може укласти новий шлюб лише після закінчення 300 днів після розірвання попереднього шлюбу.

229. Чоловік може вимагати розлучення через перелюбство дружини і т.д.

Д.Э.Розенталь добавляет к перечисленным чертам следующие:

· употребление присущих этому стилю клише;

· широкое использование терминологии, номенклатурных наименований, особой лексики, аббревиатур;

· частое употребление отглагольных существительных, отыменных предлогов (на основании, в отношении, в силу, в целях, за счет и др.);

· повествовательный характер изложения, использование номинативных предложений с перечислением;

· прямой порядок слов в предложении как преобладающий принцип его конструирования, тенденция к употреблению сложных предложений.[4]

[1] Щерба Л.В. Современный русский литературный язык.-Русский язык и школа, 1939, № 4, с. 20-21. См. также: Ушаков А. А. О понятии юридической техники и ее основных проблемах.-Ученые записки Пермского университета. Т. 19, с. 75.

[2] Как подчеркивает А.А. Ушаков, доходчивость и простота советских законов зависят не только от простоты словесных выражений, но и от того, насколько слово точно отражает законодательную мысль. Обращая внимание на единство между законодательной мыслью и словом, необходимо подчеркнуть приоритет законодательной мысли. Главное-это раскрытие юридических понятий (см.: Ушаков А.А. Указ. статья, с. 75).

[3] Керимов Д.А. Кодификация и законодательная техника, с. 91.

[4] Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка. - М.: АСТ-ЛТД, 1998. - С. 28-29.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат