На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Ефективність виробництва зернових і зернобобових у Львівській області

Реферати > Економіка підприємства > Ефективність виробництва зернових і зернобобових у Львівській області

Міністерство аграрної політики України

Львівський національний аграрний університет

Ефективність виробництва зернових і зернобобових у Львівській області

Виконала Лаврів І.М

Зміст

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ І ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР………………………………………………………………………….1

1.1 Народногосподарське значення виробництва зернових і зернобобових культур в Україні…………………………………………………1

1.2 Суть ефективності як економічної категорії…………………………6

1.3 Методика визначення показників ефективності виробництва…… .9

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ І ЗЕРНОБОБОВИХ………………………… .14

2.1 Аналіз динаміки ефективності виробництва зернових і зернобобових у Львівській області…………………………………………… 14

2.2 Факторний аналіз ефективності виробництва зернових і зернобобових культур у Львівській області………………………………… .21

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ І ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР………………30

Висновки………………………………………………………………… 34

Список використаних джерел……………………………………………36

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ І ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР.

1.1 Народногосподарське значення виробництва зернових і зернобобових культур в Україні

В Україні, як і у світовому рослинництві, зернові культури займають найбільші посівні площі, що свідчить про їх виключно важливе продовольче, кормове і сировинне значення в народному господарстві.

Найпоширенішими зерновими культурами в Україні є пшениця яра і озима, ярий і озимий ячмінь, жито озиме, овес, просо, кукурудза, гречка.

Серед найважливіших зернових культур пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Основне призначення пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. У тваринництві широко використовують багаті на білок (14 %) пшеничні висівки, які особливо ціняться при годівлі молодняку. Для годівлі тварин певне і значення має солома, 100 кг якої прирівнюється до 20 — 22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну та полови, особливо безостих сортів пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 перетравного протеїну. Пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.

Ячмінь належить до числа найдавніших рослин земної кулі. Найбільше ячмінь використовують на зернофуражні цілі. В 1 кг зерна міститься 1,2 корм. од. і 100 г перетравного протеїну. Зерно ячменю - високопоживний дієтичний корм з високим вмістом енергії для більшості тварин. Широко використовується для відгодівлі свиней. Із зерна скловидного і крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову і ячмінну крупи. Ячмінне борошно добавляють при випіканні житнього і пшеничного хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна малооб'ємний, слабопористий, швидко черствіє. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду.

Озиме жито в нашій країні є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%). У складі зерна жита є ненасичені жирні кислоти, що здатні розчиняти холестерин в кровоносній системі людини, який викликає важке захворювання – атеросклероз. Завдяки цьому лікарі рекомендують людям старшого віку вживати житній хліб як профілактичний засіб від можливого захворювання. Озиме жито є також цінною кормою культурою. У тваринництві у вигляді концентрованого корму використовують житні висівки та кормове борошно, які містять 11 – 12% білків і добре засвоюються тваринами. Сіють озиме жито на зелений корм, яким забезпечують велику рогату худобу в ранньовесняний період. Нерідко озиме жито вирощують і на сіно. Солому жита використовують як грубий корм у вигляді запареної січки, а також для виготовлення парникових мат, корзин, паперу.

Овес - цінна зернофуражна культура. Зерно його крім білків і вуглеводів, містить багато жирів та вітамінів. Воно є цінним концентрованим кормом для коней і молодняка великої рогатої худоби, а також для свійської птиці. Солома за своїми смаковими якостями майже не поступається перед лучним злаковим сіном. Змішані посіви вівса з однорічними бобовими культурами, забезпечують тваринництво повноцінним зеленим кормом, сіном, силосом і належить до кращих парозаймаючих посівів. Зерно вівса містить 12-14% білка, 40-50% крохмалю. 4-6% жирів, вітаміни групи В, РР. та інші. Овес використовують і як продовольчу культуру для виготовлення крупи, вівсяних пластівців, борошна. сурогату кави. Вівсяні крупи - цінні продукти в дієтичному і дитячому харчуванні, а також у кондитерських виробах.

Просо є цінною круп’яною культурою, яка здатна забезпечити відносно високі і досить стабільні врожаї навіть у посушливі роки. За дотримання технології вирощування воно часто дає вищі врожаї, ніж інші зернові культури. Просо - це культура без відходів. Завдяки значній кількості крохмалю просо використовується для виробництва спирту, а в останній час у світі компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням проса в енергетичну рослину. Солома та полова проса за своїми якостями наближаються до лугового сіна (0,41 корм. од.). Просяне ж сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, а за якістю зеленої маси просо переважає кукурудзу та сорго.

Кукурудза є однією з найбільш високо­продуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використан­ня. Найбільш цінний корм — зерно кукурудзи, яке містить 9 — 12 % білків, 65 — 70 % вуглеводів, 4 — 8 % олії, 1,5 % мінеральних речо­вин. У 100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного про­теїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетрав­люється і засвоюється організмом тварин. При годівлі свиней особливо ціниться жовтозерна кукурудза. Цінний силос для великої рогатої худоби виготовляють силосу­ванням усієї маси рослин — стебел, листя та качанів кукурудзи, зі­браної у фазі молочно-воскової стиглості. У 100 кг такого силосу міс­титься 25 — 32 корм. од. і 1,4 — 1,8 кг перетравного протеїну. Кукурудзяне борошно широко використовують у кондитерській промисловості — для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, повітряну кукурудзу, крупу. Із зерна виробляють харчовий крохмаль, сироп, цукор, мед. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи, у вигляді варених качанів. Із зародків зерна добувають рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецетин, який знижує вміст хо­лестерину в крові і запобігає атеросклерозу. Зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохо­лодних напоїв, піностійких сортів пива, етилового спирту, гліцери­ну, органічних кислот (молочної, лимонної, оцтової та ін.). Із стебел та стрижнів качанів виробляють папір, целюлозу, ацетон, метил­овий спирт та ін. Із стовпчиків маточок незрілих качанів готують відвари, які вживають при гострих захворюваннях і хронічних за­паленнях печінки, нирок та сечового міхура.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат