На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Основні методи психологічного дослідження

Реферати > Психологія > Основні методи психологічного дослідження

Анкетування — метод соціально-психологічного дослідження, за допомогою структурно-організованих запитань, кожне з яких пов’язане з метою та завданнями дослідження – анкет.

Залежно від характеру необхідної інформації та способів її отримання використовуються різні типи анкетного опитування:

- суцільне (охоплюються великі групи населення);

- вибіркове (охоплюється конкретна група учасників);

- усне (за типом інтерв'ю);

- письмове (робота з бланковими анке­тами);

- індивідуальне та групове;

- очне (за умовою безпо­середньої взаємодії);

- заочне (поштою, телефоном, пресою тощо).

Процес складання анкети – переклад основних гіпотез намову запитань. Ця процедура вимагає знань типів запитань, уміння формулювати їх у певній послідовності.

Види запитань:

1. Ті, що виявляють фактичну інформацію. Ставляться в кінці анкети;

2. Ті, що виявляють факти поведінки, вчинків респондента;

3. Ті, що виявляють ставлення респондента до об’єктів, предметів, а також його можливі дії та їх причини.

В окрему групу виділяють проективні запитання, коли респонденту пропонується набір ситуацій, які можуть з ним трапитися. Опитуваний називає свій варіант поведінки. Такі питання мають на меті проникнути у мотивацію респондента, виявити його наміри, думки.

Запитання можуть бути:

· Відкриті – характер, форма, вид заздалегідь не передбачені;

· Закриті – з варіантами можливих відповідей. Вибирається тільки одна;

· Напівзакриті – вибирається одна або декілька відповідей, респондент має висловити свою думку.

Будова анкети:

1. Вступна частина – звернення до респондента, в якому вказується хто проводив анкетування і як будуть використані результати. Наголошення на важливості відповідей, гарантується анонімність, вказуються правила.

2. Основна частина – запитання, що стосуються дослідження. Спочатку йдуть ті, які зацікавлять опитуваного; потім – найбільш складні, спрямовані на з’ясування думок, оцінок; в кінці – найбільш особисті, контрольні запитання (уточнення інформації).

3. Демографічна частина – запитання щодо об’єктивного статусу особи (стать, вік, освіта тощо).

Правила побудови анкети:

- Фіксування найсуттєвіших запитань;

- Формулювання запитань повинно бути зрозумілим всім респондентам відповідно до рівня знань;

- Запитання мають бути сформульовані так, щоб на них можна було відповісти в принципі;

- Повинні сприяти найповнішій інформації;

- Повинні викликати позитивну реакцію, бажання відповісти.

Анкета має забезпечувати отримання таких відповідей, які є прав­дивими стосовно і опитуваного, і проблеми, що становить предмет дослідження. Анкета будується на основі теоретичних уявлень про сутність предмета дослідження, відповідно до цього обираються шкали оцінок, типи запитань, визначається кількість та порядок запитань, що мають ставитися. Також в кожному конкретному до­слідженні вибирається найбільш адекватна процедура реалізації ан­кетування з урахуванням усіх умов ситуації пізнавального акту. Кожний окремий тип анкетування передбачає як ситуацію дослід­ження, так і структуру анкети, включаючи послідовність та емоційну насиченість запитань, засоби опрацювання та аналізу отриманих даних.

Бесіда – метод встановлення психічних особливостей в процесі безпосереднього спілкування. Допомагає виявити особливості характеру, мотиви поведінки, ставлення.

Широко використовується в різних сферах психології: соціальній, медичній, дитячій та ін. В окремих випадках бесіда виступає основним засобом отримання фактичних даних, застосовується також як спосіб введення піддослідного в ситуацію психологічного експериментування: від чіткої інструкції до вільного спілкування в психотерапевтичній ситуації.

Правила проведення бесіди:

1. Розпочинаючи бесіду, потрібно вибрати тему, яка приємна та цікава для респондента. Це сприяє встановленню взаєморозуміння;

2. Важливим є вибір часу та місця проведення;

3. Запитання біографічного характеру не ставляться на початку бесіди тому, що вони стомлюють;

4. Мова дослідника та зміст його запитань мають бути доступними та зрозумілими;

5. Бесіда має вестись з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей респондента;

6. При необхідності уточнення не варто підказувати та ставити навідні питання;

7. Запитання повинні бути сформульовані у нейтральній формі;

8. Дослідник має бути уважним та гнучким, надавати перевагу опосередкованим запитанням;

9. Краще ставити декілька коротких запитань, ніж одне велике;

10. Запитання мають надавати розгорнуті відповіді;

11. Не можна, для встановлення контакту, переходити на сленг досліджуваного;

12. Найважливіші запитання, мають повторюватись але в іншій формі.

В процесі бесіди дослідник отримує не об’єктивні факти, а думки людини, яка намагається відповідати очікуванням.

Діагностичні методи – тести

Діагностика – одна із важливих проблем використання психологічних знань у різних областях з метою вивчення людини, найкращого використання її можливостей.

Психодіагностичні методи використовуються майже всюди. Без них неможливо стежити за розвиваючим ефектом навчання, отримувати обґрунтовані дані, говорити про ефективність інших методів.

Головним методом психодіагностики є метод тестів, введений у психологію Ф. Гальтоном.

Тест – це особливий вид експериментального дослідження, що являє собою спеціальне завдання або систему завдань. Піддослідний виконує завдання, час виконання якого зазвичай враховують. Тести застосовують не лише для отримання яких-небудь нових психологічних даних і закономірностей, але частіше для оцінки рівня розвитку якої-небудь психологічної якості у даної людини в порівнянні з середнім рівнем (встановленою нормою або стандартом). Тести застосовують при дослідженні здібностей, рівня розумового розвитку, навичок, рівня засвоєння знань, а також при вивченні індивідуальних особливостей протікання психічних процесів. Тестове дослідження відрізняється порівняною простотою процедури, воно короткотермінове, проводиться без складних технічних пристроїв, потребує найбільш простого обладнання (часто це просто бланк з текстами задач). Результат розв’язання тесту припускає кількісний вираз і тим самим відкриває можливість математичної обробки.

Тестування, як метод діагностики, почали широко використовувати у ХХ ст., найбільше вони використовувалися у сферах освіти, медицини, промислового виробництва. Це сприяло виникненню у психології окремої галузі – тестології, яка займається розробкою різних видів тестів.

Групи тестів:

1. Тести інтелекту – використовуються для дослідження рівня інтелектуального розвитку. Найпоширеніша група тетсів. У країнах заходу їх використовують для відбору розумово-відсталих дітей та диференціації дітей за здібностями.

Найбільш поширені – Біле, Стентфорда, Векслера, Айзенка; в Україні – тести Векслера.

Насамперед вони вимірюють словесно-логічне мислення, а іноді – наочно-дійове та образне.окремі тести складаються із завдань, які не потребують вербальної відповіді.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат