На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Роль ідеології в розвитку сучасних держав

Реферати > Політологія > Роль ідеології в розвитку сучасних держав

Роль ідеології в розвитку сучасних держав

Вступ

Однією із основ розвитку кожної держави, звичайно, є ідеологія. В свою чергу, ідеологія – це сукупність різноманітних поглядів, таких як: політичні, правові, релігійні, філософські та інші. Дехто ж розглядає ідеологію, як сукупність ідей, гасел та концепцій.

Цікаво те, що ці погляди та ідеї у кожної країни змінювались з приходом нової влади, тобто кожний новий проміжок часу супроводжувався новими програмами, які повинні були сприйматись суспільством як постулат. Відповідно до цих програм формувалась свідомість людей, їх поведінка, ставлення до влади та один до одного. Людство на різних етапах розвитку ставило перед собою різні цілі і вирішувало їх різними способами, серед яких також був і ідеологічний. Після чого національна ідеологія набуває важливого значення і стає сильним фактором формування суспільної свідомості.

Поряд з поняттям «ідеологія» поступово утворилося нове поняття «політична ідеологія» - система ідей, поглядів та уявлень на політичне життя, що відображає інтереси різних класів, суспільства в цілому та політичних партій. Тобто, ідеологія є необхідною складовою створення та існування держави. Політична ідеологія полегшує керування державою, але тільки та, яка була введена у маси поступово, без агресії, яка перед цим була чітко сформульована, і яка, на думку правлячих груп, вигідна на даному етапі розвитку.

Ідеологія, також, є підґрунтям для формування суспільно-політичних рухів. Таким чином, вона може відображати не тільки інтереси держави в цілому, а й деякої окремої групи людей, яка має свою точку зору на перебіг подій, що відбуваються у суспільному та політичному житті.

Крім того, політична ідеологія має такі функції, до яких належать: оволодіння суспільною свідомістю, впровадження критеріїв оцінки минулого та майбутнього і створення позитивного образу в очах громадськості. Крім даної класифікації функцій існує ще одна, до якої входять захисна, пізнавальна та соціально-регулююча. Захисна передбачає захист інтересів певної групи і дає можливість кожному громадянину бути захищеним щодо вибору своєї ідеології. Пізнавальна має на меті ознайомити людей з різними гранями політичного життя та підвищити їх рівень політичної культури. А соціально-регулююча функція регулює відносини різних соціальних спільнот за певними принципами. При чому завданням політичної ідеології є не тільки пропагувати ідеї, скільки домогтись зворотної віддачі від людей, котрі б виконували поставлені завдання цієї ідеології. Таким чином, ідеологія прагне згуртувати суспільство для того, щоб воно досягало цілей, що були створені на основі інтересів інших соціальних груп.

Важливо зазначити, що здатність впливати на суспільство буде залежати від того, наскільки ідеї і положення ідеології відповідають буденним поглядам і уявленням людей про краще життя, а також від того, чи знайде дане положення практичне використання.

Ідеологія в розвитку сучасних країн

Ідеологія як явище впливу на суспільство існує або існувала у кожній сучасній країні. Серед них яскравими представниками є соціал-демократична ідеологія, соціалістична ідеологія, лібералізм, неолібералізм, фашизм, неофашизм, консерватизм та неоконсерватизм. Деякі з цих ідеологій у наш час практично не зустрічаються, тому що в умовах історичного розвитку було відкинуто негуманні погляди.

Розглянемо ці ідеології більш детально на прикладах. Щодо соціал-демократичної ідеології, то це сучасна ідеологія, яка є досить впливовою, і має на меті справедливий розподіл усіх матеріальних благ і духовних цінностей, що залежить від затраченої праці. Найбільшого поширення ця ідеологія знайшла у таких країнах як Німеччина, Австрія, Великобританія, Франція та Італія. Головними завданнями в цих країнах є забезпечення гідного життя людей на засадах свободи, у політичній сфері – це створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, а в економічній сфері – створення ефективної ринкової економіки. До головних функцій держав належать охорона здоров’я, охорона природи, забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності народів, що проживають на території держави, участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини. Соціал-демократія була й залишається однією з найвпливовіших ідейно-політичних течій. Понад 70 найбільших і найвпливовіших соціал-демократичних партій, у яких налічується близько 17 млн. чоловік, об’єднані в Соціалістичний Інтернаціонал. В останні роки ряди соціал-демократів поповнились колишніми комуністичними партіями.

Соціалістична ідеологія цілеспрямовано захищала інтереси робітників, соціальний прогрес і вірила в прекрасне майбутнє людства. Соціалістична ідеологія – це соціально-економічні ідеї, головним гаслом яких є соціальна справедливість. Країнам з такою ідеологією притаманні такі риси: суспільна власність на засоби виробництва, влада зосереджується в руках однієї партії, ринок відіграє незначну роль. Сучасними країнами-представниками є КНДР і Куба. Нещодавно свої позиції соціальна ідеологія почала посилювати у країнах Латинської Америки.

Однією з головних ідей консерватизму є неприроднє і небажане переобладнання суспільства шляхом революційних перетворень. Тому можна сказати, що консерватизм – це протилежність революції. Основними ідеями його є: заперечення договірної природи держави і переконання, що держава не може звертати увагу на всі різноманітні соціальні проблеми і відносини. Виходячи з цих основних положень консерватори захищали лише окремі принципи такі як історія, життя, закон, стабільність, традиція, релігія, держава тощо. Ця ідеологія користувалась популярністю у Англії, коли до влади пришла консервативна партія на чолі з М.Тетчер, також поширювалась у ФНР, Італії та Франції.

Якщо розглядати неоконсерватизм, то це політична ідеологія, яка пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть. Статус неоконсерватизму у США не офіційний. Він прижився тут ще з 70 років XX ст. Як політична ідеологія, неоконсерватизм досить серйозно підготовлений, і усвідомлює свою силу. Передумови для виникнення такої ідеології почали виднітися ще з часів «холодної війни». Управління країни намагалося створити достойного суперника такій ідеології як комунізм. Неоконсерватори прагнуть відродити такі загальнолюдські цінності, як наполеглива праця, висока моральність, релігія; в економічній галузі повернутися до ринкової саморегуляції; у соціальній - до принципу "кожний сам за себе "; соціальний захист у державі повинен поширюватись лише на тих, хто не має змоги працювати.

Фашизм – це ідеологія, яка заперечувала демократію та відкритість влади, утверджувала насилля і терор з метою придушення політичного противника і будь-яких форм інакодумства, передбачала поділ людей за расовими ознаками і дискримінацію. Фашизм відіграв вирішальну роль у розв’язанні другої світової війни, в якій зазнав нищівної поразки. Та ця поразка не поклала край фашизму. Тому що невдовзі після закінчення війни в деяких західних державах – Італії, США, Франції, Великобританії та ФНР він почав відроджуватись вже як неофашизм, який проповідував ті самі ідеологічні погляди. Сьогодні фашистські організації функціонують в усіх країнах Європи, Америки, більшості країн Азії, в Австралії, Азії, а також країнах пострадянського простору.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат