На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Облік і аудит витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції рослинництва

Реферати > Підприємництво > Облік і аудит витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції рослинництва

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами та організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість паливно-мастильних матеріалів, використаних на ремонт;

б) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників;

в) вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту необоротних активів, що використовуються в рослинництві.

До статті «Інші витрати на утримання необоротних активів» включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у виробництві продукції рослинництва.

До складу цих витрат відносять:

а) витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) амортизаційні відрахування, які прямо не відносять на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

У статті «Інші витрати» відображаються витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом певної продукції і виключені до жодної із зазначених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, а також інших малоцінних І швидкозношуваних предметів;

б) платежі за страхування врожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;

в) інші витрати, що включаються до собівартості продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) відноситься брак у виробництві, якими вважаються роботи, що не відповідають встановленими стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

У статті «3агальновиробничі витрати» відображаються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунку 91 «3агальновиробничі витрати» й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті. Виробничий звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за наростаючими статтями витрат. Дані виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості. Підсумки зведеної відомості у розділі синтетичних рахунків переносять до Журнал-ордера, а кредитові обороти Журнал-ордера - до Головної книги.

На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна відомість за рахунками виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обігу за дебетом і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку в рослинництві (Додаток АЖ).

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. у зв’язку з цим при списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати: вартість насіння, витрати на передпосівну обробку грунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою. При цьому дебетується рахунок 99 «Надзвичайні витрати» і кредитується субрахунок 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «3агибла культура»).

Неповторювані витрати (витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення сум та інші витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

При цьому складається бухгалтерський запис: дебет субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «Нова культура») і кредит субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «3агибла культура»).

Витрати на вирощування культур, які частково загинули або за якими стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо. 3азначена операція відображається за дебетом рахунка 99 «Надзвичайні витрати» і кредиту субрахунку 231 «Рослинництво».

Після проведення обліку дані записуються у статистичну звітність, яка представлена формою № 50-сг і називається «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств». В ній міститься чотири розділи: виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції; витрати на основне виробництво; вартість активів і середньооблікова чисельність працівників; землекористування протягом звітного періоду.

3.2. Аналіз визначення калькулювання собівартості продукції рослинництва

Витрати на вирощування й збирання зернових культур (включ­но із вартістю з доробки зерна на току, здійснюваної у межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи.

Загальну суму витрат (без вартості соломи) розподіляють між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймають за одиницю, а зерновідходи прирівнюють до нього за коефіцієнтом, який обчислюють за вмістом у них повноцінного зерна.

Наприклад, у СТОВ Агрофірмі «Вікторія» зібрано 20 000 центнерів повноцінного зерна озимої пшениці й 1500 центнерів зерновідходів із вмістом у них зерна 60 відсотків. Витрати на вирощування цієї культури (без вартості соломи) становили 292 600 грн. Розрахунок собівартості одержаної продукції виконують таким чином. Кількість повноцінного зерна у зерновідходах становить 900 центнерів (1500 × 60/100). Загальна його кількість з урахуванням зерновідходів дорівнюватиме 20 900 центнерів (20 000 + 900).

Собівартість центнера повноцінного зерна становитиме 14 грн. (292 600 грн. : 20 900 центнерів), а собівартість центнера зерновід­ходів становитиме 8,4 грн. (14 × 900/1500).

У разі вирощування насіння зернових культур загальну суму витрат, включно із додатковими витратами, безпосередньо по­в’язаними із одержанням насіннєвого зерна відповідних репродук­цій (без вартості рядового зерна та зерновідходів), розподіляють між цими класами насіння (супереліта, еліта, I і II репродукції) пропорційно до його вартості за реалізаційними цінами. Собівартість центнера насіння визначають діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок собівартості зерна на насіння озимого ячменю різних репродукцій

Продукція

Кількість, ц

Реалізаційна ціна 1 ц, грн

Оцінка по реалізаційним цінам, грн (гр. 2 × гр. 3)

Коефіцієнт розподілу витрат (гр. 6 / гр. 4)

Сума витрат, грн (гр.4 × гр. 5)

Собівартість 1 ц зерна, грн (гр. 6 / гр.2)

1

2

3

4

5

6

7

Еліта

180

64,0

11 520

0,9564

11 018

61,21

І репродукція

260

52,0

13 520

0,9564

12 930

49,73

ІІ репродукція

340

39,0

13 260

0,9564

12 682

37,30

Всього

780

×

38 300

×

36 630

×

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат