На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Вплив фізичних вправ на організм людини із захворюванням гіпоталамічий синдром перехідного періоду

Реферати > Фізкультура > Вплив фізичних вправ на організм людини із захворюванням гіпоталамічий синдром перехідного періоду

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ

Кафедра

Вплив фізичних вправ на організм людини із захворюванням гіпоталамічий синдром перехідного періоду

Реферат з курсу

«Фізична культура»

студентa курсу

факультету

(спеціальність «»)

Перевірила:

КИЇВ – 2007

Вступ

Характеристика захворювання.

Гіпоталамічний синдром – захворювання гіпоталамусу, яке виникає при інфарктному, токсичному чи травматичному враженні гіпотоламічної області. Гіпоталамічний синдром може виникнути також і в пубертатному віці, коли починається статеве дозрівання, оскільки напруження регулюючої нейроендокринної системи в цей період робить її вельми чутливою до різноманітних впливів. В даному випадку захворювання називається гіпоталамічний синдром перехідного (пубертатного) періоду. Воно виявляється в порушенні функцій обміну речовин, ендокринної і вегето-судинної системи. Тому, як наслідок, наявні такі захворювання, як ожиріння, низькорослість, збільшення щитовидної залози, розтяги на шкірі, вегето-судинна дистонія і міопія, через яку виникло таке порушення зору, як короткозорість.

Актуальність дослідження.

Дослідження впливу фізичних вправ на організм людини із даним захворюванням є актуальним, адже фізичні вправи універсальні при більшості захворювань, вони позитивно впливають на організм і допомагають лікуванню і попередженню захворювань, бо немає жодного органу який би не реагував на рух. На жаль, гіпотоламічний синдром перехідного періоду – поширене захворювання серед підлітків, тому вкрай необхідно знати яким є вплив фізичних навантажень і як правильно вибирати комплекс фізичних вправ, щоб останній був ефективним і сприяв усуненню вад фізичного й функціонального розвитку.

Причому, фізичні навантаження мають бути обґрунтовані і застосовуватись своєчасно. Заняття фізичними вправами добре впливають не тільки на поліпшення зорових функцій ока, а й взагалі підвищують психічний тонус людини. Не менш актуальною залишається і давновідома проста істина: активний руховий режим становить основу профілактики і лікування ожиріння.

Огляд літературних джерел.

Практичні поради щодо фізичних вправ при лікуванні і профілактиці короткозорості можна знайти в одній із статей журналу Валеологія [1]. Відповідь на питання чи варто взагалі виконувати фізичні вправи при даному захворюванні і чи ефективні вони подана в іншій журнальній статі [3]. Проте все ж таки більш докладно написано в підручнику Дубогай О. Д. Там представлена і коротка характеристика різних захворювань органів зору, і причини їх виникнення, і методи лікування [4]. І взагалі вся книга присвячена фізичному вихованню студентів, які віднесені за станом здоров’я до спец. мед. групи, тому можна знайти корисну інформацію й про інші захворювання, які є наслідком гіпоталамічного синдрому перехідного періоду, наприклад про ожиріння [5]. Також про лікувальну фізкультуру при ожирінні йдеться в книзі Мошкова В. Н. [2].

Мета реферату: з’ясувати яким чином фізичні вправи впливають на організм людини, яка має гіпоталамічний синдром, зокрема, якщо він проявляється у захворюваннях – короткозорість та ожирінняі і дослідити їх вплив.

Завдання реферату:

◦ вивчити та проаналізувати вплив фізичного навантаження на організм людини із захворюванням короткозорість;

◦ розглянути особливості впливу лікувальної фізкультури при ожирінні.

Основна частина

1. Захворювання короткозорість

Послаблення акомодаційного апарату ока (причина набутої короткозорості) можливе внаслідок такого захворювання, як гіпоталамічний синдром [1, с. 10].

Міопічна рефракція – це рефракція, через яку паралельний пучок променів, потрапляючи в око, збирається у фокусі перед центральною ямкою, внаслідок чого на центральну ямку падає пучок променів, які розходяться. Це веде до нечіткого зображення предмета [4, с. 33] і «короткозорості – найчастішої форми порушення зору у підлітків» [4, с. 34].

Щоб не ускладнювати захворювання, варто дотримуватись певних вимог, якщо їх не виконувати, може трапитись різке зниження зору. Одними з багатьох причин ускладнень можуть бути різкі рухи, прискорення, нахили з положення стоячи з повною амплітудою, стрибки і стрибкові вправи з граничною потужністю, різкі і багаторазові нахили головою вперед, підйом граничних обважень, стійки на голові і руках тощо [3, с. 75].

Дослідниками доведена залежність рівня рухових функцій від стану зорового аналізатора. Сприятливо впливають на функціональний стан зорового аналізатора систематичні заняття фізичними вправами. Зокрема, підвищуються показники швидкості переробки зорової інформації, стійкість акомодації і швидкість розрізнення, позитивний вплив фізичних вправ на величину поля зору, поліпшення кровообігу ціліарного м’яза, гостроту зору, внутрішньооковий тиск і гостроту глибини зору в тих, хто погано бачить. Доведено також, що лікування зорової патології набагато більш ефективне в поєднанні з високою руховою активністю [4, с. 36].

Отже, підвищуючи активність рухового аналізатора фізичними навантаженнями, можна викликати бажані зрушення в зоровому аналізаторі, тобто керувати вдосконаленням зорових функцій. При цьому слід пам’ятати, що позитивні зрушення показників зорових функцій можливі тільки при використанні певних і суворо дозованих вправ: загально розвиваючих і на витривалість середньої інтенсивності, різних видів рухливих ігор помірної і середньої інтенсивності, тривалої ходьби, бігу, плавання, їзди на велосипеді, пересування на лижах, виконанні спеціальних вправ, що впливають на органи зору. Тобто, підбирають відповідні фізичні вправи і виконують їх у певній послідовності й з оптимальним дозуванням [4, с. 37].

Для тренування центрального зору виключається периферійний зір, для вдосконалення периферійного виключають центральний. Вправи для студентів при виключенні периферійного або центрального зору:

– ходьба в обхід у різному темпі;

– біг з різною швидкістю на відстань 30 – 60 м;

– передача м’яча один одному, стоячи навпроти;

– стрибки в довжину й у висоту з розбігу;

– кидання малого і великого м’яча у ціль з різних відстаней;

– лазіння по гімнастичній стінці;

– ходьба по рейці гімнастичної лави, колоді з урахуванням часу, на точність, з різними рухами рук [3, с. 76].

Але, при короткозорості протипоказані вправи із статичними напруженнями, із значними обтяженнями (гиря, штанга тощо), прискореннями, стійки на голові й руках, нахили вперед у положенні стоячи на двох ногах, далекі і високі стрибки, ігри у волейбол, футбол, бадмінтон, штовхання ядра, метання гранати. Дозволені і рекомендовані: загально розвиваючі вправи, ходьба і повільний біг, вправи на швидкість рухової реакції і частоту рухів, на гнучкість, рівновагу, розслаблення, диференціювання простору, часу і ступеня м’язових зусиль; лижні прогулянки, плавання, метання м’ячів, настільний теніс; вправи для тренування зорових функцій [4, с. 45].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат