На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Історичні етапи розвитку української математичної термінології та її сучасні проблеми

Реферати > Математика > Історичні етапи розвитку української математичної термінології та її сучасні проблеми

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ

Кафедра

Історичні етапи розвитку української математичної термінології та її сучасні проблеми

Реферат з курсу

«»

студента курсу

факультету

(спеціальність «»)

КИЇВ – 2008

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… .3

Основна частина

1. Зародження процесу термінотворення і його «золота доба»….……… 4

2. Етапи розвитку……………… ……………………………………………8

3. Відтворення термінотворення і сучасні проблеми………………… …13

Висновки……………………………………………………………………… .17

Список використаних джерел……………………………………………… .18

Вступ

Актуальність дослідження

На сучасному етапі творення українська математична термінологія має свої проблеми, втрати і здобутки, перспективи і підходи розвитку. Досить важливо і актуально знати яким же чином відбувався її розвиток, які ми мали етапи термінотворення, які були перешкоди і заборони, адже тільки тоді можна осягнути всю сутність сучасних проблем і знайти шляхи їх вирішення. Українська математична термінологія – це велике термінологічне об’єднання всіх регіонів України та її діаспори, тому вона зможе ефективно обслуговувати науку і техніку тільки за умови належної стандартизації, яку можливо втілити в життя лише після глибокого аналізу принципово відмінних підходів сучасного термінотворення. Існує також думка, що в майбутньому українському термінотворенню може загрожувати американізація. Щоб зрозуміти наскільки ця загроза реальна і порівняти її з таким явищем як зросійщення, варто знати історичні етапи розвитку термінологічної лексикографії і усвідомлювати причини їх зміни одне одним.

Актуальністю даної проблеми зумовлений вибір теми реферату «Історичні етапи розвитку української математичної термінології та її сучасні проблеми».

Щодо літератури, то в працях [3] і [5] ми маємо історичні коментарі, в статтях [1] і [4] досліджується стан сучасної термінології, а такий бюлетень як [2] має винятково історичне значення.

Огляд навчальної та науково-популярної літератури дозволяє стверджувати, що інтерес дослідників до проблеми майже відсутній.

Мета реферату: дослідити етапи розвитку української математичної термінологічної лексикографії і з’ясувати сучасні проблеми термінотворення.

Завдання реферату:

Ø проаналізувати процес зародження математичного термінотворення;

Ø розглянути етапи подальшого розвитку;

Ø з’ясувати проблеми на сучасному етапі.

Основна частина

1. Зародження процесу термінотворення і його «золота доба»

Сучасна українська термінологічна лексикографія бере початок з середини XIX ст. [3] Уже в 1848р. у Львові відбувся Собор руських (українських) учених, на якому обговорювалося питання про українську наукову термінологію. Відомий український лексикограф і етнограф М. Левченко одним з перших поставив питання про створення української наукової термінології на народній основі. Велике значення для поширення української мови в Галичині й підросійській Україні мало спільне заснування наддніпрянцями і наддністрянцями Товариства імені Шевченка (1873) у Львові.

Cистематична і цілеспрямова­на праця над вироблянням української наукової термі­нології почалася після пе­ретворення Товариства іме­ні Шевченка у Наукове то­вариство імені Шевченка (НТШ) — у своєрідну національну акаде­мію наук у Львові (1892) і створення Ук­раїнського наукового товариства (УНТ) у Києві (1907).

Визначний природознавець, педагог і філолог І. Верхратський одним із перших почав працювати над створенням україн­ської наукової природничої термінології.

Процес українського математичного термінотворення започатковано наприкін­ці XIX ст. Омелян Дейницький і Теофіл Іскрицький у 1873 р. переклали з німець­кої мови на українську шкільний підруч­ник Фр. Мочника з арифметики, а Євген Савицький у 1877 р. переклав, також з ні­мецької мови, підручник Фр. Мочника з арифметики й алгебри для вищих класів середніх шкіл. Ряд оригінальних україн­ських підручників створив П. Огоновський.

Перша в історії фахова стаття з мате­матики, опублікована українською мовою (в перекладі з польської П. Огоновського) «Про симетричні вираження вартостей фун­кцій mod m», належить Володимирові Левицькому (згодом — професору). Ця стат­тя вийшла в «Записках Наукового товарис­тва їм. Шевченка (НТШ)», т. 4, 1894.

На загальних зборах НТШ у травні 1893 р. було утворено Математично-природописно-лікарську секцію (головою було обрано Івана Верхратського). До складу тієї секції входило троє математиків. У VII томі «За­писок НТШ» (1895) В. Левицький після статті «Еліптичні функції модулові» подав «Додатки до термінології математичної», які містили 69 термінів, поданих у вигляді українсько-німецького словничка [3].

Перші українські математичні терміни було створено на взірець тогочасних німець­ких і польських термінів, а також прийня­тих у цих мовах назв грецького і латинсько­го походження. В ролі українських мате­матичних термінів (відповідників здебільшого до німецьких) часто виступали місцеві за­хідноукраїнські слова та деякі слова зі ста­рої української (руської) мови.

Слід сказати, що серед термінологів НТШ сформувалися два підходи: творення наукових термінів на ук­раїнській народній основі й запроваджуван­ня в українську мову інтернаціональної, пе­реважно латинської термінології.

У 1897 р. за пропозицією Михайла Гру-шевського видається окремий «Збірник» Математично-природописно-лікарської сек­ції НТШ. Редакторами його стали І. Верхратський і В. Левицький.

У 1902 р. В. Левицький, якого академік Михайло Кравчук назвав основоположни­ком математичної культури нашого народу, видав математичний словник. У 1910 р. у Львові Йосип Танчаковський видав слов­ник «Руско-польска термінологія зі збіркою інших слів до шкільної і приватної науки, зладжена на підставі шкільних підручників».

Процес математичного термінотворен­ня активізувався в 1917 р. особливо після утворення Української Народної Республі­ки. Зокрема, в 1917 р. Українське товариство шкільної освіти розробило програму з ариф­метики і математичної термінології. У Києві при Департаменті професійної осві­ти в 1918 р. було створено технічно-термі­нологічну комісію. До її складу входила й секція з виробляння української матема­тичної термінології, головою якої було об­рано Михайла Кравчука, а секретарем — Федора Калиновича. Спеціальну терміно­логічну комісію було створено в 1918 р. при київському Науковому товаристві. При Мі­ністерстві освіти у 1918 р. було створено правописну комісію (І. Огієнко, А. Крим­ський, Є. Тимченко). «Найголовніші пра­вила українського правопису» Міністерс­тво освіти затвердило 24 травня 1918 р [3].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат