На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Культура публічного виступу

Реферати > Педагогіка > Культура публічного виступу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ

Кафедра педагогіки

Культура публічного виступу

Реферат з курсу

«»

студента курсу

факультету

(спеціальність «»)

КИЇВ – 2007

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… .3

Основна частина

1. Підготовка до виступу…………………………………………………… 5

2. Принципи публічного виступу……………………………………………7

3. Власне виступ………………………………………………………………9

Висновки……………………………………………………………………… .11

Список використаних джерел……………………………………………… .12

Найкращий оратор той, який своїм словом

і навчає слухачів, і приносить задоволення,

і справляє на них велике враження.

Навчати – обов’язок оратора, приносити

задоволення – честь, яку виявили слухачеві,

справляти ж велике враження необхідно.

Ціцерон

Вступ

Актуальність дослідження.

Чи доцільно сьогодні вивчати культуру публічного виступу? Однозначно, так. Адже «зростає культурно-просвітницький потенціал та риторична активність народу, актуалізується проблема екології духу людини – творчої особистості, яка прагне до органічної соціалізації в складних умовах формування ринкових стосунків» [5, c. 49].

Україна вступає до європейської та світової співдружності як рівноправний партнер, а тому загострюється проблема виховання позитивних лідерів, високоосвічених фахівців. На жаль, їм інколи бракує спеціальних знань, практичних навичок, умінь, зокрема у сфері ділової комунікації, створення позитивного іміджу засобами усного, впливового слова тощо.

Жанр похвального красномовства є одним із засобів ефективної комунікації, створення позитивного іміджу ділової людини, тому актуалізується інтерес до теоретичного і практичного переосмислення класичної спадщини та національної риторичної скарбниці.

Зосереджується увага на тому, що оволодіння мистецтвом живого слова – це ще один крок до свободи. Свободи висловлювати власну точку зору, навіть знаючи заздалегідь, що з нею не погодиться більшість. Свободи, яка ґрунтується на переконанні в тому, що тебе неодмінно вислухають і що будь-яке твоє альтернативне висловлювання не зустрінуть погрозами чи лайкою. Свободи, без якої в умовах сучасного інформаційного суспільства неможливий як індивідуальний успіх, так і прогрес держави.

Актуальність риторики (науки, що вивчає культуру публічного виступу), як лінгвістичної науки зумовлюється універсальністю й феноменальністю самої мови. Адже мова підносить людину над світом природи, виділяє людину як інтелектуальний феномен, що здатний пізнавати, освоювати і творити світ. Мова дає можливість людині зреалізувати себе, ідентифікуватися з власним «я», з колективом, суспільством, нацією, вона моделює вчинки, щоденну прагматику людини. Знецінення мови знецінює її носіїв – мовців, знецінює націю і її духовну культуру.

Актуальністю даної проблеми зумовлений вибір теми реферату «Культура публічного виступу».

Існує безліч газетних і журнальних статей, присвячених дослідженню теми, яка розглядається. Насамперед, стаття В. Громового [2] присвячена актуальній проблемі оволодіння мистецтвом живого слова. Стаття

Г. Сагача [5] являє собою опис публічного виступу з точки зору засобу ефективної комунікації, який створює позитивний імідж. Низку статей і книг про риторику, як науку, і про публічний виступ зокрема, написала Л. Мацько, для розгляду теми скористаємося однією з її журнальних статей [3].

Існують спеціальні навчальні посібники із риторики для студентів, які висвітлюють й ту проблему, яку ми розглядаємо. Зокрема, підручники Абрамовича С. [1] і Голуба Н. [4]. А книга Томана І. [6] висвітлює багато різноманітних аспектів, пов’язаних із підготовкою до публічного виступу, суттю виступу і власне виступом.

Огляд навчальної та науково-популярної літератури дозволяє стверджувати, що інтерес дослідників до проблеми культурного виступу не згасає.

Мета реферату: з’ясування сутності культури публічного виступу і дослідження її основних аспектів.

Завдання реферату:

◦ розкрити основні етапи підготовки мовця до публічного виступу;

◦ вивчити та проаналізувати принципи публічного виступу;

◦ розглянути особливості самого виступу.

Основна частина

1. Підготовка до виступу

Для того, щоб підготуватись до конкретного виступу потрібно пройти такі етапи:

1) визначити тему і її назву;

2) сформулювати мету;

3) підібрати матеріал;

4) вивчити і осмислити відібрану літературу;

5) записати прочитане.

До речі, викладаючи основні положення структури підготовки до виступу і самого виступу можна побачити схожість із поділом класичної риторики на розділи: інвенція – етап задуму, намірів, ідей, формулювання гіпотези майбутнього виступу; диспозиція – поняття про структурування промови; елокуція – закони мовного вираження предмета спілкування; елоквенція – дослідження тропів і риторичних фігур; меморія – запам’ятовування змісту промови; акція – підготовка оратора зовнішньо і внутрішньо до виступу [3].

Підготовка до виступу починається із визначення й уточнення теми. Будь-яка тема є частиною великої проблеми і являє собою одну з її частин. Важливо усвідомити це і не прагнути в одному виступі осягнути неосяжне.

Чим слід керуватися, обираючи тему?

По-перше, ви повинні бути добре обізнаними у цій темі, мати певний досвід.

По-друге, те, про що ви збираєтесь говорити, повинне викликати інтерес у слухачів.

По-третє, тема виступу має бути актуальною, значимою.

Назва виступу повинна відповідати таким вимогам:

а) відображати його суть, тобто в лаконічній формі відображати основну ідею виступу;

б) мати рекламний характер: бути цікавою, привертати увагу, торкатися інтересів тих, для кого призначена, збуджувати уяву;

в) бути ясною, чіткою, по можливості короткою.

Щоб ваш виступ був результатним, ставте перед собою три запитання:

а) кому я буду говорити?

б) навіщо? З якою метою?

в) що повинні засвоїти слухачі?

«В. Маяковський, виступаючи на одному із зібрань у 1929 р. говорив, що всі суперечки із ворогами, і з друзями про те, що важливіше – «Як робити?» чи «Що робити?» перекриваються літературним лозунгом «Навіщо робити?», тобто встановлюється примат (лат. – перше місце, старшинство) мети над змістом і формою.

Якщо оратор не подумає про призначення виступу, він не матиме успіху у підготовці його і виголошенні» [4, с. 23].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат