На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сіонізм


«Сіонізм від імені ВСО до 1914 року являла собою серйозну силу. На час 11 Сіоністського конгресу (1913 р.) ВСО офіційно налічувала 130.000 членів; її філії були як мінімум 20 країнах. У цілому нині бюджет ВСО до 1913 року зріс (з 1910 року) й досяг 350.000 марок. Сіоністський капітал створеного на V Сіоністському Конгресі «Єврейського національного фонду» на придбання в Палестині зросла з 380.000 марок в 1903 до 2.614.000 марок в 1911 року. Сіоністська преса виходила в 17 країнах на13 язиках»60. «Такими результатами не могла похвалитися ніяка організація у світі зазначений период»61.

4. Релігійний сіонізм.

Однією з лідерів, дуже поширених у суспільстві, є уявлення у тому, що сіонізм від початку нерелігійним рухом, заснованим цілком нерелигиозним євреєм Т. Герцлем.

Свою книжку «Єврейське держава» Герцель написав у 1896 року, після справи Дрейфуса. Але за 14 років доти, в 1882 року, група єврейських студентів із Харкова («билуйци») початку Першу сіоністську Алию. Звісно, і по цієї Першої Алії євреї їхали до Палестини й у Х/111 й у ХІХ століттях. Але той період не можна зарахувати до початку сіонізму, оскільки вони їхали для здобуття права вивчати Тору на Святої Землі і ставили собі мети перекласти на Ерец-Ісраель весь єврейський народ.

Проте, і прибічники Першої Алії, почали втілення сіонізму на практиці, були власне творцями ідеології сіонізму. Сіоністська концепція- саме ідея у тому, що єврейський народ, не чекаючи на прихід Машиаха в галуте, повинна сама переїхати в Ерец-Ізраїль і можуть побудувати там сучасне єврейської держави- було проголошено в 1850 року, більш як 30 років на початок Першої Алії, рабином зі Східної Прусии Цві Хиршем Калишером. Ідеї рава Калишера- що складалися у цьому, що католицька парафія Машиаха не «чудесним одноразовим моментом», а тривалим і природним історичним процесом, у якому можливі локальні підйоми і спади й у який євреї мають бути не пасивної, а надзвичайно активної стороною; інакше кажучи, приведення Машиаха власноручно- стала в подальшому основою релігійного сіонізму. Отже, релігійний сіонізм є історично першої, яка склалася у середині 19 століття схемою сіонізму.

Конче важливо підкреслити, хоч як антисемітизм у його сучасному вигляді й не небезпеки фізичного знищення вплинули на рабина Калишера і його сподвижників, рабина Гутмахнра і рабина Алкалая. Вони жили, в епоху розквіту лібералізму, як у широкими колами, особливо у середовищі реформістського іудаїзму і прихильників «hаскали» (Просвітництва), ще сильна була віра у те, що євреї зможуть добре пристосуватися до нових умов європейського життя (в Ерец-Ісраель тоді євреї їхали лише з релігійним міркувань). До 1870-х років вони разу у своїх працях не вдавалися до аргументу, що євреї потребують незалежній державі для забезпечення свого існування. (Адже знаємо, що пізніше цей аргумент був однією з основних в сіоністському движении).

Калишер Цві Хирш (1795-1874)- рабин, поборник ідеї єврейського національного відродження Ерец-Ісраель . Вважав, що українці прихід Месії принесе Порятунок, а й цілеспрямовані людські зусилля. Повернення в Ерец-Ісраель і заняття там продуктивним працею він розглядав як природний акт порятунку, на яких настане чудесний порятунок «наприкінці часів», тобто у кінці месіанської ери. Свої погляди він викладав у книзі «Дришат Ціон» (Прагнення Сіону», 1862).

Алкалай Иехуда бен Шломо Хай (1798-1878)- рабин, одне із провісників сіонізму. Проповідував повернення євреїв в Ерец-Ісраель , стверджуючи, що порятунок народу насамперед у руках самих синів народу і що врятуватися євреї можуть нині лише переселившись до Палестини до пришестя Месії, що буде лише останнім етапом національного освобождения.

Гутмахер Елияху (1796-1874) - рабин, прибічник Ц. Калишера, одне із попередників палестинофилов.

У свій час раву Калишеру здавалося, що його програму зможуть реалізувати саме релігійні кола (а звідси не асимільовані і світські, які тоді, у середині 19 століття, хотіли інтеграцію в Європі і були налаштовані різко антисионистски). Історія, проте, розсудила інакше. Лише невелику частину релігійних кіл сприйняла спочатку ідеї рава Калишера, і релігійний сіонізм ні спочатку масовим явищем. У той самий час до сіонізму несподівано повернулися «світські» євреї- хоча й за своїй волі. Погроми у Росії 1881 року (після замаху на імператора Олександра 111) виштовхнули в Ерец-Ісраель Першу Алию - не цілком релігійну, хоча, звісно, далеко і атеїстичну. Погроми 1906 року, після невдачі першої російської революції, виштовхнули в Ерец-Ісраель Другу Алію, а прихід до своєї влади більшовиків в 1917 року - Третю; обидві вони вже перебували, переважно, з євреїв-социалистов, налаштованих різко проти іудаїзму. І тож доти, коли Катастрофа (розпал антисемітизму) надала єврейства той імпульс, який дозволив створити держава, - релігійні сіоністи був у меншості сіонізм був усвідомлений і закреплён як "цілком нерелігійна ідеологія.

У 1881 року, рухається Ховевей-Цион виділяється основоположник релігійного течії - Могилевер Самуїл, рабин і авторитетний суспільний діяч. Одне з найбільших талмудичних авторитетів свого часу. Після погромів 1881 року, він дійшов висновку, що євреї які тікають із Росії, повинні влаштуватися в Палестине.Рабби С.Могілевер (1824-1898) схилявся програми продуктивизации62 єврейської економічного життя і корінної реформи шкільної освіти - під медичним наглядом рабинів й у дусі поєднання принципів Хаскали і «страху Божого». Головну причину тяжкого становища євреїв вона бачила існування прірви між ортодоксальним і просвещённим єврейством. З. Могилевер звинувачував обидва табору в нетерпимості і нерозумінні цілей опонентів: він дорікав рабинів байдужість до громадським проблемам, у цьому, що він не вистачає мужності висловити свої думки зі сторінок друку; від маскилим63 він вимагав шанування іудаїзму і раввинам.

Раббі Могилевер намагався переконати інших ортодоксальних євреїв приєднатися до руху. Він вважає, що було б гарантією те, що нове єврейське поселення в Палестині керуватиметься по релігійному закону. На з'їзді Ховевей Цийон в 1893 року він відстоював ту ідею створення комітету збереження цінностей Тори. Згодом його послужила основою руху Мізрахі .

Деякі рабини підтримали сіоністську ідею на етапі її існування. Однією з яких був рабин Іцхак Райнес (1839-1915), який прагнув поширити ідею повернення Палестину в релігійних колах. Рабин І Райнес народився Карлине, Литва (нині Білорусь) і ще дитиною було привезено в Ерец-Ісраель . Потому, як під час землетрусу у Цфате загинула більшість сім'ї, а батько втратив весь звий капітал, сім'я Райнесов змушена була повернутися до Литву.

І. Райнес навчався у Воложинской иешиве64 і коли служив рабином спочатку у містечку Шукяни, і потім- в Свянцянах. Плідний літератор, рар Райнес написав десятки книжок з різним питанням іудаїзму. Він прославився як і учений- відкривач шляхів до вивчення Талмута.

Вже 1872 року рар Райнес став однією з засновників шкіл «талмуд- тору» нових типів, де крім Біблії, Талмута, коментарів Раши і Тосафот вивчали також Російський драматичний язик, і арифметику. Тоді він співпрацював із рабином Калишером в «Товаристві по заселенню Ерец-Ісраель». Він у Свянцянах першу єшиву нових типів, де поруч із традиційними дисциплінами вивчалися і світські науки. цим він відновив проти себе ортодоксальне керівництво, що домоглося закриття його ієшиви. Коли виникло рух Ховевей-Цион, рар Райнес підтримав його навіть збирався приїхати на Катовицкую конференцію, але зірвалася перетнути кордон. Діяльність Калнишевського як самого руху не приймав активної участі - очевидно, насамперед тому, що ні вважав його досить масштабним. І на сіоністську організацію, засновану Герцлем, не поспішав вступати, доки придивився до неї ближче. Але, вступивши у неї після 11 сіоністського конгресу, він став активною і відданим учасником руху, великим шанувальником Герцля.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат