На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сіонізм


Просвітителі («маскали») ставили метою очищення єврейського свідомості людини та світу почуттів враження особливої історичного випадку єврейського етносу, що створює нібито нездоланну стіну відчуження між євреями та інші народами. Маскали пропагували необхідність виходу євреїв межі їх етнічної культури та з психології та зближення його з культурами і системами мислення та почуттів всіх європейських народів. Інший аспект просвітництва було почвенництво. Для изжития комплексу неповноцінності, чи, можливо, правильніше сказати- ущербності долі, і підйому національної самосвідомості маскали вважали корисним вивчення давньої російської історії євреїв та давньою і середньовічної літератури на староєврейською мові. Маскали були противниками виховання і юнацтва виключно на зразках релігійної літератури та філософії. Щодо хаскали докладніше див: Єврейська енциклопедія. 16. Великої радянської енциклопедії. 1 вид. Т. 24, з.

73. 17. Корнєєв Л.А. Класова сутність сіонізму» Київ: Политиздат Украини, 1982. – с.73. 18. Солженіцин А.І. Двісті років, разом.- М.: Російський шлях, 2001.- 512, с.253.

19. Цвенг З. Вчорашній світ. Спогади європейця// «22»: суспільно- політичне, і літературний журнал єврейської інтелигенції і СРСР в

Ізраїлі. Тель-Авів, 1994, № 92, с.215-216. 20. Клаузнер И.Л Книжка про російському єврействі: 1860-х по Революції й917 року. Нью-Йорк: Союз Російських Євреїв. 1960, с.506.

21. Великої радянської енциклопедії. 1 вид. Т.24, з. 73.

22. Пинскер Л. Автоемансипація. – Петроград, 1917.

23. Коротка Єврейська енциклопедія :1976-…[продолж. вид.]. Т.1,Иерусалим: Кетер, с.244-245. 24.

Єврейська Енциклопедія. Т.6 з. 182. 25. Ладейкин В.П. Джерело небезпечного кризи. М. 1973,с.77.

26. Членів Є. Слон і Африка на шостому конгресі. М., 1905. 27. Barbour N. Nisi Pominus. A. Survey of the Palestine Controversu/Beirut, 1979. P.35.

28. Історія єврейського національного руху 1870-1914. Иерусалим. Бібліотека Алії, 1994. (с.203) с.100.

29. Саме там., с.104. 30. Рід Д. Суперечка про сіонізмі. М., 1993. з. 51. 31. Коротка Єврейська Енциклопедія, Т.7, з. 940.

32. Джеймс Паркс. Євреї серед народів: Огляд причин антисемитизма. Париж:,YMCA- Press, 1932, с.45. Цит. по: Солженіцин А.І. Двісті років, разом (1795-1995).М., Російський путь,2001.с.260.

33. Луз Еге. Пересічні паралелі. Релігія і національна ідея за доби формування сіоністського руху на Східної Європи (1882-1904). Бібліотека Алії, 1991- 386с. (с.202).

34. Баканурский Г.П. Хибні доктрини, реакційна політика% критика союзу іудейської релігії, і сіонізму.- Одеса: Маяк, 1982, с.119-121. 35. Луз Еге. Пресекающиеся паралелі . , з. 204.

36. Саме там., з. 202-205. 37. Телушкин І. Єврейський світ. Єрусалим. 1998. с.212. 38. Цвенг З. Вечірній світ… , с.215-216 39. Єврейська Енциклопедія, Т.6, з. 409. 40. Історія єврейського національного руху 1870-1914… , с.124. 41. Герцль Т. Єврейське государство.Петроград.,1917. 42. Єврейська Енциклопедія. Т. 14. з. 403-403 43. Рід Д. Суперечка про сіонізмі . , с.51. 44. Єврейська Енциклопедія, Т.3, з. 480.- 482

45. Єврейська Енциклопедія, Т.2, з. 250-251. 46. Корнєєв Л.А. Класова сутність сіонізму… , с.88. 47. Єврейська Енциклопедія, Т. 11, з. 788-792. 48. Історія єврейського національного руху 1870-1914… , з. 131-132. 49. Авшалумова П.Х. «Критика іудаїзму м сіонізму». Махачкала, 1986., с.

78, с.80. 50. Саме там, с.78, з. 80 51. Ладейкин В.П. Джерело небезпечного кризи. с.45-47. 52. Герцль Т. Повне зібрання розмов і статей про сіонізмі. Білосток, 1905, с.257. 53. Сіонізм: «Ідеологія і жорсткого політика». М. «Московський робочий», 1971. 54. Корнєєв Л.А. Класова сутність сіонізму… , с.92. 55. Бар-Захар М. Бен-Гуріон. Серія «Слід історія». Ростов-на-Дону;

«Фенікс», 1998.-512с. С.17. 56. Історія єврейського національного руху 1870-1914г . , с.148-149. 57. Ідеологія і практика міжнародного сіонізму: збірник наукових трудов.

Київ, 1981, с.21. 58. Пинскер Л. Автоемансипация… , с.29. 59. Моше Бела. Світ Жаботинского.М.: Східна література. 1992. – с.24-30. 60. Єврейська Енциклопедія. Звід знання єврействі та її культурі у минулому і теперішньому. СПб/без року. 61. Єврейська Енциклопедія. Т. 14, з 345 – 346. 62. Продуктивизация - соціально-економічний процес перекладу населення від мимовільних професійних занять до продуктивної труду.

Продуктивизация стала офіційно заявленої політикою влади стосовно євреям у деяких країни з кінця Х/11 века.

Ці погляди стали переважати й у мировоззрениях єврейських маскалим.

Їх засвоїли єврейські філантропічні організації, а трохи згодом- рух за національне відродження. Джерело цю концепцію - в усвідомленні ненормальності економічного життя євреїв у країнах діаспори: більшість населення зайняв в посередництві, торгівлі та лише окремі займалися продуктивною працею сільському господарстві і промисловості. 63. Маскилим (ивр., ед.ч. маскил)- прихильники просвітницького движения

Хаскали (див. прим).

Мендельсон Моше (Мозес, 1729-1786) – еврейско- німецький філософ, духовний вождь руху Хаскала з його початковому етапі знають. Прагнув поєднувати вірність іудаїзму з через участь у єврейської культурної жизни.

Здійснив переклад Пятикнижия німецькою мовою про те, аби допомогти німецьким євреям засвоїти мову довкілля та в такий спосіб полегшити їм вихід із «культурного гетто».

прим. Хаскала (ивр., літер. «просвітництво»)- що виник на другий половине

Х/111 століття рух єврейського, насамперед, німецького єврейства до освоєння світової культури та вихід із «культурного гетто» єврейської традиції. Виникнувши Німеччини, рух Хаскала до середини ХІХ століття поширилося Східної Європи - Галичині, Польщі, Росії. 64. Иешива (ивр., в рос. Традиції «ешибот», літер. «сидение»,

«засідання»)- вище єврейське релігійне навчальний заклад. У иешиве вивчають усний Закон, переважно Талмуд. 65. Герцль Т. Єврейське держава… , с.56. 66. Луз Еге. Пересічні паралелі… , з 276. 67. Саме там, с.282. 68. Саме там, с.291. 69. Хедер (ивр., ишид, літер. «кімната») – єврейська релігійна початкова школа, прийнята в єврейських євреїв, засвоїли єврейські традиції Ерец-

Ісраель (Країни Ізраеля). Традиція хедеров перегукується з 63 року до н.е.

Перші хедери виникли в Ерец-Ісраель з ініціативи рабі Иехошуа бен Гамли.

2. Еволюція доктрини

2.1. Освіта держави Ізраїля.

Торішнього серпня 1914 року почався перша світова війна. Велике було значення цієї війни у життя єврейського населення Ерец-Ісраель . Якщо період із 1904 - 1914 роках єврейський ишув процветал1, те з початком Першої Світовий турецькі влади встановлюють жорсткий режим. Привілеї іноземним підданим скасовувалися, всі жителі Османської імперії були зобов'язані довести свою вірність владі й стати турецькими громадянами. Перед євреями вставав питання: залишати Ерец-Ісраель або приймати турецьке підданство? Під загрозою виявилися результати першої та другої алії. Не варто 1915 року країну залишило 11277 человек2. З погіршенням становища Османської імперії на фронтах війни, відбувається посилення переслідування сіоністських керівників, єврейських громадських діячів тощо. Євреї очікували якнайшвидшого падіння імперії. У 1916 року Англія й Франція підписали секретний договору про розділі Османської империи3. Згідно з договором, Ерец-Ісраель відходила до Великобритании.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат