На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сіонізм


Верховним органом ВСО є Сіоністський конгрес, який обирається від сіоністських федерацій в «країнах розсіювання». Ізраїль на конгресі представляють сіоністські партії відповідно вазі, займаному ними на кнесеті. Представництво на конгресі розподіляється в пропорції: 38% для Ізраїлю, 29% для навіть 33% іншим країнам, де живуть євреї. Таким чином, фактично всю владу перебуває у руках американо – ізраїльського консорціуму сіоністів (євреї Росії нині не можемо брати участь у управлінні ВСО).

Конгрес обирає два органу: Виконком і Сіоністський Генеральний Рада. Виконком здійснює постійне керівництво справами ВСО Ізраїлі і в діаспорі і має штаб-квартири у Нью-Йорку й Тель-Авіві; в такий спосіб, фактично існують два виконкому. Як у Ізраїлі, і по закордонах Виконком діє через ряд департаментів. У період між сесіями конгресу Сіоністський Генеральний Рада (150 людина) визначає загальну політичну лінію і бюджетом; він засідає щорічно, і його підпорядкований Исполком.

Політична система сучасного сіонізму організаційно представлена ВСО – ЕА (з філіями в 80 країнах) і що прилягає до них Світовим Єврейським Конгресом (СТОЛІТТЯ), у яких філії в 67 країнах. СТОЛІТТЯ був створений з ініціативи ВСО в 1936 р.; у своїй лідери сіонізму заснували паралельну міжнародну організацію, яка б метою «забезпечувати і захищати цивільні, релігійні і політичні права євреїв в диаспоре»59. Система ВСО – ЕА – СТОЛІТТЯ у середині 70-х стала більш єдиної. Оскільки, у лютому 1975 року, між виконкомами ВСО і СТОЛІТТЯ було підписано угоду про діяльність, а ряд сіоністських організацій, як-от, наприклад, «Хадасса» (США), стали членами СТОЛІТТЯ. Ізраїльську секцію СТОЛІТТЯ представляють крайні праві і націоналістичні групи: «Вільний центр», «Державний список», «Рух за цивільні права» та інші. На сесії СТОЛІТТЯ у лютому 1975 року у повістку дні включена тема «Єрусалим та її народ», тобто. щодо справи обговорювалася сіоністська доктрина про існування « всесвітньої єврейської нації». І на цій ж сесії заявлено, що «СТОЛІТТЯ представляє 8 мільйонів з десяти мільйонів євреїв, які проживають поза країн Східної Европи60.

Кількість членів ВСО, засвідчує виборна кампанія перед XXVIII сіоністським конгресом, проведена 1971 р. у країнах, де є сіоністські фракції (окрім Ізраїлю), досягла близько 1 млн. євреїв. У Ізраїлі налічувала приблизно 500 тис. членів сіоністських партій, які входять у ВСО, беручи до уваги ізраїльські філії різних сіоністських организаций.

У червні 1971 року буде проведено реорганізацію ЕА шляхом включення до його керівні органи лідерів єврейських (несионистских) благодійних корпорацій, що збирають пожертв у користь Ізраїлю. Розширене Єврейське Агентство виділилося на самостійну організацію, хоча мало місце лише поділ функцій ЕА і ВСО. Реорганізація, проте, не торкнулася правового статусу цієї організації у Ізраїлі. Створили Правління керівників у складі 40 осіб у паритетних засадах із помітних представників ВСО та керівників провідних, головним чином США, організацій, що збирають коштів на Ізраїлю. Його очолив американський мільйонер М.Фишер. Отже, Правління керівників Єврейського агентства, котре об'єднало лідерів сіонізму є розпорядницьким органом політичною системою сіонізму.

XXVIII сіоністський конгрес, що проходив з 28 по 31 січня 1ё972 року у Єрусалимі, було кваліфіковано ізраїльської і світова сіоністської пресою як сесія «міжнародного єврейського парламента»61. На порядку денному конгресу стояли дві основні питання:

1) імміграція до Ізраїлю у 70-ті роки,

2) боротьба за «радянське еврейство»62.

У процесі дискусії щодо цих питань було висунуто деякі положення, що роблять нові нюанси в ідеологічну концепцію сучасного сіонізму і має політичне значення, наприклад, було заявлено63: а) сіоністське рух є непросто організацію, а чинник більшої значимості; вони виступають новою силою як «рушійний чинник» у житті євреїв діаспори, як у самому Ізраїлі; б) між іудаїзмом і поняттям «єврейська національність» немає різниці;

У плані політичної практики конгрес прийняв дві резолюції, які свідчать: «Права єврейського народу на Країну Ізраїль незаперечні»; «У перебігу шестиденної війни агресори було відкинуто, земля наших предків була звільнена. Єрусалим звільнений і воссоединен»64. У цьому пролунало заяву заступника прем'єр-міністра Ізраїлю І. Аллона, що це досягнуте сіонізмом – це лише «передмостна позиция»65.

Попри такий оптимістичний настрій правлячих кіл Ізраїлю й керівників сіоністських організацій ситуація й нині залишається «предмостной». Безумовно сіонізму вдалося досягти такого що не було раніше - відродити через 2000 років національне єврейської держави, з іншого боку, не досягнуто головна мета- переселення більшості євреїв в Ерец-Ісраель , либонь у діаспорі усе ще залишається значніша частина народу (американське реформістське рух понад сто тому висунуло лозунг:» Америка - наш Сіон»). Найголовніші досягнення сіоністів у 2-ї половині сучасності це - організація масової алії з територій колишнього СРСР, і навіть забезпечення потреб молодої держави. Проте криза ідеології сіонізму – нині визнається багатьма фахівцями в цій галузі, зокрема ізраїльськими і американскими66. Та життя ідей має власну логіку розвитку, і після свого «занепаду» ідея не вмирає - зникає на вітер, а видозмінюється, у ній переставляються акценти, можливо, змінюються форми. Відтак можна зробити деякі висновки з діяльності сіоністів, еволюції організаційних моментів і доктрини сіонізму у 2-ї половині ХХ ст

Статус сіоністської організації після утворення Держави був укладений в правові рамки.

Свої зусилля сіоністи направили на заохочення імміграції Ізраїлю, відали справами абсорбції, розселенням знову прибивших.

Крім зазначених функцій відповідно до «Основного Закону про статус ВСО- ЕА для Ізраїлю» 1952 року сіоністи сприяють розвитку країни; в міжнародному плані ВСО об'єднує єврейські громади в мире.

У цій ж закону ВСО отримала вагомі переваги проти іншими організаціями. Зокрема їй було відданий статусу юридичної особи, всі їх фонди установи позбавлені податкових і інших примусових урядових зборів. Коло діяльності, правий і повноваження ВСО Ізраїлі визначено «Угодою між урядом Ізраїлю й Виконкомом ВСО» 1954 року. Крім норм закріплених законом 1952 стосовно цієї угоди сіоністи проводять сільськогосподарську колонізацію шляхом придбання земель, їх освоєння. ВСО сама веде пошук фінансових і матеріальних ресурсів з цією діяльності. Виконком ВСО надає допомогу культурних установах Ізраїлю, бере участь у створенні та розширення підприємств, заохочуючи інвестиції часткового капіталу Ізраїль.

Отже надають можливість визначити напрям діяльності ВСО у 2-ї половині ХХ: а регіональному масштабі- створення юридичного і політичного єдності Ізраїлю й сіонізму; б) у світовому масштабі- створення правової освіти що об'єднує єврейські громади в усьому мире.

Основне завдання сіоністів даний момент-способствовать «евреизации» євреїв, шляхом «заохочення єврейської форми життя», як «засіб захисту від ассимиляции».

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат