На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сіонізм


У Європі визначні філантропи, представники найбагатших єврейських сімейств, взяли він створення умов та фінансування установ, метою яких допомога єврейським біженцям із Росії. Наприклад, барон Моріс де Гірш, одна з найбільших європейських промисловців і фінансистів другої половини ХІХ века11, широко котрий фінансував діяльність Альянсу, заснував у Лондоні Асоціацію єврейської колонізації із головною капіталом 2 млн. фунтів ст. Цілями Асоціації, як і сформулював сам Гірш, були: «Сприяти і допомагати еміграції євреїв з частини нової Європи чи Азії, й у особливості із багатьох країн, де їх можуть у час піддаватися обкладанню особливими податками чи страждати від політичного чи іншого нерівності, і в будь-які частини світу, і навіть засновувати і розвивати колонії в різних частинах Північної та Південної Америки й інших країнах у цілях заняття сільське господарство, торгівлею чи інших целях»12. За заповітом барона Асоціація успадкувала після смерті Леніна в 1896 року ще 6 млн. ф. У розділі ст. З іншого боку, лише у США, у Нью-Йорку, Гірш заснував «Фонд барона де Гірш» з основним капіталом 2,5 млн. доларів на допомогу євреям-іммігрантам з же Росії та Румунії. У Австрії він заснував фонд о 12-й млн. франків з метою допомоги галицийским євреям. Еге. Ротшильд забезпечував «золотий потік» коштів на колонізації Палестини13.

Наприкінці ХІХ століття із Росії, Румунії і ніяк Галичині емігрував майже мільйон євреїв; переважна більшість направилася США, інші - в Великобританію та її колонії, деякі - в Палестину.

Події періоду російської революції 1905- 1907 років і що виникла за ній реакції викликали нову хвилю єврейської еміграції із Росії. За десятиліття 1905- 1914 рр. лише у США переселилося близько 750 тисяч емігрантів із Росії. Для стримування імміграції уряд США значно підвищило в'їзні мита: тоді як 1882 року мито становило 50 центів з людини, то 1903 року піднялася до двох доларів, а 1906 року чотирьох доларів. Було також запроваджено ценз грамотності. Висунуті обмеження породили природну реакцію: в 1906 року для сприяння єврейської імміграції США було засновано Американський єврейський комітет. У створенні активну роль зіграв глава всесвітньо відомої банківської фірми «Кун, Лоб і Ко» Джекоб Шифф.

Починаючи з останнього чверті ХІХ століття середовищі єврейського населення Європи і сподівалися США починається активна діяльність, спрямовану створення великих установ взаємодопомоги і сприяння еміграційним процесам. Природно, що організацію та влитися фінансування цього руху очолили великі багатії - філантропи, які належали до відомим буржуазним і навіть аристократичним єврейським сім'ям. Але масштаб справи зумовив залучення в нього також великих груп єврейської інтелігенції та єврейського середнього класу. Не обмежувалося філантропією - стали формуватися і різні види ідеологічних рухів у дусі общееврейского кревності, єдності, взаємозв'язку. Поступово рух надання допомоги єврейським громадам, що переживали різноманітні труднощі й лиха, набувало дедалі ширше розмах.

Питання історичних і соціальних витоках єврейського націоналізму в нашої літературі грунтовно заплутаний. З одного боку наполегливо підкреслюється, що євреї не утворюють єдиної нації, з другого - критикується єврейський націоналізм, як ідеологія, загальна для євреїв в усіх країнах світу. Звідси отже, що нації начебто й немає, але націоналізм є. Намагаючись подолати подібне протиріччя приписується поява націоналістичної ідеології якомусь змови євреїв, які – де у цілях розробили цю ідеологію і нав'язали її єврейським народним масам.

Проте поняття нації перестав бути нерухомим - з недостатнім розвитком суспільства вона змінює своє значення. Зокрема, тепер поняття нації як культурно-історичного спільності (тобто у ролі синоніма поняття народ) відокремилося поняття нації як спільності територіально-політичної й господарської (тобто у ролі синоніма поняття громадянського суспільства). У реальної буденної дійсності ці поняття можуть збігатися, але можуть збігатися - зокрема, у разі про «роз'єднаних» націй.

У сучасному етнографії щодо народів, не які живуть компактно на однієї території, на кшталт євреїв чи циган, вживаються поняття «дисперсний (тобто «розкиданий») етнос». Приклад дисперсних етносів дуже добре виявляється різницю між спільностями соціального типу, і спільностями етнічного типу. Дисперсний етнос соціально подрібнено й увімкнули в инонациональние (в политико-территориальном і господарському значенні слова «наці») соціальні структури та спільності, але етнічно, тобто культурно, релігійно, етнопсихически, він відокремлений і становить єдність.

З-поміж питань, які прагнуть осмислення у цій роботі, є договір питання, чому велике число трудящих євреїв у Росії воліло шлях уникнення національного гніту, шлях еміграції, а чи не боротьби з гнобленими інших національностей за революційне рішення національного питання на боротьби з самодержавним гнітом. Необхідно спробувати знайти відповіді і питання, чому серед єврейських мас настільки сильний вплив придбали націоналістичні ідеологічні концепції, зокрема і різні концепції сіонізму.

Загальний у відповідь ці запитання можна сформулювати так. Значна частка власності єврейського населення Росії, навіть протягом підйому революційного руху на 1905-1907гг., не могла органічно сприймати ідею спільної загальноросійської боротьби з самодержавством за вирішення питань першої буржуазно-демократичної революції, зокрема національного питання. Явище це пояснюється багатьма причинами, але переважно тим, що єврейська населення самими умовами свого існування було поставлено не стоїть осторонь центральної завдання буржуазно-демократичної революції - рішення аграрного питання. Як відомо, у російському визвольному русі протягом двох століть аграрний питання перебував у центрі ідейній і політичною боротьби.

Єврейське населення Росії у силу історичних особливостей стояло в не стоїть осторонь цього головного питання буржуазно-демократичної революції" у Росії. Єврейських дрібнобуржуазних і напівпролетарських мас, внаслідок сформованій століттями специфіки їх соціального життя, не торкнулася проблема соціального звільнення російського селянства. Ця обставина напевно мало спричинити відому відстороненість мас єврейського населення межах осілості від активної участі в революційному рух і з його схильність вирішувати проблему своєї національної звільнення і порятунку від переслідувань і погромів через емиграцию.

Ранній, тобто народницький, соціалізм не міг привернути увагу до собі євреїв, оскільки це був соціалізм селянський, який прагнув взяти за основу селянську сільську громаду, якої в євреїв не існувало. Давалися взнаки і розбіжність у релігійні засади: російське православ'я і іудаїзм за світоглядом і обрядовості відрізнялися друг від одного й офіційно противопоставлялись.

Єврейська інтелігенція, зупинившись національному грунті, захопилася повністю націоналізмом (переважно у формі сіонізму).

Розбираючи причини того, чому багато активні, мислячі представники єврейського населення Росії було за програму сіонізму, треба, очевидно, експортувати першу чергу таке питання: проти яких явищ в суспільно- політичного життя Росії направили сіонізм. Загальний у відповідь цей питання: проти російського самодержавства. Інакше висловлюючись, єврейське націоналізмі у Росії останні десятиліття ХІХ- перші півтора десятиліття сучасності, безумовно загальнодемократичний зміст, як й у націоналізмі інших пригноблених народів Російської імперії. Для єврейського самого населення самодержавний лад цей був соціальним злом, як російських, а й національним, і навіть національним переважно, бо репресії проти єврейського населення носили не соціально спрямований, а національно спрямований характер. Євреї піддавалися гонінням, по крайньої мері по зовнішньому вираженню цих гонінь, не як соціальна верства, бо як етнічна і конфесійна спільність. «Єврейський питання- питання національний, а чи не соціальний…»- писав Теодор Герцль14. Протест єврейського населення, взятого цілому, міг виділитися лише у національної формою ідеології, оскільки самодержавство протиставляло не якогось одного класу єврейського населення, а всьому народові в целом.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат