На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

Реферати > Діловодство > Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

4. Електронний журнал як новий комунікаційний засіб

Через важливість наукового журналу як ядра наукових формальних комунікацій і в традиційному, і в мережевому середовищі простежимо тенденції його розвитку.

Електронні журнали можуть бути представлені:

· тільки в електронній формі;

· електронними версіями традиційних видань.

Вони бувають:

· безкоштовними;

· на основі передплати;

· платні — за використання окремих статей або зібрань журналів.

Поняття «електронний журнал» поєднує такі його модифікації, як:

· журнали на компакт-дисках;

· журнали, доступні в онлайновому режимі.

Наукові журнали, що видаються в Інтернеті, визначаються як видання, які мають визначену періодичність, включають кваліфіковані статті, що є оригінальним внеском у науку, доступні виключно або частково через Інтернет.

Інші нові реалії, що з’явилися у зв’язку з електронними журналами, включають:

· сайти видавництв і журналів, де, як правило, вміщується інформація для передплатників, авторів, анонси тощо, тобто звичайні розділи традиційного журналу;

· конференції або дискусійні аркуші;

· зібрання препринтів тощо.

Їх умовно називають специфічними інтернет-публікаціями.

Сучасна система наукової комунікації зародилася більш, як триста років тому, коли бурхливий розвиток науки потребував формування інституції, яка забезпечувала б вчених відомостями про нові результати досліджень. У цьому середовищі з’являється необхідність не просто спілкування, а спілкування з метою розкриття результатів своїх наукових досліджень, міркувань й оцінки колег. Утворюються наукові співтовариства. Потреба в науковій комунікації породила науковий журнал. Відтоді науковий журнал, як спосіб руху наукового знання, відіграє провідну роль у забезпеченні інформаційного обміну між суб’єктами наукового співтовариства, формує єдине середовище спілкування. Основна функція наукового журналу полягає в тому, що він є центром поширення інформації, місцем зберігання нових наукових ідей.

Початком розробки електронного журналу вважають жовтень 1976 р., коли Національний науковий фонд США приступив до здійснення програми Electronic Information Exchange System — EIES.

Незважаючи на технологічну недосконалість перших інформаційно- пошукових систем і високу вартість передачі, інформаційна цінність цієї послуги для користувача була очевидною. Неминучим було те, що на початковому етапі електронний журнал був лише електронною копією традиційної друкованої версії, тим, що називається full text on-line, або рівнобіжна копія. Згодом з’являється й інша модель журналу — електронний журнал у чистому вигляді. У 1980-ті роки виникли перші електронні журнали: «The Online Chronicle», «The Online Hotline», «The Electronic Magazine». Технологія підготовки періодичних мережевих видань змінювала стереотипи взаємин авторів, редакторів і читацької аудиторії, встановлювала «зворотний зв’язок» зі споживачем інформації в інтерактивному режимі. Було введено поняття «віртуального електронного журналу», орієнтованого виключно на публікації авторських статей і такого, що виключає інші елементи, які визначають єдність журнальної структури. Вже тоді розглядалася перспектива, за якої споживач буде мати доступ до повних текстів релевантних статей, що супроводжуватимуться текстами усіх цитованих публікацій.

Більшість наукових журналів видається як у друкованому, так і в електронному варіантах, а деякі з них — тільки в електронній формі.

Кількість останніх постійно зростає. Тільки в 2008 р. за даними Ulrich’s International Periodicals Directory до наукових журналів було віднесено біля 300 тис. видань. Як правило, подібні журнали видаються науковими співтовариствами. Методи їх формування визначаються змістом, тому всі електронні наукові журнали висувають до якості статей високі вимоги.

Сьогодні сформувалося декілька типів (моделей) видань. Ці моделі наступні :

· паралельне видання на компакт-дисках — багато видавців і більшість бібліотек працюють із компакт-дисками. Версії журналів на компакт-дисках видаються частинами (щорічно) і фактично виходять не одночасно із традиційною версією;

· паралельне видання онлайн — видавці подають повний текст і графіку журналу в Інтернеті. Багато видавців створюють такий сервіс, навіть переводять в електронний формат свої архіви (чим глибше ретроспектива, тим вище оцінка такого інформаційного масиву). У цьому випадку видавництво починає виконувати комунікаційні функції;

· журнали, що виходять тільки в електронній формі — однією з основних причин виключно електронної публікації є висока ціна традиційної.

Видання журналів в Інтернеті науковими співтовариствами (не комерційними видавцями) одержує все більшу підтримку у вчених Європи та США. Під час створення перших електронних журналів використовувалися дискусійні аркуші, що розсилалися електронною поштою — так поширювався зміст і реферати статей, а повні тексти потім надавалися по FTP з сервера видавця. Все ефективніше використовується Інтернет, значною мірою завдяки гіпертекстовим посиланням. Основна перевага цієї моделі в тому, що журнали безкоштовні для користувача.

Оригінальний електронний журнал за своєю соціально-комунікаційною й економічною сутністю відрізняється від друкованого журналу. Він є спеціалізованим журналом, що організовується групою авторів, які мають локальний або мережевий доступ.

Електронний журнал надає оперативний доступ до інформації та забезпечує більш швидке видання статей. У ньому, як правило, є бібліографічна служба й пошукова система, що дозволяє вести тематичний пошук відразу в усьому архіві. Електронний журнал є місцем інтегральної науково-технічної комунікації, де автори, редактори та видавці працюють в одній системі. Для багатьох учених журнали єдине «місце» спілкування. Оцінка переваг і недоліків електронних журналів у порівнянні із традиційними виданнями була проведена англійськими фахівцями в межах програми.

Сьогодні вже значна кількість наукових видавництв пропонує на ринку свої друковані журнали як на компакт-дисках, так і в мережевому доступі. Провідні видавництва світу (Elsevier, Springer, Blackwell, Kluwer та інші) випускають сьогодні свої видання в електронному вигляді, постійно збільшують їхню кількість і забезпечують користувачам доступ не тільки до поточних, але й до ретроспективних випусків. Доступ до електронних версій традиційних журналів організують й інформаційні фірми. Наприклад, в електронному сховищі компанії EBSCO тільки в одній базі даних Academic Search Premier містяться повні тексти публікацій з 5,6 тис. журналів (дані станом на вересень 2010 р.).

Процес переходу від традиційних друкованих видань до їх мережевих версій і виникнення чисто електронних журналів, безперервно інтенсифікується. Публікацію мережевих електронних журналів сьогодні здійснюють не лише видавництва, а й наукові організації або навіть окремі вчені. З’являються журнали, що випускаються тільки в електронному форматі, наприклад, американський журнал «New Journal of Physics» (http://www.iop.org/EJ/journal/NJ), підготовка якого є результатом спільної діяльності Американського інституту фізики та Німецького фізичного суспільства.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат