На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

Реферати > Діловодство > Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

Поява електронного журналу як джерела інформації поставило перед бібліотеками мету — забезпечити зручний доступ користувачів до електронних журналів без участі посередників.

На даний момент бібліотеки в основному мають концептуальні та технологічні рішення відносно нового предмету діяльності — електронних ресурсів. Основні потоки електронних ресурсів включені в бібліотеки як комунікаційні установи, і бібліотеки на технологічному рівні виконують для електронних ресурсів свої соціальні функції. Більш того, бібліотеки освоїли нові процеси в межах традиційних функцій. Сьогодні у роботі з електронними журналами в бібліотеках відбуваються кардинальні зміни.

Під час роботи з мережевими електронними журналами, що не мають друкованих аналогів, як показує аналіз літературних джерел, використовуються ті ж рішення, що й з мережевими версіями традиційних журналів, а питання значущості такого ресурсу для зібрання бібліотеки визначається ставленням користувачів до публікацій у такому ресурсі. Провідні вчені з різних причин публікують свої роботи в престижних журналах, що занесені в рейтингові списки, або за якими можна розрахувати індекс цитування. Тому у вітчизняних бібліотеках подібні журнали найчастіше не відслідковуються, у найкращому разі посилання на них можна знайти за навігаторами інтернет-ресурсів. У цілому організація роботи бібліотеки з мережевими ресурсами показує, що за умов формування сучасних наукових комунікацій бібліотека концептуально та технологічно готова й повинна виконувати свої функції стосовно мережевих ресурсів. За аналогом роботи зі звичайними видами документів, перше питання, що виникає у зв’язку з інтернет-ресурсами, — це комплектування. Якщо каталогізувати, тоді — збирати та зберігати мережеві ресурси.

Мережеві ресурси — нові та специфічні об’єкти бібліотечного опрацювання, що відрізняються від інших об’єктів каталогізації, перш за все, традиційних. Усвідомлюючи специфіку кожного виду цих ресурсів, необхідно розробляти спеціальні методики каталогізації. Інформація, що міститься в глобальній мережі, потребує систематизації, інакше вона виявиться марною. Бібліотеки, що спеціалізуються на систематизації документів і їх якісному відборі на традиційних носіях, мають величезний потенціал для виконання аналогічної роботи з інтернет-ресурсами. Однак, як відомо, головною проблемою під час роботи в Інтернеті є пошук якісної інформації.

За умов, коли майже кожен може «опублікуватися» в Інтернеті, бібліотекар повинен ретельно аналізувати величезні обсяги інформації для визначення необхідного ресурсу. Крім того, каталогізувати всі поспіль ресурси Інтернету означає приблизно теж, що намагатися зібрати в одній бібліотеці всі книжкові видання світу, які до того ж постійно змінюються.

У цілому процес відбору будь-яких мережевих ресурсів значно відрізняється від відбору традиційних ресурсів і вимагає вироблення системи спеціальних процедур. Більш високі вимоги, запропоновані до відбору мережевих ресурсів, обумовили необхідність проведення їх ретельного аналізу. У кожній конкретній бібліотеці можуть застосовуватися свої критерії оцінки, що обумовлені цілями обслуговування, типологічною приналежністю бібліотеки, видом інформаційних ресурсів, а також рядом інших особливостей.

Отже, вирішення проблеми систематизації інтернет-ресурсів, розробка загальних критеріїв – є надзвичайно актуальною для бібліотек.

5. Бібліотечний фонд та Інтернет

Інтернет є глобальною бібліотекою, її реалізацією в умовах домінування інформаційно-комунікаційних технологій. Тому при аналізі тенденцій розвитку Інтернет доцільно враховувати позитивні напрацювання бібліотечної науки. Однією з них є сформульовані Ш. Ранганатаном «П’ять законів бібліотечної науки». Ш. Ранганатан — основоположник індійського бібліотекознавства, професор, доктор літератури й математики.

Почавши свій шлях із посади викладача математики в Мадраcькому університеті, вже з 1924 р. працював бібліотекарем у зазначеному університеті. Директор низки університетських бібліотек, одночасно керує створеним бібліотечним журналом і вищою бібліотечною школою. Основні роботи — «Пролегомени бібліотечної класифікації», «П’ять законів бібліотечної науки», «Бібліотечна класифікація», «Теорія каталогізації» — відзначаються оригінальністю викладення матеріалу, професійним висвітленням і вирішенням проблем розглянутих в них. Ним розроблено те, що визначено як «ідеальне бібліотечне обслуговування». Його «П’ять законів бібліотечної науки» є класикою літератури по бібліотекознавству й залишаються актуальними і сьогодні, як і в 1931 р. Ці положення коротко представляють ідеальне обслуговування і філософію організації більшості бібліотек сьогодення:

· Книги — для користувача.

· Кожному читачу — свою книгу.

· Кожній книзі — свого читача.

· Бережіть час читача.

· Бібліотека — організм, що зростає.

Хоча ці положення здаються очевидними сьогодні, вони не були такими для бібліотекарів на початку ХХ ст. Традиція демократичної бібліотеки, яка використовується сьогодні, зародилася в Америці і Англії тільки на прикінці ХІХ ст. Для Ш. Ранганатана та його послідовників ці закони стали першим кроком у напрямку переходу роботи бібліотеки на наукову базу, забезпечуючи загальні принципи, які повинні були стати основою всієї бібліотечної справи.

В 1992 р. Д. Реттіт сформулював шостий закон як доповнення до законів Ш.Ранганатана: Кожному читачу — свою свободу, стосовно тільки типу обслуговування (тобто, навчання або забезпечення інформацією).

Нові інформаційно-комунікаційні технології дозволяють рамкам дії законів Ш. Ранганатана розповсюджуватися на глобальну комп’ютерну мережу. Сьогодні ті ж самі «П’ять законів бібліотечної науки» обговорюються та знову застосовуються в багатьох різних контекстах. Починаючи з 1992 р. (сторіччя з дня народження Ш. Ранганатана), деякі сучасні бібліотекознавці роблять спробу оновити його закони або переформулювати їх для іншої мети. Книга, читач та бібліотека є базовими елементами законів Ш. Ранганатана. Якщо замінити ці ключові слова іншими, то закони Ш. Ранганатана теж продовжуватимуть добре працювати. Опираючись на закони Ш. Ранганатана, деякі дослідники виробили інші принципи і закони. Наприклад, «П’ять нових законів бібліотекознавства» М.Гормана, «Принципи дистанційного навчання» С. Мішри, «П’ять законів бібліотеки програмного забезпечення» М. Кана, «П’ять законів бібліотечної справи для дітей» Вірджинії А. Уолтер, «П’ять законів мережевої зв’язності» Л. Б’енрнборна тощо.

Найбільш відомими є закони М. Гормана (1995 р.). Ним переведені закони Ш. Ранганатана в контексті сучасної бібліотеки та її можливого майбутнього. М. Горман наводить свої п’ять нових законів бібліотечної справи:

· Бібліотеки служать людству.

· Поважайте всі форми передачі знання.

· Розумно використовуйте технології для поліпшення якості обслуговування.

· Захищайте вільний доступ до знання.

· Поважайте минуле та створюйте майбутнє.

М. Горман вважає, Ш. Ранганатан увів термін бібліотекознавство та чудово показує, наскільки його закони придатні до питань і проблем, з якими бібліотекарі зіткнуться в майбутньому. Закони М. Гормана є не тільки оновленою версією законів Ш. Ранганатана, а з точки зору бібліотекаря, це дійсно інші закони. В 2004 р. А. Норузі рекомендує застосовувати закони Ш.Ранганатана до глобальної комп’ютерної мережі.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат