На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

Реферати > Діловодство > Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій

Глобальна комп’ютерна мережа, без сумніву, фігурує в числі найвпливовіших і найважливіших технологій нового сторіччя. Інформаційна революція не лише забезпечує технологічну міць, що приводить в рух мережу, але і підпитує небувалий запит на збереження, організацію, розповсюдження та доступність інформації.

Якщо інформація є валютою, що заснована на знанні економіки, тоді мережа буде тим банком, в який вона інвестується. Великою додатковою цінністю цієї мережі є те, що користувачі можуть мати доступ до електронних ресурсів, яких з тієї або іншої причини немає в традиційних друкованих масивах. Ця мережа забезпечує інформаційними ресурсами і робить їх доступними в інтерактивному режимі для того, щоб ними було можливо користуватися. У цьому є суттєва різниця між нею і бібліотекою. Тобто, власники цієї мережі створюють мережеві масиви для користування. Ця мережа представляє зацікавленість для своїх кібергромадян (користувачів), що використовують її ресурси для власної мети: освіти, навчання, культурного збагачення тощо. Результатом її використання є удосконалення кожного індивідуума і самого суспільства, в якому ми живемо. Таким чином, глобальна комп’ютерна мережа повинна розуміти та забезпечувати інформаційні потреби своїх користувачів і надавати широкий спектр послуг.

Якщо подивитися на первісні «П’ять законів бібліотечної науки» Ш.Ранганатана чи на іншу із нових інтерпретацій, одразу ж стає зрозумілою одна головна ідея: бібліотека і глобальна комп’ютерна мережа існують для того щоб задовольняти інформаційні потреби людства.

П’ять законів всесвітньої мережі, що випливають із «П’яти законів бібліотечної науки», створюють її основу, визначають мінімум її потреб. Незважаючи на те, що, на перший погляд, вони вбачаються простими та очевидними, вони є досить глибокими і гнучкими. Ці закони можна переформулювати наступним чином:

· Мережеві ресурси — для використання.

· Кожному користувачу — свій мережевий ресурс.

· Кожному мережевому ресурсу — свого користувача.

· Бережіть час користувача.

· Мережа — організм, що зростає.

Глобальна комп’ютерна мережа складається із вкладів будь-якого бажаючого співпрацювати, і якість інформації чи цінність знання є неясними через відсутність якого-небудь виду експертної оцінки. Крім того, мережа — це неструктурований і надзвичайно складний конгломерат всіляких інформаційних носіїв, створених різними людьми, що використовуються всіма категоріями користувачів. Мережа існує для того, щоб допомагати користувачам домогтися успіху в підтримці світового співтовариства через задоволення інформаційних потреб користувача. Інформаційні потреби задовольняються через веб-сторінки та документи, що відповідають запитам мережевим користувачів. Насправді, «П’ять законів мережі» в дійсності є основою для будь-якої мережевої інформаційної системи, дружній користувачу. Те, що вони потребують, — це універсальний доступ. Побідна більшість законів є простою до тих пір, поки не почнеш замислюватися над ними.

Висновок

Стрімкий розвиток науки, форм і засобів представлення знання та доступу до нього став визначальним для еволюції системи наукових комунікацій у цілому й наукової бібліотеки зокрема. З початку 90-х років ХХст. у діяльності наукової бібліотеки починають відбуватися кардинальні зміни, що пов’язані з розвитком телекомунікаційних мереж і засобів обчислювальної техніки, появою електронних джерел інформації і, зокрема, мережевих ресурсів. Основні питання, що вимагають відповіді — це уточнення іманентних функцій бібліотеки та їх реалізації в умовах стрімкого зростання обсягів мережевих ресурсів.

Урахування світового досвіду архівування ресурсів глобальних комп’ютерних мереж і специфіки організації бібліотечної справи в країнах СНД, що характеризується відомчою централізацією та регіональною кооперацією, обумовило потребу розробки нового підходу до формування національного фонду мережевих джерел інформації. Його основними концептуальними засадами має стати кооперативна підготовка складових фонду спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізоване формування інтегрованого довідково-пошукового апарату. Цей апарат слід реалізувати за схемою, що передбачає поєднання метаданих про зібрання електронних публікацій з повнотекстовим індексуванням наявних масивів інформації.

Національний фонд «мережева україніка» має стати логічним розширенням архівної, рукописної та друкованої україніки, що визначена вітчизняними бібліотеко- та бібліографознавцями, і включати наступні складові: наукові та суспільно значущі документи українського сегмента глобальних інформаційних мереж; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні й іноземні публікації щодо України; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах.

Обсяги мережевих інформаційних ресурсів, що мають архівуватися, на кілька порядків перевищують традиційний документний потік бібліотеки. Це унеможливлює їх обробку методами, які використовуються під час опрацювання друкованих матеріалів.

Бібліотека має освоїти інтегрований технологічний цикл, що включає послідовність наукоємних процесів комп’ютерної обробки документних масивів: бібліографування, реферування, підготовку аналітичних матеріалів, проведення статистичних досліджень (бібліо-, інформо-, наукометричних) як передумову для виділення зі сховищ даних нових знань. Технологічна трансформація бібліотеки обумовить структурну – вона виступатиме системотвірним елементом комплексу, що включатиме власне бібліотеку, наукову установу (вона здійснюватиме продукування нових знань), інформаційно-аналітичний центр, навчальний заклад і культурологічну установу.

Електронні ресурси повинні стати складовою розподіленого національного фонду мережевих науково-інформаційних ресурсів, технологія формування якого має базуватися на поєднанні принципів децентралізованої підготовки тематичних зібрань спільними зусиллями провідних бібліотек та інформаційних центрів держави з централізованим формуванням інтегрованого довідково-пошукового аппарату.

До створення фодів ресурсів Інтернету слід залучити всі суб’єкти вітчизняної системи документальних наукових комунікацій (провідні галузеві та регіональні бібліотеки, інформаційні центри, наукові установи та навчальні заклади тощо). У межах цієї системи доцільно організувати формування відповідних галузевих сховищ інтернет-ресурсів (медичних, сільськогосподарських тощо). Багатогалузеві бібліотеки університетів можуть зосередитися на утворенні фонду інтернет-ресурсів зібрань профільних мережевих інформаційних ресурсів, а обласні та регіональні наукові бібліотеки — на збиранні регіональної інформації. Національні бібліотеки мають взяти на себе координуючі функції та завдання щодо створення зведеного довідково-пошукового апарату національного сховища інтернет-даних у разі формування бібліотечних фондів.

Цей апарат повинен діяти за схемою, що передбачає поєднання метаданих про зібрання інтернет-публікацій з повнотекстовим індексуванням наявних масивів інформації у галузевих і регіональних бібліотеках.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат