На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Облікова політика


Тож можна погодитися на варіант, коли го­ловбух ініціює питання до розгляду і разом зі сво­єю службою бере у ньому активну (безпосеред­ню) участь. Розроблення пропозицій, особливо щодо питань, які безпосередньо не стосуються бухгалтерського обліку та прийняття конкретних рішень, доречно покласти на спеціально створе­ну комісію. А щоб не плодити усілякі комісії, найдоцільніше наділити такими повноваження­ми постійно діючу інвентаризаційну комісію.

Оскільки ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності підприємства по­винні базуватись на єдиних та незмінних мето­дичних засадах, розроблення облікової політики слід розпочати до нового звітного року і завер­шити до 31 грудня, щоб з нового фінансового року працювати за новими параметрами. Зразок наказу про облікову політику та практичні пора­ди фахівця щодо змісту Наказу № 1 підприємства будуть уміщені в наступних номерах «ДК».

Новостворені підприємства розробляють об­лікову політику до початку господарської діяль­ності таким чином, щоб перша господарська операція відбувалася після затвердження.

Комісія за участю всіх причетних до розроб­лення облікової політики спеціалістів приймає на своєму засіданні рішення щодо облікової політи­ки (зміни окремих її положень). За формою обліко­ва політика підприємства має вигляд наказу керівни­ка (власника), на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і зі всіма додатками та розра­хунками передає на затвердження власнику (керів­нику) підприємства. Наказ набирає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) під­приємства і є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор під­приємства, аудиторська фірма під керівництвом головного бухгалтера та за участю інших відпо­відних спеціалістів або ж — якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік на підприємстві — під керівництвом власника (керівника). Це завдання може входити до складу наданих послуг протягом проведення перевірки або бути предме­том окремого договору.

Вплив зміни облікової політики на події й операції, що відбуваються (відбувались) на підприємстві

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія має встановити під час обов'язкової річної інвентаризації, а якщо 'їх розробляє аудиторська фірма, — під час аудиторської перевірки. При цьо­му слід пам'ятати, що такі зміни можливі у випад­ках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 «Виправ­лення помилок і зміни у фінансових звітах». Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

• змінюються статутні вимоги (тобто при внесенні змін до статуту підприємства);

• змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (тобто внесені зміни чи доповнення до П(С)БО або затверджене чергове П(С)БО);

• зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності під­приємства.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого при­бутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інфор­мації стосовно попередніх звітних періодів.

Зміна облікової політики, вибір відображен­ня впливу зміни на облікову політику повинні бути розкриті й обґрунтовані у примітках до фі­нансової звітності за поточний звітний період.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити дос­товірно (наприклад, втрачено якусь підшивку первинних документів за попередній період, від­новити яку неможливо). У цьому випадку обліко­ва політика поширюється тільки на події й опе­рації, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Таким чином, зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість науково обґрунтованого, професійного підходу до її вста­новлення.

Дещо пом'якшує ситуацію те, що не вважа­ється зміною облікової політики встановлення об­лікової політики для:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися ра­ніше.

А якщо неможливо розрізнити зміну обліко­вої політики та облікових оцінок, то це розгляда­ється й відображається як зміна облікових оці-' нок.

Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприк­лад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облі­кових оцінок.

Облікова оцінка — попередня оцінка, яка вико­ристовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періода­ми. Вона може бути переглянута, якщо зміню­ються обставини, на яких вона ґрунтувалася, або отримано додаткову інформацію.

Встановлення таких змін на практиці — до­сить складна і скрупульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне (єдине) конкретне рішення, добре поміркуйте!

Отже, усім подіям (операціям), які є новими для підприємства, для встановлення облікової політики необхідно дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то дове­деться застосовувати інші методи і процедури. Якщо облікова оцінка змінюється, то не варто коригувати прибуток і повторно надавати інфор­мацію про попередні звітні періоди для порів­няння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.

Наслідки змін в облікових оцінках включайте до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних а об'єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в

наступних періодах, якщо зміна впливає на ці пе­ріоди.

Відповідальність суб'єкта господарювання, його посадових осіб за неприйняття облікової полі­тики та за внесення необґрунтованих (незаконних) змін до облікової політики підприємства, за веден­ня обліку всупереч вимогам політики

Законодавчі акти України не передбачають безпосередньої відповідальності підприємства, його власника та посадових осіб у випадку не­прийняття облікової політики або за внесення необґрунтованих (із порушенням установленого порядку) змін. Однак це не означає, що її немає взагалі!

Так, під час перевірки фінансової діяльності підприємства орган, який її проводить (аудитор­ська фірма, податкова інспекція), може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або уразі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку не проведення перера­хунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики). Такий вис­новок базується на положеннях статті 8 Закону про бухоблік, чинних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат