На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Властивості актиноміцетів виділених із ризосфери ялівця високого

Реферати > Хімія > Властивості актиноміцетів виділених із ризосфери ялівця високого

Штами Lv1-76 і Lv1-222 мають середній рівень активності (17-22 мм) проти окремих представників дріжджів та A. awamori NF142, а штам Lv1-10 пригнічує тільки грам-позитивні бактерії. Також ми виділили штам Lv1-2t, який виявляв активність майже до всіх використаних тест-культур, крім B. cereus ATCC 14579.

3.2 Морфологічні та фізіологічні особливості актиноміцетів на середовищах серії ISP

Описаний ріст актиноміцетів на середовищах ISP. ISP (international Streptomyces project) це міжнародний проект розроблений під керівництвом Ширлінга та Готліба (Shirling E.B. and D. Gottlieb), у якому розроблені та викладені методи і способи опусу невідомих чи нових актиноміцетів. Актуальність проведення досліду досить вагома для ідентифікації штамів. Наприклад один і цей же штам може по різному виявляти свої морфологічні особливості на середовищах ISP. Для морфологічного опису актиноміцетів недоцільно використовувати одне середовище, адже інколи різні види актиноміцетів можуть проявляти свої морфологічні особливості однаково ( Колір повітряного і субстратного міцелію, наявність розчинених пігментів ). На середовищах ISP можуть різнитись. Оскільки це дуже різноманітні середовища за складом. Один і це й же штам, наприклад Lv1-1, проявляє свої морфо- логічні властивості по різному.

Рисунок 2

Як бачимо на середовищі ISP2 він добре росте й утворює сірий повітряний міцелій. На вівсяному середовищі (ISP3) також утворює сірий повітряний міцелій. Можна припустити, що колір спор цього виду актиноміцета сірий. На середовищі ISP5 повітряний міцелій білий, можна припустити що на цьому середовищі він дуже слабо споролює чи взагалі не споролює. На середовищі ISP6 повітряний міцелій відсутній, а також актиноміцет забарвлює середовище в темно-коричневий колір. Видно що на середовищі ISP7 актиноміцет утворює складки субстратнього міцелію.

Проводили опис актиноміцетів. Описували ріст, колір повітряного міцелію (ПМ), колір субстратного міцелію (СМ),а також наявність розчинних пігментів (РП) як зазначено у методах дослідження (стр. 22-23). Для прикладу візьмемо штам Lv 1-27 (Рис.3, табл.6).

Рисунок 3

E:\Фото\01\1-27 ISP МП\ISP\PC209986.JPG

Таблиця 6

Загалом був описаний 91 актиноміцет (табл. 6). Опис використали для паспортизації штамів.

3.3 Властивість формування меланоїдного пігменту

Посів проводили на середовища які містили у своєму складі тирозин. Тирозин – це амінокислота яка бере участь у біосинтезі актиноміцетами меланоїдних пігментів – попередників гумусових речовин родючого шару грунту. Взяті середовища містять безпосередньо тирозин (ISP7 та 5337 із тирозином) або середовища із сполуками що у своєму складі містять тирозин (пептон). Один і це й же штам може утворювати чи не утворювати маланоїдні на безпосередньо усіх чотирьох середовищах (рис4,5). Це пов'язано із невідповідністю умов для їх утворення, тобто тирозин може бути не у достатній кількості чи формі для живлення.

Рисунок 4

Визначення меланоїдного пігменту. Штам Lv 1-1

Як бачимо меланоїдний пігмент утворюється на середовищах ISP6, ISP7 та 5337 із тирозином.

Рисунок 5

Визначення меланоїдного пігменту. Штам Lv 1-7

Можем побачити, що штам Lv 1-7 не утворює меланоїдні пігменти на жодному із чотирьох середовищ для його визначення. Можем припустити, що данний штам не має здатності до синтезу меланоїдних пігментів.

Із проаналізованих штамів лише 36.3% мали здатність утворювати на даних середовищах, характерні темнозабарвлені чорні або коричневі меланоїдні пігменти.

3.4 Резистентність актиноміцетів до лізоциму та натрій хлориду (NaCl)

Здебільшого резистентність до хлориду натрію мають актиноміцети види яких знаходяться у умовах засолення чи морських ( прибережних) екосистем або безпосередньо галофільні актиноміцети [21]. Визначення резистентності до натрій хлориду актуальне, оскільки дослідженні нами актиноміцети виділенні із прибережної зони до Чорного моря.

Дослід проводили на середовищі із NaCl оскільки хлориди є основною причиною засолення. Поширеність натрій хлориду набагато більша чим будь –якого іншого хлориду. Для прикладу візьмемо морську сіль. Морська сіль є сумішшю солей (табл. 7), таких як хлориди, карбонати, сульфати тощо, що утворюється при повному випаровуванні морської води.

Таблиця 7

Склад морської солі

Із проаналізованих штамів 20.9% не проявили росту на середовищах із натрій хлоридом( табл.8). 12.1 % росли на максимальній концентрації 10% NaCl у середовищі, це досить високий вміст солі який у природі зустрічається доволі рідко. Середня солоність океану 30 ‰ що у 3.3 рази менше нашої концентрації. Грунт вважається засоленим коли концентрація солей складає 0.25%, солончаки більше 1%.

Рисунок 6

Резистентність актиноміцетів до концентрацій натрій хлориду

Також досліджено резистентність до лізоциму (рис 7). Лізоцим – це фермент який розчиняє клітинну оболонку грам позитивних бактерій, діючи на пептидні зв'язки. Стійкі роди Mycobacterium, Nocardia більшість із Streptomyces чутливі [21].

Рисунок 7

Резистентність актиноміцетів до концентрацій лізоциму

Із загальної кількості актиноміцетів 22% не проявили росту на середовищах із лізоцимом, натомість як близько 34% актиноміцетів проявили ріст на середовищі із досить високою концентрацією лізоциму 100 мкг/мл.

3.5 Ріст актиноміцетів на вуглеводневих сполуках

Проаналізований ріст штамів на вуглеводневих сполуках (табл.8 ). Посів та опис актиноміцетів проводили як зазначено у методах дослідження (стр. 25). Опис використали у паспортизації штамів.

Таблиця 8

Утилізація вуглеводневих сполук

Штам

Glu

Ara

Suc

Xyl

Ino

Man

Fra

Rha

Raf

Cel

1-14

+

+

+

+

+

+

(+)

+

+

-

1-7

+

-

++

++

++

++

++

-

++

-

1-25

+

+

+

++

+

+

+

+

++

-

1-8

+

(+)

+

(+)

+

+

+

+

+

-

1-87

+

+

+

+

+

++

+

++

++

(+)

1-22t

+

(+)

+

-

+

+

(+)

++

+

-

1-9t

+

+

++

++

+

+

+

+

+

(+)

1-1t

+

+

-

+

-

+

-

-

-

-

1-68

+

+

-

+

+

-

(+)

-

-

-

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат