На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Алкоголізм

Реферати > Різне > Алкоголізм

У вживанні алкоголю виділяють три стадії : ознайомлення, експериментування і більш – менш стабільна поведінка відносно алкоголю. Ознайомлення майже завжди відбувається в молодому віці. Діти бачать, що батьки лють зовсім не те ,що дають їм пити. Іноді дитина у віці трьох чотирьох років підходить до столу, на якому стоять склянки з алкоголем, і намагається спробувати їх на смак чи випити останню краплину. Якщо заборонити дитині зробити це, це буде цілком зрозуміла . але не зовсім відповідна реакція. Дитина вважатиме. Що існує багато чудових речей, які дозволено лише дорослим. Цікавість загострюється і дитина майже напевне далі продовжуватиме робити те, що заборонено. Тому краще у такій ситуації дозволити дитині випити те, що вона хоче. Малій дитині зазвичай не подобається смак алкоголю, і після першого ознайомлення з ним цікавість зникає.

Друге ознайомлення з алкоголем відбувається в 10 -12 років. Приміром батьки пропонують скуштувати слабкий алкогольний напій під час будь – якого свята . Саме тут розпочинається друга стадія вживання алкоголю – експериментування

Ця фаза займе кілька років і завершиться по досягненні 16-17 – річного віку. Саме в цьому віці підліток стверджується в своєму ставленні до алкоголю: що він любить більше – пиво, вино, алкоголь у чистому вигляді чи всі три види одразу ; як часто вживатиме алкоголь і коли; скільки він може випити і чого він очікує від випивки – задоволення, змогу приєднатися до друзів чи забути свої проблеми і напитися . На цій стадії експериментування не завжди свідоме, хоча багато підлітків серйозно замислюються над цим і приймають виважені рішення. Виробляється певна лінія поведінки. Результатом цих свідомих рішень є те, що ми називаємо “поведінкою випивання “, згідно з якою споживач відчуває себе комфортно. Із цього моменту розпочинається третя стадія – стабільна або фіксована поведінка випивання, яка стає частиною стилю життя. Іноді людина стає на шлях зловживання через звичайне нерозуміння. Приміром вважається, що пиво добре тамує спрагу. Утім кожний добре знає, що після вживання алкоголю, незалежно від його виду, пити хочеться ще більше.

Культура випивання в батьківському домі набуває великого значення у період , коли підліток експериментує з алкоголем. Не треба недооцінювати вплив батьків на формування майбутньої поведінки підлітка. Значущим є те, чому не приділяється багато уваги, - як пропонують і наливають випивку гостям, друзям колегам, коли вони приходять у гості. Саме з таких випадків і може розпочатися зловживання алкоголем. Сьогодні виглядає не ввічливим не запропонувати гостям алкоголь. Найгірше те, що тих гостей , які не бажають пити, проти волі змушують приєднатися до інших.

Другий чинник, який може спричинити втрату самоконтролю у процесі експериментування і привести до зловживання алкоголем, - тиск навколишніх, який відіграє значну роль. Цей чинник характерний не лише для підлітків, хоча для цієї групи ризик набагато більший .Дорослі також потрапляють під соціальний тиск. Для підлітків цей чинник ризику набуває великого значення. Тому що для них дуже важливо знати ставлення до себе однолітків. Це пояснює, хоча б частково, той факт, що дуже багато п’ють у кав’ярнях і барах. Саме тут їх оцінюють однолітки. Для підлітків груповий тиск стає дуже важливим у ситуаціях, коли вони мають перейти з однієї соціальної групи в іншу, приміром, зі школи до вищого навчального закладу, зі школи на роботу чи в армію. Самоствердження у нові соціальній групі досягається кількістю спиртного. Уміння пити прискорює процес інтеграції нового члена до нової соціальної групи. Споживання алкоголю , яке спричинюється тиском довколишніх у момент формування постійної поведінки випивання, може бути припинене дорослішанням . На юнаків під час військової служби впливають інші негативні чинники: нудьга і відсутність перспективи . Саме тоді зловживання алкоголем може міцно закріпитися у свідомості . Систематичне вживання алкоголю призводить до передчасної старості, інвалідності і смертності. Згідно з матеріалами ВООЗ, тривалість життя алкоголіків на 15 років менша, ніж у осіб, що стримуються від частого прийому алкоголю.[14.6]

Етапи формування алкоголізму

В основі розвитку алкоголізму лежить повтор однієї і тієї ж дії – людина випиває алкоголь. Насправді ця дія при певній частоті і кількості, якості випитого спиртного, а також з врахуванням особливостей ситуації. Підхід до аналізу динаміки взаємовідношень людини з алкоголем. З ця точка зору дозволяє чітко виявити суттєву різницю між п’янством і алкоголізмом .

На першому, досить довгому етапі , взаємовідносин людини з алкоголем причина лежить поза людиною, в зовнішній сфері. Це спочатку випадкове епізодичне вживання алкоголю під впливом оточуючих, а потім вживання умовно – рефлекторне і при наявності певних зовнішніх умов людина не задумуючись вживає випиває алкоголь. На цьому етапі людина може самостійно не згадувати про спиртне і не відчувати бажання його пити. Стимул до вживання алкоголю у неї приходить ззовні. Але якщо таких стимулів стає багато і вони спрацьовують все чіткіше можна говорити вже не про випадкове вживання спиртного, а про п’янство. На цьому етапі систематичне вживання алкоголю, хоч порою і не до п’яного стану, але робить це зазвичай з якого – небудь приводу – то в свята, то в компанії. При цьому як правило на наступний день відчуває відразу до алкоголю. Але з плином часу приводи для випивки стають все дрібніші і разом з тим “значніші” при чому вони нерідко бувають в діаметрально протилежному напрямках : людина п’є з горя, радості, все частіше п’є для апетиту і без компанії. По відношенню до спиртного з’являються зменшувально – ласкаві інтонації “горілонька” ,”винце”, “коньячок”, а з спиртними напоями починають поводитися як з великою цінністю. Це перехід від п’янства до алкоголізму. Таким чином на другому етапі взаємовідносин людини з алкоголем з періоду коли стимул до випивки лежить в самій людині , постійно закликає її до вживання алкоголю. Це характеризується відривом від реальності, а також втратою теперішнього часу, людина живе тільки минулою, або майбутньою випивкою. Теперішній момент для нього не має цінності. Якщо він тверезий .

Властиво, що ще при не повністю сформованій залежності людина довгий час досить спокійно може обходитися без алкоголю ( без алкогольної спокуси і відповідної обстановки ). Разом з тим при найменшому нагадуванні про алкоголь або виникнення ситуації, яка веде до випивки людина вживає спиртне разом з тим навіть формально погоджується з аргументами людей на користь утримання. При цьому переконує себе. Що це все в останній раз і що це лише 1-2 рюмки . Алкогольна пастка практично вже закрилася. В міру накопичення досвіду у вживанні алкоголем існує потреба в ньому – для досягнення бажаного стану ейфорії

Наступним етапом розвитку алкоголізму в людини виникає фізична залежність від алкоголю. На початку її формування людина втрачає контроль за кількістю випитого. Випивши деяку кількість спиртного хворий не може стриматися і напивається до втрати свідомості. Ознакою формованої фізичної залежності є похмільний синдром , який відбиває два явища ;по – перше токсичну дію алкоголю на організм; по –друге специфічні хворобливі явища на зниження в крові концентрації алкоголю. Це тягне за собою цілий комплекс перехідних процесів до звичайного стану без алкоголю в крові , але ці перехідні процеси наскільки болючі, що людина може ледве їх витримати .

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат