На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Алкоголізм

Реферати > Різне > Алкоголізм

доцільно зіставити з даними, що одержані раніше в результаті прихованого спостереження, вивчення особистих справ, пові­домленнями з правоохоронних органів. Усе це дозволить ближче підійти до розв'язання проблеми. Ведуться пошуки індивідуально-психологічних особливостей «алкогольної» особис­тості, що дозволить вчасно діагностувати «групи ризику» алко­гольної залежності.

Значна частина населення - це люди, генетично схильні до алкоголізму. Медицина і медична психологія просуваються в пошуку критеріїв для діагностики і таких осіб. Раннє виявлен­ня кожного подібного випадку, сприятиме запобіганню роз­витку в осіб «групи ризику» алкогольної залежності.

Особливою турботою необхідно оточити сім'ю. Необхідно налагодити в багатьох випадках зрушені, деформовані міжособистісні відносини в родинах, підвищити культуру взаємин, психолого-педагогічну грамотність. У відносинах між поколін­нями й усередині поколінь однієї родини, як правило, чимало проблем. Має бути впроваджена система справжнього статевого виховання в у школі, призупинений процес падіння значимості шлюбу, престижу родини як вирішальної виховно-нормативної сили початкового етапу формування особистості.

Ефективність антиалкогольної пропаганди в нас невелика, особливо серед молоді, про що свідчать і наші дослідження, Але діти; підлітки - той контингент, від яко­го ми насамперед чекаємо переорієнтації на тверезий спосіб життя, оскільки дорослі питущі люди не збираються відмовля­тися від шкідливої звички. Образ алкоголіка в суспільній думці завжди забарвлений не­гативно, але і людина непитуща, переконано непитуща у думці більшості виступає як одіозна фігура, фанатик, у своєму макси­малізмі подібний до алкоголіка. Має місце визначений образ (імідж) непитущого —це чи алкоголік, що лікувався, чи ж людина непитуща за медичними показниками, або іпохонд­рична особистість, а людина відповідальна і сильна . Доводиться говорити про те, що сучасній людині нелегко довести переваги здорового способу життя. Для неї суб'єктивна значимість алкоголю як шкідливого фактора значно нижча, а ніж забруднених хімікатами харчових продуктів, кислотних дощів, викидів промислових підприємств, отруєних рік і озер, і тим більше, відомих екологічних катастроф великого масштабу., Всяка антиалкогольна акція не мо­же бути здійснена без знання й врахування законів людської психіки. А ці закони настільки ж об'єктивні, як і закони будь-якої іншої наукової дисципліни, ігнорувати ними неприпусти­мо, та й неможливо без шкоди для справи.

Звичка вживати спиртне різко порушує процес формування особистості, веде до морального огрубіння, звуження кола інте­ресів, небажання трудитися. Підлітки набувають таких рис, як легковажність і безтурботність, у той же час вони дратівливі і запільні, легко збуджуються, стають злісними й агресивними стосовно оточуючих .Змінюється їхнє ставлення до батьків, ви­хователів, учителів. Вони грубі й егоїстичні, не зважають на ви­моги старших. Прийшовши в нетверезому стані додому, відмовляються відповідати на питання, де і з ким провели час. Не терплять ніяких відмов, вимагаючи гроші на випивку. Вони

на жаль, не відстаємо від світового «прогресу». Напевно, голо­вний висновок, який можна зробити зі сказаного, це те, що по-перше, докорінний перелом у свідомості наших людей по ставленню до алкоголю не відбувався; і, по-друге, що причини цієї невдачі варто шукати в більш глибоких психологічних ме­ханізмах, що визначають поведінку людей, аніж це іноді ще уявляється.

У зв'язку зі сказаним варто зупинитися на так званих функ­ціональних властивостях алкоголю, його здатності задовольняти деякі людські потреби. Таке сурогатне, ілюзорне задоволення, хоча і є «шляхом у нікуди», усе-таки обирається багатьма, у то­му числі молоддю, як альтернатива негативним емоціям, пси­хологічному дискомфорту, одноманітності вражень. Відомості про психоактивну, психофармакологічну дію алкоголю на мо­зок є елементом алкогольних установок. З іншого боку, психотропна дія алкоголю сприяє реалізації його функціональних властивостей. Завдяки таким його особливостям вживаючі його говорять про поліпшення під дією спиртного процесів комуні­кації, зняття напруги, можливості досягнення стану ейфорії (невмотивованої радості) і регуляції психосоматичного стану. Алкоголь трансформує психіку ніби в «замовленому» напрям­ку, досягаються ефекти, яких нелегко домогтися за допомогою наявних у розпорядженні середньостатистичного громадянина прийомів. Так, випивка може бути полегшенням переживання стресу, що підтверджено дослідами на тваринах. Алкоголь по­ліпшує адаптацію до ситуації через подавлення страху і занепо­коєння, здатний дезактуалізувати психічну травму і т. д. Усе це може призвести до закріплення звички пити.

Комунікативна функція алкоголю використовується для по­легшення контактів з іншими людьми. Особливо це значимо для замкнутих, нерішучих, сором'язливих людей. Алкоголь здатний згладжувати конфлікти міжособистіоюго спілкування. Деякі п'ють, щоб позбутися почуття неповноцінності, що досягається зняттям гнітючого контролю вищих відділів мозку. Коли людина не в силах іншим способом задовольнити по­треби в самоповазі, визнанні, спілкуванні, близькому другу, лю­бові і т.п., алкоголь може бути використаний у своїй ілюзорно-компенсаторній функції, створюючи ілюзію задоволення потреби через очікуваний емоційний стан. П'є та людина, яка обирає небезпечний спосіб компенсації.

За допомогою алкоголю деякі люди періодично піднімають­ся над звичайним, емоційно одноманітним рівнем, досягаючи нових психічних станів, тим самим зберігаючи необхідний жит­тєвий тонус.

Ми не ставимо завданням проаналізувати психологічний зміст усіх функцій алкоголю, про які йшла мова. Важливо те, що кожна з них відображає істотні фактори прилучення до ал­коголю, про які потрібно пам'ятати, агітуючи за тверезість.

Важливим фактором алкоголізації є труднощі родинних сто­сунків. Саме в родині дитина вперше знайомиться з всіма ал­когольними стереотипами і ритуалами. Але, крім цього, педа­гогічна безграмотність багатьох батьків, падіння сімейної моралі, хронічні сімейні безладдя і конфлікти, велика кількість неповних, кризових родин, зниження значимості дитини в ієрар­хії життєвих цінностей дорослих, дитяча бездоглядність і т.п. створюють сприятливу мікросоціальну основу розвитку не­гативних відхилень у поводженні дітей, у тому числі у плані ранньої алкоголізації.

Таким чином, розв’язання як проблеми пияцтва, так і про­блеми тверезості, вимагає переходу від декларації неодноманітних нових підходів до їх практичної реалізації. Справді, чи можна всерйоз говорити про досить швидку переорієнтацію населен­ня в напрямку тверезого способу життя, якщо основні фактори й механізми прилучення всіх нових поколінь до алкоголю про­довжують існувати і діяти? Тут необхідний комплекс погодже­них мір згідно з чотирма рівнями реалізації:

1) рівень суспільної свідомості;

2) рівень державних і суспільних інститутів;

3) мікросоціальний рівень;

4) рівень конкретної особистості.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат